МОВЛЕННЄВИЙ ПАСПОРТ ОСОБИСТОСТІ ЯК ОСНОВА ТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ: ГРАМАТИКА ТА ПОЕТИКА ПОМИЛОК

Анотація

У статті досліджується важливий засіб індивідуалізації особистості в художньому творі – мовленнєва характеристика персонажа як перекладацька проблема. Здійснено спробу комплексного лінгвістичного аналізу мовлення героя з урахуванням його когнітивно-психологічних особливостей у текстах оригіналу та його українськомовного перекладу. Зроблено висновки про шляхи досягення адекватності перекладу, що забезпечує виконання прагматичних завдань перекладацького акту на максимально можливому рівні еквівалентності.

Ключові слова: мовленнєва характеристика, мовний онтогенез, мовна особистість, літературна норма, мовно-комунікативна девіація, адекватність перекладу, еквівалентність перекладу.

В статье исследуется важное средство индивидуализации личности в художественном произведении – речевая характеристика персонажа как переводческая проблема. Предпринята попытка комплексного лингвистического анализа речи героя с учетом его когнитивно-психологических особенностей в текстах оригинала и его украиноязычного перевода. Сделаны выводы о путях достижения адекватности перевода, что обеспечивает выполнение прагматических задач переводческого акта на максимально возможном уровне эквивалентности.

Ключевые слова: речевая характеристика, языковой онтогенез, языковая личность, литературная норма, культурно коммуникативная девиация, адекватность перевода, эквивалентность перевода.

The article investigates an important means of individualizing the character of an artistic text – the speech characteristic as a translation problem. The aim of the article is to determine the adequacy and possible differences of the reproduction of the speech characteristic specific character of the translation of the novel «Flowers for Algernon» by Daniel Keyes from English into Ukrainian. The linguistic analysis of the hero’s speech was made taking into account his cognitive and psychological peculiarities. In particular the linguistic means of creating such speech characteristic in the original were systematized and compared with the corresponding fragments of the translation. The conclusion was made about the ways of achieving the adequacy of the translation, which ensures the implementation of the pragmatic tasks of the translation act at the maximum possible equivalence level.

Key words: speech characteristics, language ontogenesis, language personality, literary norm, cultural and communicative deviation, adequacy of translation, equivalence of translation.