Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Дана стаття присвячена розгляду функціонування окремих елементів сильної позиції, а саме, заголовку в англомовному художньому тексті жанру короткого оповідання. Матеріалом для дослідження стали 60 оповідань відомого англійського письменника С. Моема. Під сильною позицією розуміється завершеність художнього тексту в заголовку, епіграфі, в кінці та на початку, стратегія, що організовує, декодирує та сприяє остаточному виявленню ідей твору. Розглядаються різні підходи до проблематики сильної позиції (як типу висування чи актуалізації у стилістиці декодування, як рамкового елементу в літературознавстві). Зроблена спроба типологізації заглав оповідань автора, виділені назва-символ, назва-тезис, назва-цитата, назва-повідомлення, назва-натяк, назва-розповідь.

У ході більш детального аналізу оповідання «Rain» було виявлено, що елементи висування мають символічний характер, встановлюють взаємозв’язок між текстовими фрагментами та забезпечують цілісну уяву про художній текст.

У оповіданні «Rain» заголовок-символ являє собою ключовий образ твору. Наскрізне повторення заголовку ключового слова «rain» з поступовим розширенням тематичного поля, віднесенням його до сильної позиції – заголовку – розширює значення слова до значення символу, утворює образну перспективу твору. При цьому з самим словом відбуваються семантичні зміни, що ведуть до утворення індивідуально-художнього значення, усвідомлення якого відбувається ретроспективно.

 Аналіз особливостей функціонування окремих елементів сильної позиції дозволяє зробити висновок про те, що однією з основних функцій, що виконуються зазначеними засобами, є функція виділення важливої для читачів інформації. У змістовній структурі творення заголовку належить значна роль, він передає у концентрованій формі основну тему та ідею твору, виконуючи номінативну, інформативну, комунікативну, експресивно-апелятивну, розподільчу, символічну, оцінюючу функції. Розгляд елементів сильної позиції і, перш за все, заголовка сприяє розумінню структурній цілісності та завершеності всього твору, осягненню того глибинного значення, що закодоване у назві твору.

Ключові слова: сильна позиція, рамкова структура, заголовок, висування, символ, ключове слово, завершеність.

Averintsev, Sergey. Ritorika i istoki evropejskoj literaturnoy traditsii [Rhetoric and the origins of European literary tradition]. Мoskva: Nauka, 1996.

Arnold, Irina. Semantika. Stylistika. Intertekstualjnost. [Semantics. Stylistics. Intertextuality]. Sankt-Peterburg: izd. SPbGU, 1999.

Galperin, Ilya. Tekst kak objekt lingvisticheskogo issledovaniya [Text as an Object of Linguistic Analysis]. Moskva: Nauka, 1981.

Kukharenko, Valeriya. Interpretatsia teksta [Interpretation of the text]. Moskva: Prosveshchenie, 1988.

Lamzina, Anna. Rama [Frame]. Vvedenie v literaturovedenie. Moskva: Vyshaya Shkola, 2004.

Nikitin, Mikhail. Osnovy lingvisticheskoy teorii znacheniya [The Basics of the linguistic theory of meaning]. Moskva: Vyshaya Shkola, 1988.

Maugham, Somerset W. Collected Short Stories. Volume 1, Penguin Books, 1963. 315 p.