ПРОЗА Л.Я. ГУРЕВИЧ В КОНТЕКСТЕ БЕЛЛЕТРИСТИКИ КОНЦА ХІХ–НАЧАЛА ХХ ВВ.

Анотація

Метою представленої статті було виділити «наскрізні риси» розвитку белетристики порубіжного періоду у творах Л.Я. Гуревич. Аналіз прози письменниці у літературному контексті доби підтвердив наявність загальних закономірностей розвитку російської белетристики, а саме: стереотипність, схематичність основних сюжетних ходів, зайва деталізація, описова характеристика героїв, їх шаблонність, тиражованість прийомів, поверхнева авторська оцінка, примітивізм експресивної поетичної техніки, орієнтованість на задоволення смаку певної категорії читачів. Основна тематика російської белетристики останньої чверті XIX ст. – «маленька» людина, але, на відміну від класиків, белетристи, в тому числі і Л.Я. Гуревич, не претендували на великі узагальнення, а зверталися  до духовних пошуків своїх героїв. Белетристика цього періоду вибрала своїм героєм «не героя», що відбилося на семантиці назв творів. На наш погляд, сама постановка проблеми духовного пошуку героя в епоху «позачасся» склала сильну сторону творчості Л.Я. Гуревич і зробила її соціально та історично значимою.

Ключові слова: белетристика, літературний контекст, духовні пошуки, семантика, поетика, стереотипність.

Целью представленной статьи было выделить «сквозные черты» развития беллетристики порубежного периода в произведениях Л.Я. Гуревич. Анализ прозы писательницы в литературном контексте эпохи подтвердил наличие общих закономерностей развития русской беллетристики, а именно:  стереотипность, схематичность основных сюжетных ходов, излишняя детализация, описательная характеристика героев, их шаблонность, тиражируемость приемов, поверхностная авторская оценка, примитивизм экспрессивной поэтической техники, ориентированность на удовлетворение вкуса определенной категории читателей. Основная тематика русской беллетристики последней четверти XIX в. –  «маленький» человек, но, в отличие от классиков, беллетристы, в том числе и Л.Я. Гуревич, не притязали  на крупные обобщения, а обращались к духовным поискам своих героев. Беллетристика этого периода выбрала своим героем «не героя», что отразилось на семантике заглавий произведений. На наш взгляд, сама постановка проблемы  духовного поиска героя в эпоху «безвременья» составила сильную сторону творчества Л.Я. Гуревич и сделала ее социально и исторически значимой.

Ключевые слова: беллетристика, литературный контекст, духовные поиски, семантика, поэтика, стереотипность.

The purpose of the present article was to highlight the "through features” of   the fiction’s progress  in the period of “timelessness”  in the works  of L.Y. Gurevich.  The analysis of the writer’s prose in the literary context of the era has confirmed the presence of the general laws of the development of Russian fiction, namely: the stereotype nature, schematic basic plot turns, excessive detailed elaboration, descriptive characteristics of the characters, open author's evaluation, primitivism of expressive poetic technique, focus on satisfaction the taste of a certain category of readers. The main theme of Russian fiction of the last quarter of  the XIX century was "a small man", but, unlike the classics, the fiction writers, including L.Y. Gurevich, didn’t claim to large generalizations, but they addressed to spiritual quest of their characters. Fiction of that period chose its hero "not the hero", which was reflected in the semantics of the titles of the fiction works. In our view, the very formulation of the problem of the spiritual quest of the hero in the era of "timelessness" was a strong creative side of L.Y. Gurevich and made her creative heritage socially and historically significant.

Keywords: fiction, literary context, spiritual quest, semantics, poetics, stereotype.