Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Галузь та проблематика

Метою журналу є висвітлення результатів наукових досліджень у галузі літературознавства, розбудова інтелектуального простору для поглибленого осмислення літературного процесу в контексті мінливих соціокультурних парадигм.

Видання прагне, окрім фіксування літературознавчих фактів, формувати нові методологічні підходи до аналізу тексту, де класичні традиції поєднуються з актуальним постгуманітарним дискурсом в контексті викликів цифрової епохи.

У журналі публікуються результати досліджень наукових праць для здобуття ступенів доктора наук, доктора філософії, статті з теорії літератури, української та зарубіжної літератур, порівняльного літературознавства та фольклористики, забезпечуючи науковий діалог. 

Глибинні завдання видання:

Реконцептуалізація канону: переосмислення української та світової літературної спадщини крізь призму сучасних теорій (постколоніальних, гендерних, екокритичних тощо).

Інтеграція в глобальний контекст: подолання локальної замкненості української філології шляхом публікації компаративістських студій, що виявляють генетичні та типологічні зв'язки нашого письменства із загальноєвропейським культурним кодом.

Стимулювання методологічного оновлення: підтримка досліджень, що виходять за межі традиційного описового підходу на користь інтердисциплінарності (література на перетині з філософією, психологією, медіа-студіями).

Експертна верифікація: забезпечення високої якості наукового знання через систему «подвійного сліпого» рецензування, що гарантує об’єктивність та академічну вагу кожної публікації.

На сторінках журналу реалізується місія тяглості наукової школи, де академічна ґрунтовність поєднується з пошуком нових інтелектуальних смислів.

Політика розділів

Статті

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Процес рецензування

1. Усі статті, що надходять до редакції журналу «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство», проходять процедуру подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review), за якої автори та рецензенти залишаються взаємно анонімними.
2. На першому етапі рукопис проходить редакційний скринінг. Головний редактор перевіряє відповідність статті тематичному профілю журналу, науковим стандартам, вимогам до оформлення та принципам академічної доброчесності.
3. Рукописи проходять перевірку на наявність текстових запозичень із використанням спеціалізованих систем виявлення плагіату. У разі виявлення недоброчесних запозичень стаття може бути відхилена на етапі попереднього розгляду.
4. Статті, що відповідають формальним вимогам, передаються на рецензування двом незалежним фахівцям у відповідній галузі літературознавства.
5. До рецензування не залучаються науковці, які працюють у тому самому закладі, що й автор, перебувають із ним у спільних дослідницьких проєктах або можуть мати конфлікт інтересів.
6. Рецензування здійснюється на засадах об’єктивності, наукової неупередженості та конфіденційності. Дані про авторів і рецензентів не розголошуються.
7. Термін підготовки рецензії визначається редакцією з урахуванням необхідності забезпечення оперативності редакційного процесу. Максимальний термін рецензування становить до одного місяця.
8. У рецензії оцінюються такі критерії:

• загальний науковий рівень дослідження;
• відповідність назви змісту статті;
• актуальність і наукова значущість теми;
• наукова новизна результатів;
• методологічна обґрунтованість дослідження;
• коректність цитування та стан науково-довідкового апарату;
• обґрунтованість висновків і їх відповідність меті дослідження;
• відповідність вимогам оформлення статей у журналі.

Рецензія завершується рекомендацією:

• Опублікувати без змін
• Опублікувати після внесення змін
• Відхилити з правом повторного подання
• Відхилити без права повторного подання

9. Особисті світоглядні позиції автора, інтерпретаційні підходи або індивідуальний стиль викладу не підлягають оцінюванню, якщо вони відповідають нормам академічної етики та наукової аргументації.
10. У разі наявності зауважень стаття надсилається авторові для доопрацювання. Автор має врахувати рекомендації рецензентів і подати виправлену версію рукопису разом із поясненням внесених змін.
11. Якщо стаття отримала негативні висновки рецензентів, редакція може:

• відхилити рукопис;
• направити його на додаткове незалежне рецензування.

12. Статті, що отримали остаточний негативний висновок, до повторного розгляду не приймаються.
13. Остаточне рішення щодо публікації статті після завершення процедури рецензування приймає головний редактор, а за потреби — редакційна колегія журналу.
14. Відповідальний секретар повідомляє автора про результати розгляду статті та орієнтовні терміни її публікації.
15. Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності, прозорості редакційних процедур і рекомендацій міжнародних етичних стандартів наукових публікацій.

