ХУДОЖНІЙ ДОМИСЕЛ ЯК ЗАСІБ УСЕБІЧНОГО РОЗКРИТТЯ ОБРАЗУ ЯРОСЛАВА МУДРОГО В РОМАНІ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «ДИВО»

Анотація

У статті аналізується специфіка відображення образу Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного «Диво», звертається увага на роль домислу у відтворенні характеру персонажа, особливості полеміки автора з історією; подано загальну характеристику діяльності Ярослава Мудрого, поширену в історіографії; пояснено причини відходу від неї П. Загребельного в романі «Диво»; досліджено суть переосмислення письменником історичних відомостей про походження князя та його шлях до влади; визначено специфіку художнього домислення літописних статей про епоху правління Ярослава Київською Руссю; показано вміння П. Загребельного компенсувати за допомогою художнього домислу недостатність історичних відомостей про особисте життя князя, його родину. Завдяки цьому особистість в історичних романах П. Загребельного домінує над історією.

У дослідженні доведено, що постать Ярослава завдяки художньому домислу автора більш складна й багатогранна, ніж у історіографії. При розкритті образу князя П. Загребельний поєднує художній домисел із історичними фактами. Історична основа твору ґрунтується на літописних статтях, зокрема, «Повісті минулих літ».

Ключові слова: роман, літопис, документальність, домисел, князь, історія.

В статье анализируется специфика отражения образа Ярослава Мудрого в романе П. Загребельного «Чудо», обращается внимание на роль домысла в воспроизведении характера персонажа, особенности полемики автора с историей; представлена общая характеристика деятельности Ярослава Мудрого, распространенная в историографии; объяснены причины ухода от нее П. Загребельного в романе «Чудо»; исследованы суть переосмысления писателем исторических сведений о происхождении князя и его путь к власти; определена специфика художественного домысливания летописных статей об эпохе правления Ярослава Киевской Русью; показано умение П. Загребельного компенсировать с помощью художественного домысла недостаточность исторических сведений о личной жизни князя, его семье. Благодаря этому личность в исторических романах Павла Загребельного доминирует над историей.

В исследовании доказано, что фигура Ярослава, благодаря художественному домыслу автора, более сложная и многогранная, чем в историографии. При раскрытии образа князя П. Загребельный объединяет художественный домысел с историческими фактами. Историческая основа произведения основывается на летописных статьях, в частности, «Повести временных лет».

Ключевые слова: роман, летопись, документальность, домысел, князь, история.

The article analyzes the specifics of the the image of Yaroslav the Wise in the novel P. Zagrebelniy «Miracle»; draws attention to the role of conjecture in creating of the characters, history of polemic of the author with history; provides a general description of activity of Yaroslav the Wise that circulates in historiography; explains the reasons for the departure from it by P. Zagrebelniy in the novel «The Miracle»; investigates writer’s rethinking of historical information about the origins of the prince and his path to power; determines peculiarities of the author’s conjecture of thye articles of chronicle of the Yaroslav’s era; shows P. Zagrebelniy’s skill to compensate lack of historical information about the personal life of the prince. Due to this person in the historical novels by Paul Zagrebelniy dominates history.

Image of Yaroslav is more complex and multifaceted in the historical novels by Paul Zagrebelniy than history, where the prince appears exclusively in the role of intellectual-educator. In creation of the image of the prince P. Zagrebelniy combines artistic speculation with historical facts. The historical basis of the novel is based on the chronicle articles, in particular, the «Tale of Bygone Years».

Keywords: novel, chronicle, documentary, speculation, history.