Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті надано огляд актуальних робіт сучасних дослідників з проблеми екфрасіса. Названі його основні види, функції, визначені основні методологічні підходи до його літературознавчого аналізу - риторичний і семіотичний, окреслено коло питань, пов'язаних з інтерсеміотіотичною природою цього поняття.

В роботі аналізується живописний екфрастичний дискурс в романі Діни Рубіної «Біла голубка Кордови», за допомогою якого авторка вибудовує оригінальну модель мистецтва. Твір Рубіної розглядається як Künstlerroman, тобто роман про художника. Основним завданням дослідження було виявлення під зовнішнім шаром оповідання глибинного смислового рівня тексту з метою розгляду поставленої в романі проблеми творчості як акту божественного творіння та як ремесла.

Модель мистецтва, яка сформована в романі, декодируется за допомогою декількох кореспондуючих один з одним міфологічних систем. Уявлення про створення світу, що склалися в іудаїзмі, підкріплюються алюзіями на аналогічні сюжети античних міфів: міф про народження Венери та міф про Пігмаліона й Галатею.

Екфрастичний дискурс у «Білій голубці Кордови» є найважливішим засобом створення моделі мистецтва, яка своїм корінням сягає до уявлень романтиків про художника-деміурга. Наділений даром містичного прозріння, він здатний в пориві натхнення створювати нові світи і бачить у цьому своє вище призначення. Концепція мистецтва в творі Д. Рубіної ускладнена тим, що головний герой зосередив свої сили на наслідуванні робіт відомих майстрів живопису, а його бачення творчого процесу спирається на сформовану в кабалі космогонічну теорію, згідно з якою творчість, що розуміється як творіння нового світу (в даному випадку художнього універсуму картини), вимагає від художника відмови від свого «я». Подібний підхід розширює і трансформує сформовані в романтизмі і модернізм погляди на мистецтво.

Ключові слова: екфрасіс, творець, модель мистецтва, міф, художник, творчість.

В статье дан обзор актуальных работ современных исследователей по проблеме экфрасиса. Названы его виды, функции, определены основные методологические подходы – риторический и семиотический, обозначен круг вопросов, связанных с интерсемиотической природой данного понятия.

В работе анализируется живописный экфраситический дискурс в романе Дины Рубиной «Белая голубка Кордовы», с помощью которого автор строит оригинальную модель искусства. Произведение Рубиной рассматривается как Künstlerroman, т.е. роман о художнике. Основной задачей исследований было выявление под внешним слоем повествования глубинного смыслового уровня текста для рассмотрения поставленной в романе проблемы творчества как акта божественного творения и как ремесла.

Модель искусства, сформированная в романе, декодируется с помощью нескольких корреспондирующих друг с другом мифологических систем. Представления о сотворении мира, сложившиеся в иудаизме, подкрепляются аллюзиями на аналогичные сюжеты античных мифов: миф о рождении Венеры и миф о Пигмалионе и Галатее.

Экфрастический дискурс в «Белой голубке Кордовы» является важнейшим средством создания модели искусства, генетически восходящей к представлениям романтиков о художнике-демиурге. Наделенный даром мистического прозрения, он способен в порыве вдохновения творить новые миры и видит в этом свое высшее предназначение. Концепция искусства в произведении Д.Рубиной осложнена тем, что главный герой сосредоточил свои силы на подражании работам известных мастеров живописи, а его видение творческого процесса опирается на сложившуюся в каббале космогоническую теорию, согласно которой творчество, понимаемое как творение нового мира (в данном случае художественного универсума картины), требует от художника отказа от своего «я», что расширяет и трансформирует сложившиеся в романтизме и модернизме взгляды на искусство.

Ключевые слова: экфрасис, творец, модель искусства, миф, художник, творчество.

The article describes relevant works of modern researchers addressing the ekphrasis.

The main types and functions of ekphrasis are analyzed, the basic methodological approaches to literary analysis – rhetorical and semiotic – are identified, the range of issues related to this term inter-semiotic nature is outlined.