Вимоги до відбору рецензентів

1. До рецензування рукописів залучаються особи, які відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам та забезпечують належний рівень наукової експертизи.
2. Рецензент повинен мати:
   науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук за відповідною або суміжною спеціальністю;
   підтверджений досвід науково-дослідної роботи за тематикою рукопису;
   не менше ніж 3 публікації за останні 5 років у рецензованих наукових виданнях за відповідною тематикою;
   навички володіння сучасними методами наукового аналізу та бути обізнаним із актуальним станом досліджень у відповідній галузі;
   здатність дотримуватися принципів академічної доброчесності.
3. Рецензент не може бути залучений до оцінювання рукопису у разі наявності конфлікту інтересів, зокрема якщо він:
   перебуває або перебував протягом останніх 3 років у спільних наукових, трудових чи фінансових відносинах з автором;
   має особисту зацікавленість у результатах рецензування;
   пов’язаний із установою автора відносинами, що можуть вплинути на неупередженість оцінки.
4. Рецензент зобов’язаний:
   дотримуватися принципів конфіденційності щодо змісту рукопису;
   забезпечувати об’єктивність, неупередженість і аргументованість висновків;
   надавати конструктивні зауваження та рекомендації;
   подавати рецензію у строки, встановлені редакцією;
   Негайно повідомляти редакцію про конфлікт інтересів або неможливість виконання рецензування.
5. Відбір рецензентів здійснюється редакційною колегією з урахуванням їхньої наукової репутації, досвіду рецензування та дотримання стандартів публікаційної етики.
6. Рецензування здійснюється на засадах подвійного сліпого рецензування.
7. Редакція дотримується міжнародних стандартів публікаційної етики (COPE, EASE).

Права рецензента

8. Рецензент має право:
   відмовитися від рецензування у разі недостатньої компетентності або наявності конфлікту інтересів;
   отримувати від редакції необхідну інформацію щодо вимог до оформлення та критеріїв оцінювання рукопису.
   звертатися до редакції з проханням про продовження строків рецензування (за наявності обґрунтованих причин).
   рекомендувати залучення додаткового рецензента у разі міждисциплінарного характеру дослідження.
   отримувати підтвердження факту рецензування (за запитом).

Періодичність публікації

Журнал виходить двічі на рік: в січні і в червні.

Політика відкритого доступу

 Журнал «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство»   практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Збірник наукових праць «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство» дотримується політики відкритого доступу (Open Access). Усі статті розміщуються на веб-сторінці Збірника безстроково і безкоштовно відразу після виходу випуску, а також через систему національних бібліотек поширюються і зберігаються в них на паперових носіях. Повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових статей Збірника представлений на офіційному сайті Збірника у розділі "Архіви" (і тут).

Це відповідає визначенню відкритого доступу від Budapest Open Access Initiative (BOAI). Ліцензійна політика журналу співмірна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.

ВАРТІСТЬ ПУБЛІКАЦІЇ

Плата стягується з авторів за послуги видавництва – 50 грн. за 1 сторінку тексту публікації.

Реквізити для оплати надаються автору після схвалення статті рецензентами.

Здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які навчаються в аспірантурі для здобуття ступеня доктора філософії (PhD) та проводять самостійні наукові дослідження від оплати звільняються.

Архівування

Ця політика визначає заходи, які вживає редакція для гарантування постійного доступу до наукових публікацій, їхнього збереження від технічних збоїв та передачі до незалежних цифрових архівів.

1. Репозитарії та цифрові архіви

Журнал забезпечує багаторівневе зберігання контенту в наступних системах:

-         Інституційний репозитарій: Усі опубліковані статті негайно розміщуються у відкритому доступі на офіційному сайті журналу та, додатково, в репозитарії установи-видавця, якщо автор афілійований з цією установою та самостійно передав файл публікації на депонування.

-         Національні фонди: Повні тексти статей у форматі PDF разом із метаданими на постійній основі передаються до фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського для державного архівного зберігання.

-         Міжнародні бази даних: Метадані та посилання на повні тексти експортуються до наукометричних баз (напр., CrossRef, Google Scholar, DOAJ), що забезпечує додаткові вузли доступу до матеріалів.

2. Технічні засоби забезпечення цілісності (LOCKSS)

Для розподіленого зберігання та автоматичного відновлення даних журнал використовує систему LOCKSS (Lots of Copies Keep Stuff Safe):

-         Розподілене архівування: Система LOCKSS дозволяє створювати ідентичні копії журналу в численних бібліотеках та інформаційних центрах по всьому світу.

-         Автоматичне відновлення: У разі пошкодження або втрати даних на одному з серверів, система LOCKSS автоматично виявляє розбіжності та відновлює інформацію з інших вузлів мережі, гарантуючи незмінність наукового запису.

3. Гарантії довготривалої доступності

-         Постійні ідентифікатори (DOI): Кожній статті присвоюється унікальний номер DOI, що забезпечує постійне та активне посилання на повний текст, навіть якщо основний сайт журналу змінить адресу.

-         Захист від припинення видання: У малоймовірному випадку припинення діяльності журналу, доступ до архівів буде підтримуватися через мережу бібліотек-учасниць проєкту LOCKSS та національні бібліотечні фонди.

4. Політика самоархівування (Self-Archiving)

Авторам дозволяється та заохочується розміщувати опубліковану версію своєї статті у:

-         власних професійних профілях (напр., ResearchGate, Academia.edu);

-         інституційних репозитаріях своїх університетів;

-         тематичних репозитаріях за профілем дослідження. При цьому обов'язковим є надання посилання на оригінальну сторінку статті на сайті журналу та її DOI.

