СПОВІДАЛЬНИЙ МОДУС ПОЕЗІЇ ЕНН СЕКСТОН, СИЛЬВІЇ ПЛАТ, ЕДРІЕНН РІЧ

Анотація

У статті робиться спроба дослідити складну природу автобіографізму в поезії Сильвії Плат, Енн Секстон, Едріенн Річ. Увага зосереджена на аналізі особливостей сповідального модусу письма та способів його реалізації в ліриці американських авторок. В роботі акцент зроблено на специфіці автобіографізму в жіночій поезії у світлі сучасних феміністичних та ґендерних теорій. 

Сповідальний модус поезії передбачає надзвичайну особистісність та відвертість творів, що обумовлює використання інтимних подробиць власного життя в поетичних текстах, часто надмірно гіперболізованих у прагненні шокувати читача. Пояснення такій відвертості у сучасній жіночій творчості пропонує Дж. Батлер, яка у світлі сучасних теорій перформативності (performativity) та ґендеру пропонує по-іншому поглянути на змодельовану природу жіночої ідентичності – жіноча поезія гіперболізує і, таким чином, викриває надуманість, неприродність традиційного розуміння жіночності. Сповідальний модус поезії Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ використовується ними у якості художнього прийому, який дає можливість, по-перше, через конкретний жіночий досвід показати загальнолюдську проблематику, по-друге, стає для них способом конструювання власного автентичного жіночого «я» у поетичному тексті.

Ключові слова: автобіографізм, сповідальний модус, жіноча поезія, ґендер, теорія перформативності, ідентичність.

Делается попытка изучить сложную природу автобиографизма в поэзии Сильвии Плат, Энн Секстон, Эдриенн Рич. Внимание сосредоточено на анализе особенностей исповедального модуса письма и способов его реализации в лирике американских авторов.

Исповедальный модус поэзии предусматривает повышенный личностно-откровенный характер текстов, который обуславливает использование интимных подробностей собственной биографии, зачастую гиперболизированное, с целью задеть и шокировать читателя. Объяснение такой чрезмерной откровенности женской поэзии даёт Дж. Батлер, которая в свете современных теорий перформативности и гендера предлагает по-другому взглянуть на смоделированную природу женской идентичности – женская поэзия гиперболизирует, и, таким образом, высмеивает надуманность, неестественность традиционного понимания феминности. Следовательно, исповедальный модус используется Секстон, Плат и Рич в их поэтических текстах как художественный приём, который даёт возможность, во-первых, выразить общечеловеческую проблематику посредством своего собственного женского опыта, а во-вторых, и что важно, становится для них способом конструирования в тексте женской идентичности, своего уникального авторского «я». 

Ключевые слова: автобиографизм, исповедальный модус, женская поэзия, гендер, теория перформативности, идентичность.

In this article an attempt to study the intricate nature of autobiographism in the poetry of Anne Sexton, Sylvia Plath and Adrienne Rich is carried out. Special attention is paid to the peculiarities of the confessional mode of writing and the ways of its realization in American women’s poetry.

Confessional mode in poetry implies personal nature and frankness of texts which accounts for a wide usage of intimate details of one’s private life in poetic works. These facts from the poet’s personal life are often hyperbolized which is conditioned by their desire to stun and shock the reader. American scholar Judith Butler explains the usage of these shocking intimate details in women’s poetry in the light of modern theories of performativity and gender. She suggests taking a different perspective when we analyze these texts taking into account the unique nature of women’s identity simulated in them. She stresses that women’s poetry hyperbolizes and thus reveals false and unnatural perception of the feminine which exists in literature, culture and society.

Confessional mode in the poetry of Anne Sexton, Sylvia Plath and Adrienne Rich is an artistic means they extensively use to reveal universal human experience through their personal experience as a daughter, a wife, a mother, a lover, a mad woman etc. Moreover, confessional mode becomes for the poets a useful tool in construction their authentic female identity in the poetic text.

Key words: autobiographism, confessional mode, women’s poetry, gender, performativity theory, identity.