СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ВІДНОШЕННЯМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ТЕКСТАХ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

О. В. Ткач, Я. В. Андрейко

Анотація


Стаття присвячена засобам виділення певного об’єкта в художньому стилі. Доведено вживаність у підрядній частині складного речення застарілих слів, історизмів, паремій тощо як видільноі ознаки, що додає висловленню експресивності й емоційного забарвлення. З’ясовано, що основним засобом виділення об’єкта з-поміж інших у художніх текстах є фразеологічні одиниці, які використовуються для характеристики особистісних якостей чи опису фізичних вад. До складу ідентифікаційного блоку можуть входити лексеми на позначення тварин і птахів, які, втрачаючи свою основну функцію (виділення певного об’єкта), натомість метафоризуються й визначають особу за характером її діяльності, соціальним станом, емоціями, почуттями, розумовими здібностями тощо.

Ключові слова: складне речення з відношенням ідентифікації, інверсія, метафора, фразеологічна одиниця.

 

Статья посвящена средствам выделения определенного объекта в художественном стиле. Весьма употребительным является использование в придаточной части как выделительного признака устаревших слов и историзмов, пословиц и поговорок, придающих высказыванию экспрессивности и эмоциональной окраски. Выяснено, что основным средством выделения объекта среди других в художественных текстах являются фразеологические единицы, использующиеся для характеристики личностных качеств или описания физических недостатков. В состав идентификационного блока могут включаться лексемы, обозначающие животных и птиц, которые, теряя свою основную функцию (выделение определенного объекта), метафорически описывают личность по характеру ее деятельности, социальному положению, эмоциям, чувствам, умственным способностям и т. д.

Ключевые слова: сложное предложение с отношением идентификации, инверсия, метафора, фразеологическая единица.

 

The article devotes to the means of selection of the certain object in the artistic style by complex sentences with the relation of identification. Analysis of complex sentences with the relation of identification as components of the text suggests that they perform different functions in the structure of the text: take the starting position, continue the line of presentation and summarize the idea that they are the means of text coherent. In addition, breaking the line of presentation of researched sentences pays recipient’s attention to an important moment, thus provides a recipient with a greater amount of information about the subject. According to this, they are widespread in the artistic style. The attention is focused on a number of stylistic figures that perform structures with the relation of identification as a means of logical selection and streamlining of text. Inversion is used to underscore the values of a particular object and increase of expressiveness of speech. Partitioned structures are used in text to improve its informative. The silence emphasizes the significance of further concretization and at the same time shows a state when a person is excited and tries to find necessary words. The rhetorical questions are a common occurrence to achieve the addressee’s intention to identify a particular object.

Key words: complex sentence with the relation of identification, inversion, metaphor, phraseological unit.


Повний текст:

PDF

Посилання


Арполенко Г. П., Забєліна В. П. Структурно-семантична будова речення в сучасній українській мові: навч. посібник. Київ : Наукова думка, 1982. 132 с.

Дорошенко С. Функціонування безсполучникових складних речень у художньому стилі. Ритми сучасної філології: збірник наукових статей. Львів: ПАЇС, 2007. С. 298–303.

Загнітко А. П. Особливості сучасної української синтаксичної поетики. Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк, 1999. Вып. 5. С. 284–297.

Коваленко О. В., Рзаєва В. В. Функціонування зоосемізмів у фразеологізмах німецької та української мов. Одеський лінгвістичний вісник. 2013. Вип. 2. С. 30–38.

Кузьмич О. О. Виражальні можливості складного речення у творчості Ліни Костенко. Актуальні проблеми сучасної філології: Мовознавчі студії. Рівне: РДГУ, 1999. С. 39–43.

Лобода В. В. Складні синтаксичні конструкції з підрядними додатковими реченнями в поетичних творах Т. Шевченка. Питання шевченкознавства: Доповіді та повідомлення на науковій конференції. Черкаси, 1964. С. 106–108.

Символіка знака. URL: http://prazdnik.net.ua/article-4682.htm. (дата звернення: 03.04.2014).

Словник української мови: В 11-ти т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наук. думка, 1971–1980.

Тєлєжкіна О. О. Репрезентація складних безсполучникових речень у поетичному синтаксисі Софії Майданської. Наукові записки. Серія ≪Філологічні науки≫ (Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя). Ніжин, 2014. Кн. 1. С. 67–70.

Удовиченко Г. М. Стилістично-естетичні особливості синтаксису (за текстом твору ≪Крізьроки і печалі≫ Л. Костенко). Проблеми граматики і лексикології української мови. К., 1998. С. 120–125.

Уздиган І. М. Синтаксис байок Л. Глібова. Культура слова. 1988. Вип. 35. С. 66–70.

Шмелёв А. Д. Парадоксы идентификации. Тождество и подобие: сравнение и идентификация. Пробл. группа «Логич. анализ языка»: сборник статей / ред. Н. Д. Арутюнова. Москва: Наука, 1990. С. 33–51.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1048738

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.