ДОСЛІДЖЕННЯ СИМВОЛІКИ ТВАРИН У ПОЛЬСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Анотація

У статті аналізуються праці польських літературознавців, присвяче-ні зображенню тварин та їх символіці в літературі. Автор підкреслює, що літературознавці по-різному окреслюють специфіку та сутність символі-ки образів тварин. Тим не менш, можна виділити два напрямки символі-ки тварин у літературі: антропоморфізм (проектування людських якостей на тварини) та зооморфізм (уявлення людей як тварин). Антропоморфізм цілісно не відтворює природнє життя тварин, бо антропоморфічний текст завжди має на меті увиразнити типові риси схожості між твариною та людиною. Основним об’єктом зооморфічного тексту виступає людина. Приписувані їй бестіарні риси зазвичай дозволяють авторові художнього твору більш детально та точно, ніж в антропоморфічному тексті, змалювати і тварину. Таким чином, змальовується водночас характер і людини, і тварини. Отже, антропоморфізм і зооморфізм втілюють різні підходи до подолання відмінностей між людьми і тваринами, а також до трактування схожості між ними. Наголошується, що важливою проблемою символіки тварин є презентація у літературних творах питання: чи можливе взаєморозуміння між людиною та твариною. Автор констатує, що багато польських літературознавців присвятили свої праці дослідженню символіки образів тварин у  польській і світовій літературі. Наведені приклади вказують на те, що у польському літературознавстві є праці, у яких аналізується так звана історія зображення тварин у літературі загалом (К. Ґурскі, А. Мартушевска, В. Пшибила, П. Зих, В. Варгас, К. Обремскі, Ґ. Скотніцка), символічне використання образу певної тварини у творі (Л. Ґінкова, А. Хоєцкі), символіка тварин у творах конкретного автора (К. Ґурскі, Ю. Бахуж, Я. Дата) або конкретної літературної епохи (С. Кобєлюс, А. Мартушевска, А. Осіньска-Шпур, Я. Котарска, М. Слівіньскі, В. Ґутовскі, Е. Кузьма, Д. Домбровска).

Ключові слова: символ, образ, природа, символіка тварин, антропомор-фізм, зооморфізм