Публікаційна етика та редакційна політика

Редакційна колегія видання керується міжнародними стандартами публікаційної етики, розробленими Комітетом з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics — COPE). Ми дотримуємося принципів прозорості, об’єктивності та високої наукової якості.

Етичні зобов'язання авторів

Автори несуть персональну відповідальність за зміст поданих матеріалів та підтверджують наступне:

Оригінальність та недопущення плагіату: Рукопис має бути оригінальним дослідженням. Використання ідей, текстів або даних інших авторів без належного цитування є неприпустимим. Подання матеріалів, що вже були опубліковані (або подані до інших видань), заборонено.

Стандарти авторства: До списку авторів включаються лише особи, які зробили вагомий інтелектуальний внесок у концепцію, дизайн, виконання або інтерпретацію дослідження.

Розкриття конфлікту інтересів: Автори повинні повідомити про будь-які фінансові або особисті стосунки, які можуть впливати на результати дослідження. Необхідно обов’язково вказати джерела фінансування роботи.

Етика досліджень:  Персональні дані обробляються згідно з вимогами GDPR та законодавства України.

Етичні зобов’язання рецензентів

Рецензування проводиться за принципом «Double-blind peer review» (подвійне сліпе рецензування) для забезпечення максимальної об’єктивності.

Об’єктивність та професіоналізм: Рецензент зобов’язаний оцінювати роботу виключно за науковими критеріями. Особиста критика автора є неприпустимою.

Конфіденційність: Рукопис є конфіденційним документом. Заборонено поширювати його зміст або використовувати неопубліковані дані у власних інтересах до моменту виходу статті у світ.

Етична пильність: Рецензент повинен звернути увагу редакції на суттєву схожість рукопису з уже опублікованими роботами або на підозру щодо маніпуляції даними.

Відповідальність редакційної колегії

Редакція діє як гарант академічної доброчесності видання.

Прийняття рішень: Головний редактор приймає рішення про публікацію, спираючись на висновки рецензентів та наукову цінність роботи, незалежно від раси, статі, політичних чи релігійних поглядів авторів.

Прозорість процесів: Усі етапи розгляду статті – від подання до публікації – є прозорими та впорядкованими. Статті членів редколегії проходять процедуру зовнішнього незалежного рецензування на загальних засадах.

Реагування на порушення: У разі виявлення помилок або фактів неетичної поведінки (плагіат, фальсифікація), редакція діє згідно з протоколами COPE: публікує виправлення (corrections) або здійснює відкликання статті (retraction).

Політика боротьби з хижацькими практиками

Видання категорично засуджує будь-які прояви «хижацького» видавничого бізнесу. Ми гарантуємо:

Відсутність платних гарантій: Оплата  покриває лише редакційні витрати й стягується лише після перевірки на плагіат і позитивного рецензування.

Академічну чистоту: Ми не надаємо послуг з написання статей, не практикуємо продаж співавторства та не стимулюємо штучне підвищення показників цитування.

Міжнародні стандарти та етичні принципи

«Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство» вибудовує редакційну політику на основі провідних міжнародних стандартів, що забезпечують якість, прозорість та доброчесність наукових публікацій.

 Дотримання галузевих рекомендацій

Редакція керується настановами ключових організацій:

COPE (Committee on Publication Ethics): Ми дотримуємося Core Practices та етичних настанов для рецензентів. Журнал впроваджує протоколи COPE (Flowcharts) для вирішення суперечливих питань, випадків плагіату та маніпуляцій з даними.

WAME (World Association of Medical Editors): Журнал імплементує стандарти WAME щодо прозорості фінансування, визначення авторства та етики міждисциплінарних досліджень.

DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment): Ми підтримуємо перехід від кількісних метрик до якісної оцінки. Науковий внесок оцінюється за змістом статті, а не за імпакт-фактором чи престижністю видання.

ICMJE: Рекомендації щодо критеріїв авторства та конфлікту інтересів.

Відкрита наука та прозорість (TOP Guidelines & FAIR)

Журнал підтримує культуру відкритості та обміну даними:

FAIR Principles: Ми заохочуємо авторів робити дані знахідними, доступними, сумісними та придатними для повторного використання (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable).

Відкритість даних: Рекомендується депонувати вихідні дані та аналітичні методи у відкритих репозитаріях  з обов’язковим зазначенням DOI у тексті статті.

Правила розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності

Журнал «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство» керується стандартами Committee on Publication Ethics (COPE) та дотримується принципів оперативності, об’єктивності, конфіденційності та ретельного документування.

Сфера застосування (Типи порушень)

Редакція розглядає скарги від авторів, рецензентів, читачів та установ за такими категоріями:

Плагіат: повне або часткове запозичення без посилання на джерело.

Дублювання: самоплагіат або повторна публікація результатів.

Маніпуляції з даними: фабрикація або фальсифікація результатів.

Етика авторства: некоректний склад авторів (guest/gift authorship).

Конфлікт інтересів: приховування фінансових чи особистих зв'язків.

