THE REFLECTION OF SCANDINAVIAN AND CELTIC NATIONAL ARCHETYPES IN THE CONTEXT OF THE UKRAINIAN STUDIES (BY THE TRANSLATIONS OF SKALDIC POETRY AND THE BRETON BALLADS)

Анотація

У статті висвітлені архетипові нюанси передачі символіки та інших деталей у скальдійській (староісландській і старонорвезькій) і кельтській (бретонській) поетичних традиціях. Цитовані тексти вперше перекладені українською. При поетичному перекладі враховано особливості оригіналів. Зокрема, відтворено алітерації, які у старогерманській поезії заміняли риму. Запропоновано пошуки українських варіантів на позначення скандинавських реалій. Пояснюються формальні особливості скальдичної та еддичної поезії. Подані історичний, біографічний, міфологічний, лінгвістичний, компаративний аспекти. Присвячено увагу феномену збірки бретонських балад «Барзас-Брейз», упорядкованої та виданої Теодором Ерсаром де ля Вільмарке. Наводиться романтичний контекст, оскільки романтизм позначився інтересом до відновлення національних епічних пам’яток. Розглянуто функцію специфічного бретонського маскулінного персонажа, Анку, що виступав як вісник смерті. Зіставлено бретонську і валлійську міфологічну традицію, залучено приклади англійської класики. Наголошується на націєтворчій функції перекладу. Згадуються дві течії українського перекладу – збереження форми оригіналу та експериментаторство з лексикою, пошуки питомих варіантів, – що простежується в сучасній практиці.

Ключові слова: переклад, скальд, бард, віса, кеннінґ, кельти, бретонці, Анкý.