СТРОИТЕЛЬСТВО «БАШНИ ИЗ СЛОНОВОЙ КОСТИ» СРЕДИ ЗЫБЕЙ РЕВОЛЮЦИИ Волошинский Дом Поэта: жизнь в мифе и жизнь мифа

Д. С. Бураго

Анотація


В статье исследован миф волошинского Дома Поэта. Здание строилось в контексте «дачного бума», но Волошин мало что извлекал из ситуации материально и сознательно творил единственный в своем роде миф, в чем читался рефлекс символистского алгоритма «жизнетворчества». В революционные годы Волошин, спасавший, по мере сил, и белых, и красных, стремился сохранить посреди кровавой зыби достоинство человека и поэта. Старинная символика «башни из слоновой кости» переосмысляется – стены Дома-Убежища ограждают уже не от житейской пошлости,  от разбушевавшегося Зла. Волошин знал, что миф прочнее реальности и живет в ритуале; поэтому в мистерию материализуемого мифа тут вовлекаются все новые поколения «посвящаемых», которые должны были ощутить и пропагандировать особенный магнетизм Дома и личности его обитателя. Все это, на фоне разгрома советской властью литературно-художественных группировок, выглядело как иллюстрация к стихам Брюсова о «мудрецах и поэтах» в мире «грядущих гуннов». Здесь находили общий язык люди из противоположных групп и лагерей, мир ощущался sub specie aeternitatis. И жизнь Поэта в формате этого мифа затмила бытовую первооснову ситуации.

Ключевые слова: Дом Поэта, миф, ритуал, свобода творчества.

У статті розглянуто міф волошинського Дому Поета (житло М. Волошина в Коктебелі). Будинок споруджували в контексті «дачного буму», але Волошин не витягував з ситуації багато матеріального зиску та свідомо створював єдиний у своєму роді міф, в чому читався рефлекс символістського алгоритму «життєтворчсті». В революційні роки Волошин, який рятував, в міру сил, і білих, і червоних, намагався зберегти посеред кривавих брижів гідність людини та поета. Старовинна символіка «вежи із слонової кістки» переосмислюється – стіни Дому-Сховища захищають вже не від життєвої вульгарності, а від Зла, яке розлютувалося. Волошин знав, що міф міцніше реальності й живе в ритуалі; тому в містерію міфу, який матеріалізується тут залучаються все нові покоління «посвячених», які повинні були відчути та популяризувати особливий магнетизм Дому та особистості його мешканця. Все це, на тлі розгрому радянською владою літературно-художніх гуртків, виглядало як ілюстрація до віршів Брюсова про «мудреців та поетів» в світі «гунів, що наближаються». Тут знаходили спільну мову люди з протилежних груп і таборів, світ відчувався sub specie aeternitatis. І життя Поета в форматі цього міфу затьмарило побутову першооснову ситуації.

Ключові слова: Дім Поета, міф, ритуал, свобода творчості.

The article deals with the myth of the Poet’s House of Voloshyn. The building itself was being erected in the context of vacation home boom, but Voloshyn did not manage to derive material benefi ts from this situation and tried to create the unique myth in which the refl ex of symbolist algorithm of “life as a creative process” can be traced. In revolutionary years Voloshyn, who saved both the white and the red (representative of opposing forces), tried to preserve the dignity of a  person and a poet in the bloody ripple. The old symbolism of “a tower made of an elephant bone” is reconsidered – the walls of his house-shelter protect not only from life triviality but from the raging Evil. Voloshyn knew that the myth is more “solid” and lasting than the reality and lives in ritual, that is why more and more generations of the devoted are involved into the mystery play. They have to feel and advocate the magnetism of the House and the personality of its host. It all looked like an illustration to the poem about “sages and poets” in the world of “approaching Huns” by V. Bryusov in the background of literatureartistic union smashing by the Soviet power. Here people from opposing groups and camps found a common language, and the world was perceived sub specie aeternitatis. Everyday routine fundamental situation is eclipsed by the life of the Poet in the frame of this myth.

Key words: Poet’s House of Voloshyn, myth, ritual, the life of the myth, freedom of creative process.


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Абрамова И. А. Максимилиан Волошин в 1920-е годы: Поэзия и позиция: Дис …. канд. филол. наук 10.01.01 русская л-ра. М. 1994. 210 с.

Бонецкая Н. К. Андрогин против сверхчеловека. Вопросы философии. 2011. № 7. – С. 81––95.

Булгакова И. В. Мир и человек в художественном сознании М. Волошина. Дис …. канд. филол. наук 10.01.01 русская л-ра. Воронеж: ВГУ, 2002. 201 с.

Волошин М. Собрание сочинений. Т 1.Стихотворения и поэмы 1891–1931. М.: Эллис Лак 200, 2003. С. 174.

Воспоминания о Максимилиане Волошине. В. П. Купченко, 3. Д. Давыдов. М.: Сов. писатель, 1990. 717 с.

Куприянов И. Т. Судьба поэта. К.: Наукова думка, 1979. 232 с.

Софьина А. В. Синтез художественного и документального в мемуарах М. В. Волошиной-Сабашниковой «Зеленая змея». Филология и культура. 2012. № 4 (30). С. 159––161.

Ходасевич В. Некрополь. Белый коридор. М.:Директ-медиа, 2015. 687 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.891880

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.