Порушення процедур: втручання в процес рецензування або етику досліджень.

Порядок подання скарги

Заяви приймаються в електронному вигляді на e-mail: scientificmagazinehnpu@gmail.com  

Вимоги до змісту звернення:

Об’єкт: пряме посилання на статтю (DOI або URL) та дані автора.

Суть: чіткий опис імовірного порушення.

Докази: порівняльні таблиці, скриншоти, розрахунки або посилання на першоджерела.

Ідентифікація: контактні дані заявника (анонімні скарги не розглядаються).

Регламент розгляду

Процес триває до 30 робочих днів і включає такі етапи:

Наслідки та заходи (Resolution)

За результатами розгляду Редакція приймає одне з рішень:

Відмова: скарга визнана безпідставною або помилковою.

Коригування: вимога внести правки або розкрити інформацію.

Офіційне зауваження: публікація Erratum (помилка редакції) або Corrigendum (помилка автора).

Ретракція (Retraction): відкликання статті з бази даних із зазначенням причин (згідно з COPE Retraction Guidelines).

Інформування: повідомлення установі, де працює автор, про виявлене грубе порушення.

Конфіденційність

Інформація про хід розслідування не розголошується третім особам до моменту прийняття офіційного рішення, щоб зберегти репутацію всіх сторін.

Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ

1. Загальні положення

1.1. Редакція визнає потенціал штучного інтелекту (ШІ) як допоміжного інструменту, проте наголошує на принципі «Human-in-the-loop» (людина в циклі контролю). Це означає, що остаточна відповідальність за інтерпретацію соціальних контекстів, етичну оцінку та наукову новизну покладається виключно на автора-людину.

1.2. Ця політика поширюється на всі етапи підготовки рукопису: від збору та аналізу даних до редагування тексту та створення візуалізацій. Використання ШІ є допустимим лише тоді, коли воно не підриває оригінальність та наукову доброчесність роботи.

1.3. Дана політика базується на принципах та рекомендаціях таких міжнародних організацій:

-         COPE (Committee on Publication Ethics)

-         WAME (World Association of Medical Editors)

-         ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)

-         Рекомендації ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту

-         EASE (European Association of Science Editors)

-         Рекомендації МОН щодо відповідального впровадження та використаннятехнологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти

1.4. Редакція визнає, що технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, що створює нові етичні та технічні виклики для наукової комунікації. У зв’язку з цим редакція залишає за собою право вносити зміни та доповнення до цієї Політики без попереднього повідомлення авторів, щоб забезпечити її відповідність актуальним міжнародним стандартам (COPE, EASE, WAME) та вимогам академічної доброчесності. Авторам рекомендується перевіряти актуальну версію Політики на сайті журналу безпосередньо перед поданням рукопису.

2. Статус автора та відповідальність

2.1. Системи генеративного ШІ (LLM) не відповідають критеріям авторства. Авторство передбачає здатність інтерпретувати результати, схвалювати фінальну версію рукопису та нести правову відповідальність за його зміст. Оскільки ШІ не має юридичної суб’єктності, він не може бути вказаний як автор або співавтор наукової публікації

2.2. Автор-людина несе персональну відповідальність за:

-         Достовірність даних: Кожен факт, цифра або твердження, перевірені або згенеровані за допомогою ШІ, повинні бути верифіковані автором за першоджерелами.

-         Відсутність плагіату: Використання тексту, згенерованого ШІ, без належного декларування або використання ШІ для перефразування чужих робіт без цитування розцінюється як плагіат.

-         Відсутність «галюцинацій»: Посилання на неіснуючі джерела або похибки алгоритмів ШІ не звільняють автора від відповідальності за поширення недостовірної інформації.

-         Запобігання будь-якій упередженості: дослідники мають враховувати упередженість алгоритмів щодо певних соціальних груп та представників гендерного різномаїття.

2.3. Автори зобов’язані критично оцінювати будь-які результати, отримані від ШІ. Автори мають гарантувати:

-         Теоретичні висновки та концептуальні рамки дослідження є результатом власного інтелектуального пошуку, а не простою компіляцією алгоритму.

-         Етичні аспекти дослідження (особливо при роботі з людьми) проаналізовані автором особисто.

2.4. Автори не повинні завантажувати в системи генеративного ШІ конфіденційні дані (наприклад, неопубліковані інтерв’ю, персональні дані респондентів), оскільки це може призвести до порушення приватності та витоку інформації в бази даних для навчання моделей.

3. Дозволене та заборонене використання ШІ

3.1. ШІ може використовуватися виключно як інструмент технічної підтримки на етапах, що не передбачають створення нового наукового знання. До таких сфер належать:

-         Мовне та стилістичне редагування: покращення структури речень, виправлення граматичних та орфографічних помилок, переклад тексту (за умови обов’язкової перевірки автором на точність термінології).

-         Технічна обробка даних: кодування відкритих даних, форматування списків літератури згідно зі стандартами, допомога в написанні програмного коду для статистичного аналізу.