The picturesque ekphrastic discourse in Dina Rubina’s novel “White Dove of Cordoba” is studied and helps the author  to create the original model of art. Rubin's work is considered to be Künstlerroman, that is, the novel about the artist. The main task of study was to determine under the external narrative layer the deep semantic level of the text in order to consider the creativity problem posed in the novel as a God’s creatures as well as a craft.

The art model formed in the novel is decoded with the help of several correspondent mythological systems. Understanding of creation of the world in Judaism is supported by allusions on similar ancient myths subjects: the myth about a birth of Venus and the myth about Pygmalion and Galatea.

The ekphrastic discourse in “White Dove of Cordoba” is the most important means of art model, which reaches the romantics’ imaginations about the artist-demiurge. Due to the gift of mystical enlightenmen he is able to create new worlds and that is his higher purpose. The art concept in the novel is complicated by the main hero’s efforts to forge famous masters paintings and his vision of creative process is based on the coogonic theory when creativity is a creation of a new world (in this the case is an art painting universe ), requires the artist to renounce his "Ego". This approach expands and transforms the views on art in romanticism and modernism.

Key words: ekphfrasis, creator, model of art, myth, artist, creativity.

Андреева К.А., Белобородько Е.К. Новые подходы к вполне традиционному понятию «экфразис»: в диалоге лингвистики и искусства. Universum: Филология и искусствоведение : электрон. научн. журн. 2016. № 11(33). URL: http://7universum.com/ru/philology/archive/item/3893 (дата обращения: 15.07.2018).

Бочкарева Н.С. Функции живописного экфрасиса в романе Грегори Норминтона «Корабль дураков». Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. 2009. Вып. 6. С.81—92.

Бочкарева Н.С., Гасумова [Тулякова] И.И. Экфрастический дискурс в романе Трейси Шевалье «Дева в голубом». Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. 2011. Вып. 1(13). С. 96—106.

Брагинская Н.В. Экфрасис как тип текста (к проблеме структурной классификации) Славянское и балканское языкознание. Карпато-восточнославянские параллели. Структура балканского текста. Москва: Наука, 1977. С. 259—283.

Гармаш Л.В. Художественное своеобразие симфоний Андрея Белого: дис. … канд. филол. наук. Харьков, 2000. 194 с.

Геллер Л. Воскрешения понятия, или Слово об экфрасисе. Экфрасис в русской литературе: труды Лозаннского симпозиума. Москва: Изд-во «МИК», 2002. С. 5—22.

Гоголь Н.В. ПСС. В 17 т. Т. 3. Повести. 4. Комедии. Москва: Изд-во Московской Патриархии, 2009. 688 с.

Миловидов В.А. Нарратология экфрасиса. Сост., подгот. Текстов и коммент. И.А. Виноградова, Воропаева. Нарратология и компаративистика. Москва: РГГУ, 2015. С. 177—185. URL:

http://narratorium.rggu.ru/article.html?id=2027587 (дата обращения: 15.07.2018).

Нике М. Типология экфрасиса в «Жизни Клима Самгина» М. Горького. Экфрасис в русской литературе: тр. Лозан. симп. Москва: МИК, 2002. С. 123—134.

Постнова Е.А. Экфрасис в творчестве В. А. Каверина 1960-1970-х гг.: дисс. ...к. филол. н. Пермь, 2012. 169 c.

Пушкин А.С. ПСС. В 10 т. Москва –Ленинград: Изд-во Академии наук СССР, 1951. Т. 10. Письма. 910 с.

Рубина Д. Белая голубка Кордовы [Электронный ресурс]. Pdf

Рубинc М. Пластическая радость красоты: экфрасис в творчестве акмеистов и европейская традиция. Санкт-Петербург : Академический проект, 2003. 357 с.

Сарабьянов Д.В. Стиль модерн: Истоки. История. Проблемы. Москва: Искусство, 1989. 293 с.

Шатин Ю. Ожившие картины: экфрасис и диегезис. Критика и семиотика. Вып. 7. Новосибирск, 2004. С. 217—226. URL: http://www.philology.ru/literature1/shatin-04.htm.

Экфрастические жанры в классической и современной литературе: монография. Под общ. ред. Н.С. Бочкаревой. Перм. гос. нац. исслед. ун-т. Пермь, 2014. 204 с.