СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛІЙ В АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕМ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «КАТЕРИНА» ТА «НАЙМИЧКА»

Анотація

У статті розглянуто проблему відтворення реалій в англомовних перекладах поем Тараса Шевченка «Катерина» й «Наймичка». Найчастіше перекладачі досліджуваних текстів застосовують описовий метод, уподібнення та контекстуальні заміни, рідше за все – калькування та комбіновану реномінацію. Кожен перекладач має індивідуальний підхід до проблеми відтворення семантики реалій. Джон Вір та Ольга Шарце здебільшого вдаються до експлікації або методу уподібнення, намагаючись знайти функціональні аналоги культурно маркованої лексики, а також широко використовують ситуативні відповідники. Натомість Віра Річ, поряд із цими способами, частіше застосовує транслітерацію, пояснюючи значення деяких реалій у примітках.

Ключові слова: реалії, культурно маркована лексика, переклад, описовий метод, уподібнення, контекстуальні заміни.

Though a lot of scholars show interest in the problem of translating culturally marked vocabulary (or realia), many aspects of this issue are debatable and still need special attention. The topicality of our research is explained by the necessity of further in-depth analysis of this problem on the material of various literary works, poetic ones in particular. The aim of our study is to identify the main ways of conveying the meaning of culturally marked vocabulary in the English translations of T. Shevchenko’s narrative poems «Kateryna» and «The Servant-Girl» («The Housemaid»). Our task is also to compare various approaches to the problem of translating realia on the material of different English translations of the poems in question. The analysis the texts shows that different ways of conveying the meaning of culture-specific vocabulary are applied, namely: transliteration (transcription), description, generalization, functional substitution, contextual translation as well as calquing and addition techniques. The most frequently used ones are description (explication), contextual translation and substitution. In conclusion, it should be also noted that different translators have their own approaches to the problem of rendering realia into the target language. John Weir and Olga Shartse mostly use explication and substitution trying to find functional analogues of culturally marked vocabulary. Also they widely employ contextual equivalents while Vira Rich more frequently uses word for word translation and transliteration explaining the meaning of some realia in the footnotes.

Key words: realia, culturally marked vocabulary, translation, description, substitution, contextual equivalents.