Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Стаття присвячена проблемі місця й ролі селянської теми в

імені Г.С. Сковороди, який він не тільки закінчив, але і працював у ньому з 1991 р. до кінця життя.

Окремі твори І. Маслова неодноразово ставали об'єктом уваги критиків і вчених, проте саме селянська тема в його творчості не була предметом спеціального наукового дослідження. Тому мета нашої статті – проаналізувати значення селянської теми в літературній долі І. Маслова.

Селянська тема в творчості І. Маслова має глибокі коріння в російській літературі к. ХІХ–ХХ ст. (М. Клюєв, С. Єсенін, К. Треньов, Б. Лавреньов, Ф. Гладков, Ф. Панферов, В. Катаєв та ін.). У роки радянської влади селянська тема зазнала серйозного тиску з боку марксистсько-ленінської ідеології. Проте з середини 60-х рр. тоталітарна модель починає втрачати реальний контроль над літературою З 1987 року (після приходу до влади М. Горбачова) розпочинається процес демократизації усіх сфер соціального життя.

В статті обговорюються термінологічні аспекти поняття «селянська проза», які досі мають дискусійний характер. Так звані прозаїки-«деревенщики» (Ф. Абрамов, В. Астаф’єв, В. Бєлов, В. Распутін, В. Шукшин, Ю. Казаков та ін.) ввійшли в літературу в роки «відлиги». Символічним для І. Маслова є той факт, що він захистив кандидатську дисертацію на тему «Творчество Ф.А. Абрамова в контексте русской деревенской прозы».

До селянської теми зверталися й українські письменники, поети і драматурги, які писали про село та долю селян у різні періоди ХХ ст. І. Маслова було б помилково називати тільки селянським літописцем: він був сином України, однаково любив українське і російське слово, українську землю (село) і місто Харків. У своїх творах І. Маслов часто звертається історії звичайної людини, яка опікується не тільки проблемами локального, але й світового масштабу. Його селянські твори гостро полемічні, а спогади про селянське життя для нього – це джерело вічних цінностей. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті особливостей селянської теми в окремих художніх творах І. Маслова.

Ключові слова: «селянська тема», літературна доля, творчий шлях, літературні традиції, демократизація літератури, джерело вічних цінностей.

 

              Статья посвящена проблеме места и роли сельской темы в литературном творчестве Ивана Степановича Маслова, который является лауреатом престижных литературных премий. Судьба связала И. Маслова с Харьковским государственным педагогическим институтом имени С. Сковороды, который он не только закончил, но и работал в нём с1991 г. до конца жизни.

Отдельные произведения И. Маслова неоднократно становились объектом внимания критиков и учёных, однако именно сельская тема в его творчестве не была предметом специального научного исследования. Поэтому цель нашей статьи – проанализировать значение сельской темы в литературной судьбе И. Маслова.

Сельская тема в творчестве И. Маслова имеет глубокие корни в русской литературе к. ХIХ–ХХ вв. (М. Клюев, С. Есенин, К. Тренев, Б. Лавренев, Ф. Гладков, Ф. Панферов, В. Катаев и др.). В годы советской власти сельская тема подверглась серьезному давлению со стороны марксистско-ленинской идеологии. Однако с середины 60-х гг. тоталитарная модель начинает терять реальный контроль над литературой, а с 1987 года (после прихода к власти М. Горбачева) начинается процесс демократизации всех сфер социальной жизни.

В статье обсуждаются терминологические аспекты понятия «сельская проза», которая до сих пор имеет дискуссионный характер. Так называемые прозаики-«деревенщики» (Ф. Абрамов, В. Астафьев, В. Белов, В. Распутин, В. Шукшин, Ю. Казаков и др.) вошли в литературу в годы «оттепели». Символическим для И. Маслова является тот факт, что он защитил кандидатскую диссертацию на тему «Творчество Ф.А. Абрамова в контексте русской деревенской прозы ».

К сельской теме обращались и украинские писатели, поэты и драматурги, которые писали о селе и судьбе селян в разные периоды ХХ в. И. Маслова было бы ошибочно называть только сельским летописцем: он был сыном Украины, одинаково любил украинское и русское слово, украинскую землю (село) и город Харьков. В своих произведениях И. Маслов часто обращается к истории обыкновенного человека, которого волнуют не только проблемы локального, но и мирового масштаба. Его сельские произведения остро полемичны, а воспоминания о сельской жизни для него – это источник вечных ценностей. Перспективы дальнейших исследований видим в раскрытии особенностей сельской темы в отдельных художественных произведениях И. Маслова.