-         Пошуковий запит: використання ШІ для генерації ключових слів або структурування пошукових запитів у наукометричних базах даних.

-         Brainstorming: допомога в структуруванні ідей на початковому етапі розробки концепції (без включення згенерованих ідей безпосередньо в текст статті як результатів дослідження).

3.2. Будь-які дії, що делегують ШІ створення інтелектуального продукту, вважаються порушенням наукової етики. До них належать:

-         Генерація наукових гіпотез та висновків: формулювання ключових теоретичних положень або узагальнень за допомогою ШІ.

-         Написання змістовних частин тексту: генерування вступу, літературного огляду, аналізу результатів або дискусії.

-         Фальсифікація емпіричної бази: створення за допомогою ШІ фіктивних результатів анкетування, інтерв’ю, стенограм або статистичних даних.

-         Автоматичне перефразування (Paraphrasing): використання ШІ для переписування чужих робіт з метою обходу систем антиплагіату.

-         Верифікація джерел: використання ШІ для підтвердження фактів без звірки з оригінальними архівними чи літературними джерелами (через високий ризик генерації неіснуючих посилань).

Також забороняється використання вихідних даних ШІ як первинних джерел для підтвердження наукових тверджень. Ші може лише допомагати в обробці, але не може бути «авторитетним голосом» у дискусії.

3.3. Обмеження щодо генерації контенту не поширюються на випадки, коли саме використання ШІ, його алгоритми або результати його діяльності є безпосереднім об’єктом дослідження (наприклад, аналіз дискурсу нейромереж у медіа). У таких випадках усі згенеровані матеріали мають бути оформлені як цитати або додатки з чітким маркуванням.

4. Візуалізація та графічні дані

4.1. Забороняється використовувати ШІ для генерації графіків, діаграм або карт, що базуються на вигаданих чи непідтверджених статистичних масивах даних. Будь-яка візуалізація повинна мати чітке посилання на першоджерело емпіричних даних. Використання ШІ для штучного «очищення» даних або приховування статистичних аномалій розцінюється як наукове шахрайство.

4.2. Будь-яке зображення (інфографіка, концептуальна модель, реконструкція), створене або суттєво редаговане за допомогою ШІ (напр., Midjourney, DALL-E, Canva AI), повинно мати підпис із зазначенням:

-         назви та версії інструменту;

-         дати генерації зображення (оскільки алгоритми динамічно змінюються);

-         авторства вхідних параметрів.

Приклад: «Рис. 1. Модель соціальної взаємодії. Сгенеровано за допомогою Midjourney v.6.1 (дата звернення: 05.03.2026) на основі авторських параметрів».

4.3. Категорично забороняється використовувати ШІ для «покращення», реставрації або зміни архівних документів, фотографій, археологічних артефактів чи інших первинних джерел, що слугують доказовою базою. Будь-яка ШІ-обробка таких об'єктів (наприклад, колоризація чи збільшення чіткості) має бути чітко задекларована як реконструкція, а не як оригінальне джерело.

4.4. Автори повинні гарантувати, що використання ШІ для створення ілюстрацій не порушує авторських прав третіх осіб (на яких навчалася модель) та відповідає політиці ліцензування обраного ШІ-сервісу. Редакція не несе відповідальності за претензії щодо інтелектуальної власності на згенеровані зображення.

4.5. Автори зобов’язані зберігати вихідні датасети та текстові запити (промпти), що використовувалися для генерації. Редакція або рецензенти мають право запитати ці дані для перевірки наукової обґрунтованості візуалізації.

5. Вимоги до розкриття інформації

5.1. Автори зобов’язані відкрито заявляти про використання інструментів ШІ на будь-якому етапі підготовки рукопису. Приховане використання ШІ розцінюється як порушення академічної доброчесності.

5.2. Залежно від мети використання, інформація про ШІ повинна бути представлена у таких розділах:

-         У Вступі або Методології: Якщо використання ШІ було частиною дослідницького дизайну або методу збору/аналізу даних.Якщо стаття передбачає технічний аналіз, згенерований ШІ-код може бути використаний для створення підроблених даних для перевірки гіпотез, тому він потребує окремої декларації в розділі «Методологія».

-         У спеціальній «Заяві про використання ШІ» (AI Declaration): Розміщується наприкінці статті (перед списком літератури), якщо ШІ використовувався для редагування, перекладу або технічної підтримки.

5.3.Приклад декларації: «Під час підготовки цього рукопису автори використовували інструмент [НАЗВА ІНСТРУМЕНТУ/СЕРВІСУ, ВЕРСІЯ] з метою [ВКАЗАТИ МЕТУ: наприклад, стилістичного редагування англомовного тексту / генерації коду для аналізу даних]. Після використання зазначеного інструменту автори ретельно перевірили та відредагували контент і беруть на себе повну та одноосібну відповідальність за кінцевий зміст публікації».

5.4. Редакція залишає за собою право запитати у авторів (у разі появи сумнівів у рецензентів щодо коректного застосування ШІ в тексті) перелік промптів (запитів) або копії діалогів із ШІ для перевірки логіки дослідження та запобігання фальсифікаціям.

