РЕАЛЬНИЙ І МІФОЛОГІЧНИЙ ХРОНОТОП ДОРОГИ В РОМАНІ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА «ДІМ НА ГОРІ»

Анотація

У статті на прикладі роману-балади «Дім на горі» розглядається фольклорно-химерний рівень творчості Валерія Шевчука, простежуються прийоми міфологізації. Окрему увагу звернуто на міфологему «дорога», її смислове навантаження та авторську інтерпретацію.

Проза Валерія Шевчука − глибоко філософічна, синтезована різними філософськими віяннями (сковородинськими, екзистенційними, бароковими тощо) й українським фольклором і міфологією. Для автора роман «Дім на горі» не лише цікава розповідь, у якій діють різні міфологічні персонажі, а й спроба виокремити головні цінності українського народу, його проблеми та світовідчуття. Розділивши твір на дві частини – повість-преамбулу та цикл оповідань, Валерій Шевчук подає і різне трактування одних і тих самих образів-символів, головним серед яких є дорога. У першій частині вона асоціюється з людиною (головний герой Володимир, який долає шлях до омріяного щастя, і таки його знаходить), у другій – із домовиком (охоронцем домівки, для якого дорога стає не лише мрією, що весь час манить і не дає спокою, а й причиною всіх нещасть – смерть господаря, осуд громади, нещасливе кохання).

Ключові слова: міфологема «дорога», фольклорно-химерний рівень, міфологізація.

В статье на примере романа-баллады «Дом на горе» рассматривается фольклорно-причудливый уровень творчества Валерия Шевчука, прослеживаются приемы мифологизации. Отдельное внимание обращено на мифологему «дорога», ее смысловую нагрузку и авторскую интерпретацию.

Проза Валерия Шевчука – глубоко философская, синтезированная различными философскими веяниями (сковородинскими, экзистенциальными, барочными т.д.) и украинским фольклором с мифологией. Для автора роман «Дом на горе» не только интересный рассказ, в которой действуют различные мифологические персонажи, но и попытка выделить главные ценности украинского народа, его проблемы и мироощущения. Разделив произведение на две части – повесть-преамбулу и цикл рассказов, Валерий Шевчук подает и разная трактовка одних и тех же образов-символов, главным среди которых является дорога. В первой части она ассоциируется с человеком (главный герой Владимир, преодолевает путь к желанному счастью, и все-таки его находит), во второй – с домовым (охранником дома, для которого дорога становится не только мечтой, все время манит и не дает покоя, но и причиной всех несчастий – смерть хозяина, осуждение общества, несчастной любви).

Ключевые слова: мифологема «дорога», фольклорно-причудливый уровень, мифологизация.

Folk and quirky level of Valery Shevchuk’s creativity, techniques of mythologizing are considered in the article. Special attention is paid to the mythologem ‘road’, its meaning and the author's interpretation.

Valery Shevchuk’s prose is deeply philosophical and synthesized various philosophical trends (skovorodynskiy, existential, baroque, etc.), Ukrainian folklore and mythology. For the author of the novel “House on the Mount’ is not only an interesting story in which there are different mythological characters, but also an attempt to highlight the core values of the Ukrainian nation, its problems and attitude. Dividing the work into two parts – preamble and a series of short stories Valery Shevchuk gives different interpretations of the same images and symbols. In the first part it is associated with a man (the protagonist Vladimir, overcomes dreams of happiness, and yet finds it), in the second – with the house (the guardian of the home for which the road is not a dream that always beckons and haunts, it is the cause of all misfortunes – the death of the owner, the condemnation of the community, unhappy love).

Keywords: mythology, ‘road’, quirky, folk, mythology.