Ключевые слова: «сельская тема», литературная судьба, творческий путь, литературные традиции, демократизация литературы, источник вечных ценностей.

 

The article is devoted to the problem of the place and role of the peasant theme in the literary work of Ivan Stepanovich Maslov, who is the winner of prestigious literary awards. The fate linked I. Maslov with the Kharkiv State Pedagogical Institute named after G.S. Skovoroda, which he not only finished, but also worked at from 1991 to the end of his life.

The works by I. Maslov have repeatedly become the object of attention of critics and scientists, but the rural theme in his work was not the subject of special scientific research. Therefore, the purpose of our article is to analyze the significance of rural themes in the literary fate of I. Maslov.The peasant theme in I. Maslov's work has deep roots in Russian literature of the 19th and 20th centuries. (M. Klyuev, S. Yesenin, K. Trenev, B. Lavrenev, F. Gladkov, F. Panferov, V. Kataev, etc.). In the years of Soviet power, the peasant issue was subjected to grave pressure from the Marxist-Leninist ideology. However, since the mid-1960's, the totalitarian model began to lose real control over literature. Since 1987 (after Gorbachev came to power), the process of democratization of all spheres of social life began.The article discusses the terminological aspects of the concept of “peasant prose”, which are still debatable. The so-called prose writers, “the villagers” (F. Abramov, V. Astafiev, V. Belov, V. Rasputin, V. Shukshin, Y. Kazakov, etc.) entered the literature during the years of “thaw”. Symbolic for I. Maslov is the fact that he defended his Ph.D. thesis on the theme “Creativity F.А. Abramov in the context of Russian village prose”.Ukrainian writers, poets and playwrights also addressed peasant themes, who wrote about the village and the fate of the peasants in different periods of the twentieth century. I. Maslov would be mistakenly called only as the peasant chronicler: he was the son of Ukraine, he was equally fond of Ukrainian and Russian words, Ukrainian land (village) and the city of Kharkiv. In his writings, I. Maslov often refers to the ordinary history of an ordinary person who cares not only of problems of local, but also of world scale. His peasant works are sharply controversial, and the memories of peasant life for him are the source of eternal values. We see the prospects for further research in the disclosure of the peculiarities of the peasant theme in some works of art by I. Maslov.Key words: “rural theme”, literary fate, creative way, literary traditions, the democratization of literature, the source of eternal values.

Белоусов В.Г. Сергей Есенин. Литературная хроника (1895-1925). Москва, 1969, 300 с. URL: http://esenin-lit.ru/esenin/bio/belousov-esenin/literaturnaya-hronika-1895-1925.htm

Большакова А.Ю. Теории автора в современном литературоведении. Известия АН. Серия литературы и языка. 1998. Т.57. № 5. C. 15—24.

Вайль П., Генис А. Принцип матрешки. Новый мир. 1989. № 10. C. 247—250.

Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/ search_articles.php?id=61858

Кантор В.К. Русская классика, или Бытие России. Москва: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2005. 768 с.

Маслов І.С. Борис Силаєв: людина й письменник. Від бароко до постмодерну. 2006. №4. С. 238—264.

Маслов И.С. Избранное. В 3 т. Харьков: Майдан, 2014. Т.1. 684с.

Маслов И.С. Федор Абрамов как человек. Литература и жизнь. Сборник трудов к 90-летию со дня рождения и 60-летию научно-педагогической деятельности доктора филологических наук, профессора М. Ф. Гетманца. Харьков, 2013. С. 12—37.

Мацапура В.И. Украина в русской литературе первой половины XIX века. Харьков-Полтава: ПОИППО, 2001. 396 с.

Розанов И. Есенин о себе и других. Москва: Издательство писателей «Никитинские субботники», 1926. 24 с.

Шарова Т.М. Герої творів Івана Маслова. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць. Серія «Філологічні науки». Випуск 4.8. Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2011. С. 120—123. URL: litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2013/11/26.4.8.pdf

Шарова Т.М. Іван Маслов: людина й письменник. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Ч. I. Лютий, №3 (214). Луганськ: ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2011. С. 50—56. URL: http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=9694&chapter=1

Этова О.В. Русская литература 2-ой половины XIX-XX вв. Москва: СГУ, 2006. 165 с.