5.5. Не потребує спеціального декларування використання стандартних інструментів, що мають інтегровані функції ШІ, але не генерують змістовний контент (наприклад: інструменти перевірки орфографії Microsoft Word, сервіси перевірки граматики типу Grammarly в режимі «correctness only», менеджері цитувань, менеджери з форматування списків літератури).

6. Політика для рецензентів та редакторів

6.1. Рецензентам та членам редакційної колегії суворо заборонено завантажувати рукописи (або їх фрагменти) у системи генеративного штучного інтелекту для аналізу, написання відгуків чи перевірки тексту. Це розцінюється як пряме порушення конфіденційності та авторських прав, оскільки більшість ШІ-платформ зберігають дані для подальшого навчання моделей.

6.2. Рецензування – це процес експертної оцінки, що базується на досвіді та критичному мисленні фахівця. Використання ШІ для генерування тексту рецензії є неприпустимим, оскільки алгоритми не здатні адекватно оцінити наукову новизну та теоретичну глибину в суспільних науках.

6.3. Перевірка на використання ШІ.

-         Редактори мають право використовувати спеціалізоване програмне забезпечення (детектори ШІ) для попередньої перевірки рукописів на наявність ознак згенерованого тексту.

-         Результати роботи таких детекторів не можуть бути єдиною підставою для відхилення статті, але є сигналом для проведення додаткової експертизи наукової доброчесності.

6.4. Члени редакційної колегії можуть використовувати ШІ лише для технічних завдань (наприклад, перевірка відповідності оформлення списку літератури або переклад редакційного листування), за умови повного виключення передачі персональних даних авторів або оригінальних ідей рукопису.

6.5. Виявлені факти використання ШІ рецензентом для оцінки статті призводять до виключення такої особи з бази експертів журналу та анулювання результатів рецензії.

7. Наслідки порушення та процедура апеляції

7.1. Приховане використання ШІ (незадекларована генерація тексту, ідей або фальсифікація даних) розцінюється як прояв академічної недоброчесності, що прирівнюється до плагіату або фабрикації результатів.

7.2. У разі виявлення ознак несанкціонованого використання ШІ під час первинного контролю або рецензування:

-         Редакція має право вимагати від авторів роз’яснень та надання промптів (запитів), що використовувалися під час роботи.

-         Якщо факт порушення підтверджено, рукопис відхиляється без права повторного подання.

-         Редакція може надіслати офіційне повідомлення про порушення етики до установи, де працює автор.

7.3. Якщо використання ШІ або згенеровані ним фальсифікації (наприклад, неіснуючі джерела) виявлені у вже опублікованій статті, редакція ініціює процедуру ретракції (відкликання статті) відповідно до протоколів COPE. Водночас, журнал повинен самостійно декларувати на сайті, які саме інструменти ШІ (детектори плагіату з функціями ШІ тощо) він використовує для перевірки рукописів.

7.4. Автори мають право оскаржити рішення редакції, якщо вважають звинувачення у використанні ШІ безпідставними:

-         Апеляція подається у письмовій формі протягом 14 днів з моменту отримання рішення редакції.

-         Автори повинні надати докази автентичності тексту (наприклад, історію змін у файлі Word, чернетки, записи інтерв'ю, посилання на реальні архівні джерела).

-         Для розгляду спірних випадків редакція може залучити незалежного експерта з цифрової етики або профільну комісію закладу освіти з академічної доброчесності.

7.5 Якщо автор підозрює, що його роботу рецензував ШІ, він має право звернутися до редактора з вимогою перевірки рецензії через детектори ШІ.

7.6. Рішення редакційної колегії за результатами розгляду апеляції є остаточним і перегляду не підлягає.

Політика відкликання (ретракції) та виправлення наукових публікацій

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Редакційна колегія журналу несе першочергову відповідальність за моніторинг наукової етики та забезпечення цілісності, достовірності й точності опублікованих матеріалів. Журнал зобов’язується оперативно реагувати на повідомлення про можливі порушення та вживати заходів для виправлення наукового запису.

1.2. У своїй практиці щодо коригування та відкликання (ретракції) публікацій редакція керується стандартами Комітету з публікаційної етики (COPE), зокрема «Retraction Guidelines», а також рекомендаціями EASE та WAME

1.3. Головною метою відкликання статті ємінімізація шкоди від використання недостовірних або недоброчесних даних, а не накладання дисциплінарних санкцій чи покарання авторів. Ретракція слугує інструментом самоочищення науки та захисту читачів від хибних висновків.

1.4. Будь-які дії щодо відкликання або виправлення статейздійснюються публічно. Редакція забезпечує чітке маркування відкликаних матеріалів, щоб вони не могли бути використані як підґрунтя для подальших досліджень, зберігаючи при цьому доступ до них як до частини історичного наукового запису.

1.5. З огляду на стрімкий розвиток технологій (зокрема штучного інтелекту), редакція залишає за собою право вносити зміни до процедур ретракції, щоб вони відповідали новим етичним викликам та оновленим міжнародним протоколам.

2. ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДКЛИКАННЯ (РЕТРАКЦІЇ) СТАТТІ

Редакція ініціює процедуру ретракції у випадках, коли виявлені факти роблять наукові висновки недійсними або грубо порушують видавничу етику.

2.1. Недостовірність даних та наукові помилки.

-         Виявлення суттєвих помилок: наявність беззаперечних доказів того, що результати дослідження є недостовірними через грубу методологічну помилку, некоректний статистичний аналіз або технічні похибки, які повністю нівелюють наукову цінність висновків.

-         Добросовісна помилка: ретракція може бути застосована, якщо автори самі виявили помилку після публікації, яку неможливо виправити шляхом заміни окремих фрагментів (Erratum).

2.2. Порушення академічної доброчесності.

-         Фальсифікація та фабрикація: свідома маніпуляція вихідними даними, вигадування результатів експериментів, опитувань чи архівних знахідок.

-         Плагіат: встановлення факту суттєвих текстових запозичень без належного цитування, привласнення ідей, графічних матеріалів та результатів інших авторів.

-         Надлишкова (дублююча) публікація, самоплагіат: якщо стаття або її значна частина була опублікована раніше в іншому виданні без відповідного обґрунтування, дозволу або посилання на першоджерело.

2.3. Неетичне використання штучного інтелекту (ШІ).

-         Прихована генерація: виявлення того, що ключові розділи статті (теоретична база, аналіз, висновки) були згенеровані ШІ без належного декларування.

-         Фейкові посилання: наявність у тексті неіснуючих джерел або цитат, згенерованих алгоритмами ШІ («галюцинації»).

2.4. Порушення авторства та етичних норм.

-         Шахрайське авторство (Gift/Ghost/Guest authorship): докази того, що список авторів не відповідає реальному внеску (наприклад, включення осіб за винагороду або приховування реальних розробників).

-         Компрометація рецензування: виявлення фактів маніпуляцій з процесом експертної оцінки (наприклад, надання фіктивних адрес рецензентів або домовленості про позитивні відгуки).

-         Прихований конфлікт інтересів: виявлення суттєвих фінансових або особистих інтересів, які могли вплинути на об’єктивність дослідження.

2.5. Порушення прав третіх осіб.

-         Використання персональних даних, фотографій чи конфіденційної інформації респондентів без їхньої згоди.

-         Порушення авторських прав на архівні документи, зображення, географічні карти, програмний код та інші матеріали, використані у дослідженні.

3. РІВНІ КОРИГУВАННЯ НАУКОВОГО ЗАПИСУ

Залежно від характеру помилки та її впливу на результати дослідження, редакція застосовує один із трьох рівнів реагування:

3.1. Виправлення (Erratum / Corrigendum)

-         Erratum (Помилка видавця): застосовується, якщо суттєвої технічної помилки припустилася редакція під час підготовки статті (наприклад, пропущені чи невірно розміщені елементи тексту, пропущено ілюстрацію, зроблено помилку у форматуванні елементів статті).

-         Corrigendum (Помилка автора): застосовується у разі виявлення суттєвої, але ненавмисної помилки, допущеної авторами (наприклад, помилка в одиницях вимірювання, описка у формулі чи посиланні), яка не впливає на головні висновки дослідження.

-         Процедура: виправлення публікується як окремий документ, що має власний DOI та гіперпосилання на оригінальну статтю.

3.2. Висловлення занепокоєння (Editorial Expression of Concern)

-         Призначення: публікується у випадках, коли редакція отримує серйозні сигнали про можливі порушення, але розслідування потребує тривалого часу.

-         Умови застосування:

-         триває розслідування можливої недоброчесності, але докази ще не є беззаперечними;

-         установа автора відмовляється проводити розслідування або його результати виглядають упередженими.

-         Наслідки: після завершення розслідування «Висловлення занепокоєння» або анулюється, або замінюється на повну ретракцію.

3.3. Ретракція (Відкликання статті)

-         Призначення: застосовується як радикальний захід, коли стаття містить настільки серйозні помилки або порушення, що її результатам та висновкам більше не можна довіряти.

-         Критерії: недоброчесність (плагіат, фабрикація) або критична добросовісна помилка, що руйнує логіку дослідження.

4. ПРОЦЕДУРА ВІДКЛИКАННЯ (РЕТРАКЦІЇ) СТАТТІ

Редакція дотримується чіткої послідовності дій при розгляді питань про ретракцію, забезпечуючи право автора на відповідь та конфіденційність розслідування до моменту прийняття остаточного рішення.

4.1. Ініціювання процедури.

-         Процес може бути розпочатий за ініціативи:

-         Авторів статті: якщо вони самостійно виявили критичні помилки.

-         Головного редактора або члена редакційної колегії: при виявленні порушень редакцією.

-         Третіх осіб: читачів, рецензентів, наукових установ (за умови надання обґрунтованих доказів у письмовій формі).

