ГЕОРГИЙ АДАМОВИЧ О СУЩНОСТИ И СУДЬБЕ СОВЕТСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

Анотація

Коло інтересів Адамовича-критика було широким: повз нього не проходило жодне явище радянської та емігрантської літератури. У той час радянська література недооцінювалась, не змінилась ситуація й зараз. Але аналіз поглядів Адамовича допоможе розкрити сутність радянської літератури та поглянути на неї з іншого боку. Критик вважає, що радянську літературу можна назвати нудною тільки спочатку; насправді вона потребує уважного та вимогливого ставлення до себе, і тільки таким чином можна побачити її глибокий зміст. Радянська література знаходилась під великим впливом ідеології. Автори, які бажали уникнути цензури, використовували різноманітні художні прийоми: головні герої висловлювали правильні ідеї, а прості люди – вели розмови на заборонені теми. Адамович не згодний з тим, що радянська література приречена на загибель; вона живе, доки живі думки письменників про Росію, і це – одна з найцінніших її властивостей. Основні проблеми, які піднімають радянські автори у своїх творах – це питання особистості й колективу, ставлення людини до себе та свого місця у суспільстві. Соціалістичний реалізм призвів радянську літературу до спадку, з творів майже зникла тема кохання, інтерес до радянських авторів поступово знизився. Проте, Адамович продовжував цікавитися роботами радянських письменників, отже в майбутньому ми плануємо розглянути його рецепцію їхньої творчості.

Ключові слова: пафос спільності, проблематика, радянська література, соціалістичний реалізм, тематика, цензура.

Круг интересов Адамовича-критика был широк: мимо него не проходило ни одно явление советской и эмигрантской литературы. В то время советская литература многими недооценивалась; не изменилась ситуация и сегодня. Но анализ взглядов Адамовича позволит раскрыть сущность советской литературы и взглянуть на неё с новой стороны. Критик полагает, что советскую литературу можно назвать скучной только поначалу; на самом деле, она требует к себе внимательного и требовательного отношения, только в этом случае можно обнаружить скрытый в ней глубокий смысл. Советская литература находилась под сильным влиянием идеологии. Авторы, которые хотели избежать цензуры, прибегали к различным художественным приемам: главные герои высказывали правильные идеи, а простые люди вели разговоры на запрещенные темы. Адамович отрицает тот факт, что советская литература  обречена на гибель: она живет до тех пор, пока живы мысли писателей о России, и это, по мнению критика, одна из её самых ценных особенностей. Основные проблемы, которые поднимают советские авторы в своих произведениях – это вопросы личности и коллектива, отношения человека к самому себе и к своему месту в обществе. Социалистический реализм привел советскую литературу в упадок, из произведений практически исчезла тема любви, постепенно пропал интерес к советским авторам. Тем не менее, Адамович продолжал уделять активное внимание работам советских писателей, и в будущем мы планируем рассмотреть его рецепцию их творчества.

Ключевые слова: пафос общности, проблематика, советская литература, социалистический реализм, тематика, цензура.

The circle of interests of Adamovich as a literary critic was wide: no phenomenon of the soviet and emigrant literature was left without his attention. At that time soviet literature was underestimated. The situation is still the same nowadays. But the analysis of Adamovich’ views will allow to reveal the essence of the soviet literature and look at it from the other perspective. The critic believes that Soviet literature can be considered dull only at first; in fact, it requires attention and demanding attitude. Only in this case the deep sense which is hidden in it can be revealed. Soviet literature has been under the strong influence of ideology. The authors who wanted to omit censorship used different literary techniques: the antagonists expressed the right ideas, and simple people spoke on forbidden topics. Adamovich denies the fact that soviet literature is doomed to death: it will live until the thoughts of the writers about their Motherland are alive. This is one of the most valuable traces of the soviet literature according to the critic’s opinion. The main problems which are raised by the soviet authors in their works are the questions of personality and community, of the person’s attitude towards himself and his place in society. Social realism led the soviet literature to destruction, the topic of love almost vanished from the literary works, the interest to soviet authors decreased. Nevertheless, Adamovich went on paying attention to the soviet writers, and in the future we are planning to consider his reception of their literary works.

Key words: censorship, problematics, spirit of unanimity, social realism, Soviet literature, thematics.