СУЧАСНА ЛІНГВОФЕМІНІЗАЦІЯ: РОДОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ, ПЕРИФРАСТИЧНА НОМІНАЦІЯ
Анотація
Статтю присвячено аналізові сучасних гендерних відносин, специфіці функціювання і творення за допомогою різних мовних засобів фемінативів. Схарактеризовано способи диференціації категорії жіночого роду як одного з важливих чинників відображення сучасних гендерних процесів. Основну увагу приділено з’ясуванню особливостей вторинного номінування жінок у перифрастичній сфері: вирізнено критерії диференціювання перифраз-фемінативів; виявлено семантичні групи описових зворотів, лексико-семантичний склад і компонентний потенціал цих груп та окремих їхніх конституентів; інвентаризовано ономасіологічні маркери того або того конкретного значення перифрастичності, у формуванні якої беруть участь детерміновані й детермінувальні члени; установлено внутрішньо- та зовнішньосистемні зв’язки, що існують між семантичними групами досліджуваних одиниць.
Ключові слова: перифраз (описове найменування, вторинна назва), фемінатив, категорія жіночого роду, перифрастичне поле, семантичний тип.
The article deals with a topical and largely unexplored problem: 1) formation of integral gender equality in the fields of domestic and international activities; 2) specific features of feminitive creation according to the two principles: a) gender differentiation; b) periphrastic nomination. The aim of the paper is to ascertain specific features of semantic classification of descriptive names created by different linguistic means for females engaged in political activities; to identify intrinsic features of semantic groups of periphrastic feminitives, their connotative potential. The author has characterized ways of differentiation of the feminine gender category as one of important means of reflecting modern gender processes. The main focus is given to figuring out peculiarities of the secondary nomination of females in the periphrastic sphere: the criteria of differentiation of periphrastic feminitives, semantic groups of descriptive expressions, lexical and semantic content, and axiological properties of these groups and their separate constituent parts have been defined. The article has inventoried onomasiological markers of certain concrete meanings of the periphrasis, in which formation determined and determining parts take part. The author has located internal and external systemic links existing between semantic groups of the studied units in the linguistic and sociolinguistic background.
Key words: periphrasis (descriptive name, secondary name), feminitive, feminine gender category, periphrastic field, semantic type.
Повний текст:
PDFПосилання
Архангельская А. Сексизм в языке : мифы и реальность. Olomouc, 2011. С. 188–234.
Архангельська А. М. Чоловік у слов’янських мовах : монографія. Рівне : РІС КСУ, 2007. 448 с.
Вакуленко М. Декілька зауваг щодо фемінативів в українській мові. Вісник Національної академії наук України : щомісячний загальнонауковий журнал ; гол. ред. Б. Є. Патон. 2018. Число 1. С. 86–89.
Граматика сучасної української літературної мови. Морфеміка / за ред. К. Г. Городенської. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752 с.
Доцяк Т. ≪Дєвушка, у вас єдина проблема – ви дєвушка≫ – ким була Надія Савченко до полону. Повага : сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ. 2016. 8 трав. сайт. URL: http://povaha.org.ua/djevushka-u-vas-jedynaproblema-vy-djevushka-istoriya-nadiji-savchenko-do-polonu/ (дата запиту: 15.12.2017). Назва з екрана.
Карпіловська Є. Мова без ≪гострих кутів≫ (політкоректність у реаліях української мови та культури). Культура слова: зб. наук. праць / Національна академія наук України; Інститут української мови. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. Вип. 86. С. 156–165.
Маслова Ю. П. Моделі гендерної ідентичності жінки (на матеріалі друкованих ЗМІ). Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2014. Вип. 20. С. 425–436.
Музикознавиця та психологиня – що таке фемінітиви і навіщо їх вживати? zakarpattya.net. 2016. 14 груд. сайт. URL: https://zakarpattya.net/ Музикознавиця-та-психологиня-що-таке/ (дата запиту: 18.12.2017). Назва з екрана.
Навальна М. Перифраза в мові сучасної української періодики. Психолінгвістика. 2009. Вип. 3. С. 138–144.
Нелюба А. Жінки. Гендер. Словотвір. Збірник Харк. іст.-філол. т-ва : Нова серія. 2011. Т. 4. С. 184–204.
Пономарів О. Д. Діяч і діячка, кореспондент і кореспондентка, лікар і лікарка, поет і поетка, поетеса. Культура слова : мовностилістичні поради : навч. посібник. К.: Либідь, 1999. 239 с.
Савченко Ю. С. Деякі особливості правового статусу військовослужбовців-жінок у збройних силах України. Юридична наука : науковий юридичний журнал. 2011. № 6. С. 175–178.
Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови(кінець ХХ – початок ХХІ ст.): монографія. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. 248 с.
Тараненко О. О. Принцип антропоцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух. Мовознавство. 2005. № 1. С. 3–25.
Федурко М. Ю. Словотвірна морфологія українських фемінативів у лінгвокультурологічному аспекті. Відображення історії та культури народу в словотворенні : зб. наук. праць. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. С. 433–442.
Членкиня, філологиня, фотографиня – в українській мові радять вживати фемінітиви. Gazeta.ua. 2017. 5 трав. сайт. URL: https://gazeta.ua/articles/mova-zavtra/_clenkinya-filologinya-fotografinya-v-ukrayinskijmovi-radyat-vzhivati-feminitivi/770743 (дата запиту: 18.05.2017). Назва з екрана
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1203867
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.