Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Стаття присвячена проблемі дитячої самотності та шляхам її вирішення в творах В.С. Близнеця для дітей. Дане дослідження проводиться на матеріалі трьох творів українського письменника, а саме: повістей «Звук павутинки» та «Женя і Синько» і оповідання «Свято мого дитинства». Мета роботи – виявлення особливостей функціонування мотиву дитячої самотності у творчості В.С. Близнеця. В роботі було підкреслено, що діти – герої оповідання та повістей письменника – під час свого дорослішання з різних причин переживають гостре відчуття самотності. Зазначено, що в даному аспекті В.С. Близнець наслідує літературну творчість Ч. Діккенса, Ф.М. Достоєвського, А. Ліндґрен та інших письменників. Було визначено, що центром уваги автора є внутрішній світ дитини та зміни, які в ньому відбуваються. В нашому дослідженні було виявлено ряд причин, через які діти-персонажі повістей «Женя і Синько» і «Звук павутинки» та оповідання «Свято мого дитинства» відчувають себе самотніми. Такими причинами є: несхожість на однолітків, ізольованість від людей з незалежних від дитини причин та нерозуміння з боку оточуючих. Виявлено шляхи боротьби дітей-аутсайдерів із відчуттям самотності, серед яких є спілкування зі світом природи, ігри, в яких дитина поринає у світ фантазії, та вигадування уявних друзів. Було зазначено, що уявні друзі маленьких героїв відіграють важливу роль у повістях В.С. Близнеця. Існуючи на межі реальності та дитячої живої уяви, вони допомагають самотнім дітям, даруючи їм радість спілкування, розуміння та підтримку. Герої повістей усвідомлюють уявну природу своїх друзів. Дітям-героям повістей вдається зберегти баланс між вигадкою та реальністю. Сформульовано перспективу майбутніх досліджень творчості В.С. Близнеця, до якої відноситься всебічне вивчення провідних мотивів у літературній спадщині письменника.

Ключові слова: В.С. Близнець, «Свято мого дитинства», «Женя і Синько», «Звук павутинки», уявні друзі, дитяча література, самотність, відчуження.

         Статья посвящена проблеме детского одиночества и способам ее решения в произведениях В.С. Близнеца для детей. Данное исследование проводилось на материале трех произведений украинского писателя, а именно: повестей «Звук паутинки» и «Женя и Синько» и рассказа «Праздник моего детства». Цель работы – выявление особенностей функционирования мотива детского одиночества в творчестве В.С. Близнеца. В работе было подчеркнуто, что дети – герои рассказа и повестей писателя – во время своего взросления по разным причинам переживают острое чувство одиночества. Отмечено, что в своем творчестве Близнец продолжает развивать художественные традиции таких писателей, как Ч. Диккенс, Ф.М. Достоевский, А. Линдгрен и др. Было определено, что в центре внимания украинского писателя находится внутренний мир ребенка и те изменения, которые в нем происходят. Выявлены причины, из-за которых дети-персонажи повестей «Женя и Синько» и «Звук паутинки» и рассказа «Праздник моего детства» чувствуют себя одинокими. Такими причинами являются их непохожесть на сверстников, изолированность от окружающих людей и непонимание со стороны окружающих. Выявлены пути преодоления детьми-аутсайдерами чувства одиночества, в частности, общение с миром природы, игры, в которых ребенок погружается в мир фантазии, и общение с воображаемыми друзьями. Было отмечено, что последние играют важную роль в повестях В.С. Близнеца. Существуя на грани реальности и детского живого воображения, воображаемые друзья помогают одиноким детям, даря им радость общения, понимание и поддержку. Герои повестей осознают фантазийную природу своих друзей, им удается сохранить баланс между вымыслом и реальностью. Сформулирована перспектива будущих исследований творчества В.С. Близнеца, а именно: всестороннее изучение ведущих мотивов в литературном наследии писателя.

Ключевые слова: В.С. Близнец, «Праздник моего детства», «Женя и Синько», «Звук паутинки», вымышленные друзья, детская литература, одиночество, отчуждение.

         The article is devoted to the problem of children's loneliness and the ways of its solution in V. Blyznets’ works for children. This research is carried out on the material of three works of the Ukrainian writer: the stories «The Spiderweb’s Sound», «Zhenya and Synko» and «The Celebration of My Childhood». The purpose of the work is to identify the features of the functioning of the motif of child’s loneliness in V. Blyznets’ works. It was emphasized that the children-heroes experience an acute sense of loneliness during their growing up because of various reasons. It is noted that in this aspect V. Blyznets inherits the literary works of C. Dickens, F. Dostoevsky, A. Lindgren and other writers. It was determined that the center of author’s attention is the inner world of the child and the changes that occur in it. A number of different reasons why children-characters of «The Spiderweb’s Sound», «Zhenya and Synko» and «The Celebration of My Childhood» feel lonely were discovered in our research. Such reasons are dissimilarity to peers, isolation from people, and misunderstanding by others. The ways of overcoming loneliness by children-outsiders include communication with the world of nature, games in which the child plunges into the world of fantasy, and making up imaginary friends was revealed. It was noted that the imaginary friends of the little heroes play an important role in V. Blyznets’ stories. Existing on the border between reality and child's lively imagination, they help lonely children, giving them the joy of communication, understanding and support. The characters of the stories are aware of the imaginary nature of their friends and manage to maintain a balance between fiction and reality. It was formulated the prospect of future explorations of V. Blyznets’ work, which includes a comprehensive study of the leading motifs in the literary heritage of the writer.

Key words: V. Blyznets, «The Spiderweb’s Sound», «Zhenya and Synko» and «The Celebration of My Childhood», childhood, imaginary friends, children's literature, loneliness, alienation.

Близнець В.С. Вибрані твори в двох томах. Том І. Землянка. Старий дзвоник. Женя і Синько: Повісті. Київ: Веселка, 1983. 366 с.

Близнець В.С. Вибрані твори в двох томах. Том ІІ. Паруси над степом. Птиця помсти Сімург. Земля Світлячків. Звук павутинки: Повісті. Оповідання. Київ: Веселка, 1983. 423 с.

Гудкова Е.В. Моделирование теоретического конструкта «Глобальное отношение». Вестник ЮУрГУ. Серия: Психология. 2010. № 27 (203). С. 27—36.

Гурбанська А.І. Культурологічний вимір життя і творчості Віктора Близнеця. Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки КНУКіМ. Випуск 15. Київ: Київський національний університет культури і мистецтв, 2014. С. 20—25.

Мартинець А.М. Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості Астрід Ліндгрен та Міри Лобе). Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. 2009. Вип. XX. С. 466—474. URL: http://litmisto.org.ua/?p=25667

Мушкетик Ю. До широких обріїв. Близнець В. Вибрані твори в двох томах. Том І. Київ, 1983. С. 5—11.

Панченко В. Сила пам'яті: (Штрихи до портрету В. Близнеця). Українська мова і література в школі. 1982. № 3. URL: http://md-eksperiment.org/post/20170510-sila-pam-yati-shtrihi-do-portreta-viktora-bliznecya

Стадницька Т.І. Відчуження як теоретично-літературна категорія. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Том 48. Філологічні науки. Київ, 2005. С. 20—24.