ТЕОРІЯ ФРАКТАЛІВ І ПОЕЗІЯ

Анотація

У статті оприявнено способи впливу наукової поезії на діяльність людства у часовій тяглості, а також на сучасному етапі його розвитку. Стверджено, що питання пізнання світу залишаються актуальними для людства, як і тисячі років тому, і що вони лише ґрунтуються на більш глибоких знаннях про природу та структуру Всесвіту, яких набуло людство за час свого існування на Землі. Закцентовано увагу на тому, що шлях пізнання істини – двоєдиний: наука й мистецтво. Для прикладу наведено фрагмент Нобелівської промови С.-Ж. Перса (Стокгольм, 10 грудня 1960 року), у якій він ствердив своє розуміння і трактування поєднання наукового і мистецького мислення. Звернено увагу й на те, що серед наукової поезії, яка присвячена раціональним наукам, можна виокремити наукову поезію, яку пишуть не “професійні” поети, а фахівці різних галузей науки й техніки. Вони у віршовій формі описують свої знання, почування, сприйняття тих чи тих наукових явищ, відкриттів, спостережень, гіпотез, здогадів, технічних досягнень, фахових особливостей тощо.

Безпосередньо здійснено комплексне дослідження теорії фракталів, яка стосується нової геометрії природи, що, на відміну від “Евклідової геометрії”, спроможна описати багато неправильних і фрагментованих форм у навколишньому світі. Ці структури в різних координатах простору і часу бувають різними, хоч почасти можуть бути самоподібними. Закцентовано увагу на тому, що значний вклад у розвиток теорії фракталів вніс також і поет-мислитель Микола Руденко, оскільки митець у поетичній формі висловив такі глобальні здогади, які пізніше знайшли підтвердження у багатьох наукових працях.

Оприявнено поетичні твори Миколи Руденка, Мері Мієрс, Вільяма Блейка, Теда Гюза, Персі Біші Шеллі,  Samuel Taylor Coleridge та ін, які стосуються теорії фракталів і описують їх у розмаїтті природних об’єктів і навіть у невидимих об’єктах (звукових, хвильових), які людина не може спостерігати зором, але здатна відчути іншими органами чуття. Тобто поети у віршові формі оприявнюють наукові постулати про Всесвіт який є багатогранним і багатоаспектним, хоч складається із самоподібних структур, які однак не є штампом, а творінням, бо є подібність, але немає копії.

На підставі вищезазначних студій зроблено висновки, що хоч на наукову поезію, так звану “poesia doctus” звертали увагу багато дослідників, розглядаючи її з різних боків, однак повного її опрацювання до сьогодні ще не маємо, а відтак вважаємо, що цей бік поетичного мистецтва є перспективним і ще чекає на своїх дослідників.