ВІКТОРІАНСЬКИЙ І НЕОВІКТОРІАНСЬКИЙ РОМАН: ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ДІАЛОГ КУЛЬТУР (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ «ЧАТТЕРТОН» ПІТЕРА АКРОЙДА)

Анотація

Стаття присвячена проблемі встановлення інтертекстуального зв’язку між вікторіанським романом ХІХ століття, який став архетипом англійського роману, та постмодерністською візією вікторіанського роману – неовікторіанським романом останньої третини ХХ століття. Матеріалом дослідження слугує неовікторіанський роман «Чаттертон» сучасного британського письменника-постмодерніста Пітера Акройда. У статті вивчаються особливості зазначеного твору, окреслюються його характерні риси на рівні структури, стилю, паратексту та нарації. Аналіз роману «Чаттертон» виявляє тенденцію Пітера Акройда до стилізації та пародіювання класичних зразків вікторіанської прози, де особливе місце займають твори Ч. Діккенса і О. Вальда, поєднання різних видів нарації. Вивчення епіграфів, що використані перед структурними розділами і підрозділами роману «Чаттертон», прямого і перекрученого цитування митців вікторіанської доби, алюзій доводить, що вони покликані не тільки для відтворення атмосфери вікторіанської доби, а й суто для ігрового ефекту та комічності. Неовікторіанський роман Пітера Акройда демонструє майстерне поєднання вікторіанських літературних традицій і постмодерністської літературної гри, що ведеться на всіх рівнях зазначеного твору.

Ключові слова: алюзія, вікторіанський роман, вікторіанський текст, гра, історіографічна металітература, неовікторіанський роман, постмодернізм, ретровікторіанський роман.

Статья посвящена проблеме установления интертекстуальной связи между викторианским романом ХІХ столетия, который стал архетипом английского романа, и постмодернистским вариантом викторианского романа – неовикторианским романом последней трети ХХ столетия. Материалом исследований служит неовикторианский роман «Чаттертон» современного британского писателя-постмодерниста Питера Акройда. В статье изучаются особенности данного произведения, описываются его характерные черты на уровне структуры, стиля, паратекста и наррации. Проведенный анализ романа «Чаттертон» выявляет литературную тенденцию Питера Акройда к стилизации и пародированию классических образцов викторианской прозы, где ключевое место занимают произведения Ч. Диккенса и О. Уальда, сочетанию разных видов наррации. Изучение эпиграфов, представленных перед структурными частями и подразделами романа, прямого и намеренно искаженного цитирования писателей и поэтов викторианской эпохи, аллюзий доказывает, что использованные писателем приемы призваны не только воссоздать атмосферу викторианской эпохи, а и для исключительно игрового эффекта. Неовикторианский роман Питера Акройда демонстрирует искусное сочетание викторианских литературных традиций и постмодернистской литературной игры, которая ведется на всех уровнях данного произведения.

Ключевые слова: аллюзия, викторианский роман, викторианский текст, игра, историографическая металитература, неовикторианский роман, постмодернизм, ретровикторианский роман.

The article is devoted to the problem of determining the intertextual link between the Victorian novel of the ХІХth century that has become the archetype of the English novel and the postmodernist vision of Victorian novel that is the neo-Victorian novel of the last third of the XXth century. The material of the research is the neo-Victorian novel “Chatterton” written by the modern British postmodernist writer Peter Ackroyd. The article deals with “Chatterton”’s characteristic features, describes its specific peculiarities on the levels of the novel’s structure, style, paratext and narration. The analysis of this literary work reveals Peter Ackroyd’s tendency to stylize and parody classical examples of the Victorian prose, where the key place is occupied by C. Dickens’ and O. Wilde’s novels. The study of epigraphs used before the novel’s structural parts and subsections, direct and deliberately distorted citation of the Victorian epoch’s writers and poets, allusions proves that these literary devices are applied both to recreate the Victorian epoch’s atmosphere and to create the effect of game/play as well as comic effect. Peter Ackroyd’s neo-Victorian novel “Chatterton” shows the skillful combination of the Victorian literary traditions and postmodernist literary game/play that takes place on all the levels of the novel studied.

Key words: allusion, historiographic metafiction, neo-Victorian novel, postmodernism, retro-Victorian novel, Victorian novel, Victorian text.