ФЕНОМЕН ІМЕНІ У РОМАНІ ДЖ.Р.Р. МАРТІНА «ГРА ПРЕСТОЛІВ» ЗА ЦИКЛОМ «ПІСНЯ ЛЬОДУ І ПОЛУМ’Я»

Анотація

Мета даної публікації – аналіз онімного простору роману Дж.Р.Р. Мартіна «Гра престолів», схарактеризування системи поетонімів у зв’язку з образною системою твору та історичними витоками; також спроба виявлення підтекстового елементу, що міститься у структурі окремих онімів.

Матеріалом для дослідження слугували авторські оказіоналізми, представлені антропонімами, зоонімами та топонімами в тексті роману «Гра престолів».

У результаті дослідження проаналізовано систему власних назв, представлених у романі Дж.Р.Р. Мартіна «Гра престолів», простежено їх етимологію, визначено схеми побудови авторських оказіоналізмів, встановлено характер зв’язку онімної семантики із системою персонажів роману й авторським задумом. Представлена унікальна класифікація онімів твору, визначена їх історична складова та підтекстовий елемент.

Під час аналізу доведено, що вибір власного імені є чітко мотивованим і несе конкретні завдання. За допомогою власного імені спостерігається соціальна розмежованість характерів роману, їх належність до окремого табору, певної культури. Ім’я географічно обумовлене і вказує на духовну та моральну сутність свого носія. Основна частина власних імен є алюзивною і побудована на основі імен історичних осіб минулого Британських островів чи за допомогою лексичного елементу, узятого зі староанглійської мови. Ім’я власне є інструментом створення відчуття реальності подій, що зображуються.

Ключові слова: поетонім, система персонажів, номінативні типи, історичний прототип, під тестовий елемент.

Цель данной публикации – анализ онимного пространства романа Дж.Р.Р. Мартина «Игра престолов», характеристика системы поетонимов в связи с образной системой произведения и историческими истоками; также попытка выявления подтекстового элемента, содержащегося в структуре отдельных онимов.

Материалом для исследования послужили авторские окказионализмы, представленные антропонимами, зоонимами и топонимами в тексте романа «Игра престолов».

В результате исследования проанализирована система имен собственных, представленных в романе Дж.Р.Р. Мартина «Игра престолов», прослежена их этимология, определены схемы построения авторских неологизмов, установлен характер связи онимной семантики с системой персонажей романа и авторским замыслом. Представлена уникальная классификация онимов произведения, определена их историческая составляющая и подтекстовый элемент.

Во время анализа доказано, что выбор собственного имени четко мотивирован и несет конкретные задачи. С помощью собственного имени наблюдается социальная разобщенность характеров романа, их принадлежность к отдельному лагерю, определенной культуре. Имя географически обусловлено и указывает на духовную и нравственную сущность своего носителя. Основная часть имен является алюзивной и построена на основе имен исторических личностей прошлого Британских островов или с помощью лексического элемента, позаимствованного из староанглийского языка. Имя собственное является инструментом создания ощущения реальности изображаемых событий.

Ключевые слова: поэтонимы, система персонажей, номинативные типы, исторический прототип, подтестовый элемент.

The purpose of present paper is the analysis of the nominative space of the novel by J.R.R. Martin “A Game of Thrones”, the characteristics of the system of poetonims in a close connection with the system of characters of the book and their historical origin; and also an attempt to identify metatextual element in the structure of some proper names.

The material for the study is author’s nonce words represented by anthroponomy, zoonimy and place names in the text of the novel “A Game of Thrones”.

In the course of our study there has been analyzed the system of proper names represented in the novel “A Game of Thrones” by J.R.R. Martin, there has been retraced their etymology and defined the models of their morphological structure, the peculiarities of semantic meaning of proper names and their role in main characters’ and images’ creation in the novel has been described, their connection with author’s concepts have been established.

The analysis demonstrated that the choice of the proper name is clearly motivated and has a specific task. A proper name shows the social status of a character of the novel, he or she belongs to, their connection to a certain group, a certain culture. Each name is geographically motivated and demonstrates the spiritual and moral nature of personality. The bulk of proper names is allusive and is based on the names of historical figures of the past of the British Isles or built on a lexical item, taken from the Old English language. Name is a tool for creating the feeling of reality of the events depicted.

Keywords: poetonim, the system of characters, nominative types, historical prototype, metatextual element.