4.2. Попередній розгляд та комунікація з авторами.

-         Члени редколегії розглядають виявлений випадок у межах своєї професійної компетенції.

-         Редакція повідомляє авторів про отриману скаргу або виявлені підозри.

-         Авторам надається термін до 14 календарних днів для надання письмових пояснень, оригінальних даних, записів інтерв'ю або історії змін у файлах (особливо у випадках підозри на використання ШІ).

4.3. Проведення розслідування.

-         Для оцінки доказів редакція може залучити:

-            незалежних експертів (зовнішнє рецензування на конфіденційній основі);

-            комісію з академічної доброчесності закладу вищої освіти, де працює автор та/або закладу вищої освіти, який є видавцем журналу;

-            спеціалізоване ПЗ для виявлення плагіату та генеративного ШІ.

-         Якщо автори визнають помилку/порушення або не надають переконливих спростувань, редакція переходить до прийняття рішення.

4.4. Прийняття рішення.

-         Остаточне рішення про ретракцію ухвалюється Редакційною колегією за головування Головного редактора.

-         Редакція має право на односторонню ретракцію, навіть якщо автори не згодні, за умови наявності беззаперечних доказів недоброчесності або недостовірності даних.

4.5. Апеляція.

-         Автори мають право одноразово оскаржити рішення протягом 14 днів після його отримання.

-         Апеляція розглядається лише за умови надання нових суттєвих доказів, які не були враховані під час першого розгляду.

5. ОФОРМЛЕННЯ ТА ПРОЗОРІСТЬ РЕТРАКЦІЇ

Для збереження прозорості наукового архіву та запобігання подальшому цитуванню недостовірних даних, редакція дотримується суворого протоколу маркування відкликаних матеріалів.

5.1. Збереження доступу та маркування.

-         Відкликана стаття не видаляється з вебсайту журналу та електронних баз даних фізично для забезпечення цілісності наукового запису.

-         На кожній сторінці PDF-файлу оригінальної статті наноситься помітний водяний знак «ВІДКЛИКАНО / RETRACTED».

-         Заголовок статті в онлайн-архіві змінюється на формат: «Ретракція: [Оригінальна назва статті]».

5.2. Повідомлення про ретракцію (Retraction Notice).

-         Редакція публікує окремий документ – «Повідомлення про ретракцію», який має власний ідентифікатор DOI та нумерацію сторінок.

-         Повідомлення повинно містити:

-       чітке зазначення, хто відкликає статтю (редакція, автори або обидві сторони);

-       детальний опис причин відкликання;

-       дати ініціювання та прийняття фінального рішення.

5.3. Оновлення в міжнародних базах даних.

-         Інформація про зміну статусу статті оперативно передається до наукометричних баз (напр., CrossRef, Scopus, Web of Science).

-         Редакція забезпечує перехресне посилання (linkage) між оригінальною статтею та повідомленням про її відкликання.

5.4. Комунікація з інструментами перевірки.

-         Журнал зобов’язується самостійно декларувати на своєму сайті перелік інструментів ШІ (детектори з функціями ШІ тощо), які використовуються для внутрішньої перевірки рукописів.

5.5. Відкликання до публікації (Withdrawal).

-         Якщо запит на відкликання рукопису подано авторами до моменту публікації, такий матеріал повністю вилучається з бази даних видавництва без публікації ретракційного повідомлення.

-         Запит на таке вилучення має бути підписаний усіма співавторами.

Тип ліцензування на використання об’єктів авторського права

Журнал працює за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі), змінювати,  реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу на наступних умовах:

• Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
• Некомерційна — Ви не можете використовувати матеріал для комерційних цілей.
• Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією

1. Що ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ (Права користувачів та авторів):

Поширювати: копіювати та розповсюджувати опублікований матеріал у будь-якому вигляді чи форматі (наприклад, розміщувати в репозиторіях, соціальних мережах, надсилати колегам).

Змінювати: реміксувати, трансформувати та брати матеріал за основу для створення нових творів (наприклад, використовувати ваші дані для нових досліджень або створювати переклади).

Використовувати в освіті: використовувати статтю для підготовки навчальних курсів, лекцій або презентацій.

2. Що ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ (Обмеження):

Комерційне використання: ніхто (включаючи третіх осіб) не може використовувати цей матеріал з метою отримання прибутку або комерційної вигоди без спеціального дозволу правовласника.

Додаткові обмеження: забороняється застосовувати технологічні засоби захисту (DRM) або додаткові юридичні умови, які б обмежували права інших на дії, дозволені цією ліцензією.

Привласнення авторства: забороняється видавати чужий матеріал за свій або поширювати його без належної атрибуції.

3. Обов'язкові УМОВИ використання:

Зазначення авторства: при будь-якому використанні матеріалу необхідно вказати автора, надати посилання на ліцензію та зазначити, чи було внесено зміни до твору. Це має бути зроблено у розумний спосіб, що не створює враження, ніби ліцензіар підтримує вас або ваше використання твору.

Некомерційність: використання матеріалу дозволяється лише в некомерційних цілях.