Анотація
Стаття покликана до того, щоб уможливити більш широко та об’єктивно оцінити особливості літературного процесу першої половини минулого століття за рахунок активнішого включення в нього творів письменників католицького відродження. Честертон належить до грона авторів, творчість яких відносять до цого літературного напряму і для котрих характерні спільні риси світогляду, принципова згода в сфері поглядів релігійно-філософських та у ставленні до питань політики та історії. Для цих творців важливим є їхнє розуміння католицтва та прагнення впроваджувати його принципи у життя. Розвідка залучає передусім герменевтичний метод аналізу біблійних алюзій честертоновського тексту, що природним чином включає такі завдання як виявлення цих алюзій, з’ясування способів їх використання та оригінальності, розвиток їх автором. Поштовхом та основою для дослідження стали ідеї критичних розвідок, котрі зауважують процес залучення інтелектуалів (до яких, безперечно, належить Честертон) до вивчення Біблії та творчого використання її спадку, важливість Біблії та традиції у детальному обговоренню та розробці цим англійським письменником, безпосереднє використання Честертоном біблійних алюзій. Такий аналіз, який зачіпає наявність у Честертона біблійних алюзій, зокрема у романі «Людина, яка була Четвергом», започаткував розв’язання цієї проблеми використання біблійних алюзій Честертоном, цілі такого явища та способів. Стаття подає аналіз того, як Честертон активно використовує біблійні алюзії з метою створення відповідного настрою роману. Розвідка демонструє текстуальні збіги (такі як «підніжок» та «трон»), використання значимих слів на зразок wild, mad, аналіз значущих синонімів, які використовуються в обидвох залучених текстах. Створені та підсилені за допомогою алюзій образи допомагають посилити основну тему роману, пов’язану із мотивом боротьби добра і зла, яка хоч і має відповідний гротескний шарм, все ж не втрачає значимості.
Ключові слова
Честертон, католицьке відродження, алюзії, Біблія
Посилання
Carnehl, Adam (2018). G.K. Chesterton's recovery of the Catholic-mystical tradition and his position in relation to Victorian aesthetics. MTh(R) thesis. http://theses.gla.ac.uk/8883/.
Chesterton G. K. (1999). The Man Who Was Thursday: A Nightmare. Режим доступа: www.gutenberg.org.
Google’s English dictionary (н.д.). Режим доступа: https://languages.oup.com/google-dictionary-en/.
Knight, M. The concept of evil in the fiction of G. K. Chesterton : with special reference to his use of the grotesque. Retrieved from https://kclpure.kcl.ac.uk/portal/.
Kuipers-Sedee, M. (2021). Chesterton, the New Atheism, and an Apologetics of Common Sense. Doctoral Thesis, Tilburg University. [s.n.]. https://doi.org/10.26116/bxn1-3d93
Miller, K. (2010). Conceptions of Church and Authority in G.K. Chesterton's Orthodoxy and George Tyrrell's Medievalism: a Comparison and Analysis. Master's essay (M.A.). Saint Paul, Minn.
The King James Version of the Holy Bible (н.д.). Режим доступа: holybooks.com).
Коментарі цієї статті
як bestblogs bestblogs bestblogs blogs (2024-02-22)
як bestblogs bestblogs bestblogs blogs (2024-04-18)
як bestblogs bestblogs bestblogs blogs (2024-04-25)
як Leona Lewis (2024-09-09)