ФІЗІОЛОГІЧНІ АБЕРАЦІЇ В ОПОВІДАННІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА»

Анотація

У статті досліджено особливості наративного конструювання гротескно-інверсованого дитинства в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Ф.С. Фіцджеральда. Дослідження здійснене із застосуванням наратологічного методу, який передбачає комунікативне розуміння природи літератури, та методу рецептивної естетики, що уможливлює аналіз художніх текстів у контексті взаємозалежності актів творення і сприймання, зосереджуючись на фігурі читача як активного учасника конкретизації змісту творів. Наукова новизна розвідки полягає у тому, що у статті вперше аналізується один із найяскравіших літературних експериментів Ф.С. Фіцджеральда крізь призму історії медицини США, медичної деонтології і гротескного переосмислення фізіологічного перебігу життя людини як символічного уособлення соціокультурної норми. У статті виокремлено гротескні аберації дитинства Бенджаміна Баттона на різних рівнях художнього тексту: на рівні символу, образу і мотиву. Розглянуто наративні механізми втілення авторських інтенцій переосмислити, кинути виклик і підірвати авторитет усталених норм і суспільних уявлень про норму. Відзначено, що радикальне спотворення фізіологічної норми в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» забезпечує максимальне загострення конфлікту між традиційним світовим порядком XIX століття і динамізмом «буремних двадцятих», прогнозуючи народження нового світогляду, що прагне подолати усталені канони і вийти за межі звичного.

Ключові слова: літературно-медичний дискурс, проза США, «буремні двадцяті», наратор, гротеск, соціокультурна норма.

В статье исследованы особенности повествовательного конструирования гротескно-инверсированного детства в рассказе «Загадочная история Бенджамина Баттона» Ф.С. Фицджеральда. Исследование выполнено с применением нарратологического метода, который предполагает коммуникативное понимание природы литературы, а также метода рецептивной эстетики. Научная новизна исследования заключается в том, что в статье впервые анализируется один из самых ярких литературных экспериментов Ф.С. Фицджеральда сквозь призму истории медицины США, медицинской деонтологии и гротескного переосмысления физиологического течения жизни человека как символического олицетворения социокультурной нормы. В статье выделены гротескные аберрации детства Бенджамина Баттона на разных уровнях художественного текста: на уровне символа, образа и мотива. Рассмотрены нарративные механизмы воплощения авторских интенций переосмыслить, бросить вызов и подорвать авторитет устоявшихся норм и общественных представлений о норме. Отмечено, что радикальное искажение физиологической нормы в рассказе «Загадочная история Бенджамина Баттона» обеспечивает максимальное обострение конфликта между традиционным мировым порядком XIX века и динамизмом «бурных двадцатых», прогнозируя рождения нового мировоззрения, стремящегося преодолеть устоявшиеся каноны и выйти за пределы привычного.

Ключевые слова: литературно-медицинский дискурс, проза США, «бурные двадцатые», рассказчик, гротеск, социокультурная норма.

The article focuses on the features of narrative designing the grotesquely inverted childhood in The Curious Case of Benjamin Button by F.S. Fitzgerald. The research is conducted with the use of narratological method, which involves communicative understanding of the nature of literature, and the method of receptive aesthetics, which enables the analysis of artistic texts in the context of the interdependence of writing and reception, focusing on the figure of the reader as an active participant of literary interpretation. The scientific novelty of the research consists in the fact that the article is the first attempt to study one of the most striking literary experiments of F.S. Fitzgerald through the prism of the history of medicine in the United States, medical deontology and grotesque rethinking of the physiological course of human life as a symbolic embodiment of the socio-cultural norm. The article distinguishes the grotesque aberrations of Benjamin Button's childhood at different levels of the literary text: at the level of the symbol, the image and the motive. The narrative mechanisms of the author's intentions have been considered: to rethink, challenge and undermine the authority of the established norms and social perceptions of the norm. It has been noted that radical distortion of the physiological norm in The Curious Case of Benjamin Button provides the maximum aggravation of the conflict between the traditional world order of the 19th century and the dynamism of the Roaring Twenties, predicting the birth of a new outlook that seeks to overcome the entrenched canons and go beyond the usual.

Keywords: literary and medical discourse, the U.S. prose, the Roaring Twenties, narrator, grotesque, socio-cultural norm.