ПО-НОВОМУ ПРО ВІЧНЕ

Т. А. Космеда, Н. В. Піддубна

Анотація


Останнім часом у поле зору вчених дедалі частіше потрапляють ті про-
блеми, що ще кілька десятиліть тому були на маргінесі наукових студій через
низку причин, зокрема ідеологічних. До таких, безперечно, належать і пи-
тання, що стосуються вцерковлення української мови, дослідження історії
перекладів релігійної літератури, а саме Святого Письма, українською мо-
вою, упливу біблійного інтертексту на національні мови.
На сьогодні цю лакуну активно заповнюють роботи, здійснювані в рі-
чищі теолінгвістики (від гр. teos – Бог і лат. lingua – мова) – дисципліни,
що виникла на стикові мови й релігії й досліджує прояви релігії, які закрі-
пилися й відбилися в мові (О. Гадомський). Це підтверджують, наприклад,
кандидатська дисертація Ю. Олешко «Староукраїнська проповідь XVII ст.
у комунікативно-когнітивному вимірі» (Київ, 2016), докторська дисертація
і, відповідно, монографія О. Черхави «Реконструкція теолінгвістичної ма-
триці релігійно-популярного дискурсу (на матеріалі англійської, німецької
та української мов)» (Київ, 2017) та ін.


Повний текст:

PDF


DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1204277

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.