Інструменти конструювання автобіографії дитинства (на матеріалі повісті «Потерчата» Володимира Рутківського)

Тетяна Богданівна Качак

Анотація


У статті на основі узагальнення міркувань різних науковців щодо специфіки побудови автобіографічних наративів, застосування власної концепції дослідження, яка базується на моделі комунікації Р. Якобсона та теорії системного підходу до аналізу поетики Г. Клочека, проаналізовано інструменти конструювання художньої автобіографії дитинства у повісті-сповіді «Потерчата» Володимира Рутківського.

Доведено, що Володимир Рутківський у повісті «Потерчата» не тільки розповів про свої дитячі роки, а створив автобіографію втраченого дитинства цілого покоління. При цьому відбулася актуалізація інструментарію трьох типів: психологічного, поетикального, рецептивного, які умовно співвіднесено з відповідними компонентами моделі комунікації (адресант, повідомлення, контекст, канал, код, адресат) та етапами її реалізації (креативним, референтним, рецептивним).

Ця повість – результат саморефлексії письменника, вербалізації емоційного дитячого досвіду і мовного структурування дитячих спогадів з метою відтворення втраченого світу та звільнення від дитячих травм. На креативному етапі комунікації письменник актуалізує психологічні інструменти конструювання автобіографії.

Автобіографію дитинства в повісті репрезентовано концептом «втраченого дитинства» та індивідуальною історією особистості; сконденсовано в образі головного героя та у відвертій сюжетній оповіді-сповіді про пережиті події та дитячі емоції; трансльовано гомодієгетичним наратором в інтрадієгетичній ситуації. Так В. Рутківський на референтному етапі комунікації актуалізував поетикальні інструменти конструювання смислу.

Рецептивний інструментарій декодування тексту пов’язаний із процесами його сприймання й осмислення читачами різного віку з урахуванням контекстуальних чинників і потребує глибшого емпіричного дослідження.

Ключові слова: художня автобіографія, втрачене дитинство, дитина-оповідач, поетика твору.


Повний текст:

PDF

Посилання


Бахтін, М. (1996). Проблема тексту у лінґвістиці, філології та інших гуманітарних науках. М. Зубрицька (Ред.), Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. (с. 416–422). Львів: Літопис.

Бахтин, М. (1975). Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике. Вопросы литературы и эстетики (с. 234–407), Москва: Художественная литература.

Бовсунівська, Т. (2015). Жанрові модифікації сучасного роману. Харків: Діса плюс.

Вздульська, В. (2012). Сучасні стратегії прочитання «Потерчат» В. Рутківського. Ключ. Режим доступу:

http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/103#3

Гаврош, О. (2011). Характерник літературного степу. Літакцент. Режим доступу: http://litakcent.com/2011/02/02/harakternyk-literaturnoho-stepu/

Голубович, И. (2008). Биография: силуэт на фоне Humanities. Одесса: СП Фридман.

Ільків, А. (2010). Жанр щоденника в українській літературі другої половини ХХ - початку ХХІ століть. Івано-Франківськ: Надвірнянська друкарня.

Качак, Т. (2013–2014). Тема втраченого дитинства у сучасній прозі для дітей та юнацтва (на матеріалі автобіографічної прози В. Рутківського). Вісник Прикарпатського університету. Філологія, 40–41, 113–119.

Качак, Т. (2018). Тенденції розвитку української прози для дітей та юнацтва початку ХХІ ст. Київ: Академвидав.

Клочек, Г. (2007). Енергія художнього слова. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка.

Кодак, М. (1997). Душа під вантажем доби. Про сучасну прозу, здебільшого молоду. Дніпро, 3–4, 125–135.

Кодак, М. (1988). Поетика як система: літературно-критичний нарис. Київ: Дніпро.

Констанкевич, І. (2014). Українська проза першої половини ХХ століття: автобіографічний дискурс. Луцьк: Вежа-Друк.

Марченко, Н. (2012а). Автобіографія дитинства у межах біографічного дискурсу. Українська біографістика, 9, 90–109.

Марченко, Н. (2012б). Володимирові Рутківському – 75! Ключ. Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/103#3.

Марченко, Н. (2014). Володимир Рутківський: тексти долі. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.

Мацевко-Бекерська, Л. (2011). Типологія наратора: комунікативні аспекти художнього дискурсу. В.Д. Будак & М.І. Майстренко (Ред.). Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Філологічні науки, Т. 4, 8, 64–70.

Овдійчук, Л. (2015). Жанри та стильові особливості сучасної прози для дітей. Українська література в загальноосвітній школі, 1, 35–38.

Овдійчук, Л. (2014). Жанрово-стильові особливості сучасної біографічної прози для дітей. Питання літературознавства / Pytannia literaturoznavstva / Problems of Literary Criticism, 9, 156–169.

Рутківський, В. (2013). Потерчата: дитяча сповідь для дорослих, які так нічому й не навчилися. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.

Садовникова, Т.В. (2004). Исповедальное начало в прозе 1960-х годов: Дисс. канд. филол. наук. Екатеринбург.

Сіверська, С. Ф. (2011). Наративні особливості автобіографічної прози кінця XX – початку XXI століття. Автореф. дисс. канд. філол. наук. Тернопіль.

Старовойт, І. (2004). Автобіографія дитинства. Ві¬сник Львівського університету. Серія філологічна, 33, Ч. 1, 178–185.

Суховецький, М. (2009). Характерник Рутківсткий. Літакцент. Режим доступу: http://litakcent.com/2009/11/11/harakternyk-rutkivskyj/

Титаренко, Т.М. (2011). Автонаратив як особистісний спосіб життєконструювання. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 26, 260–268

Шмид, В. (2003). Нарратология. Москва: Языки славянской культуры.

Цяпа, А. (2006). Термінологічна парадигма автобіографічного жанру. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка, 26, 129–132.

Черкашина, Т. (2017). Наративні особливості художньо-біографічної прози: автор і читач. Автореф. дис. канд. філол. наук. Тернопіль.

Якобсон, Р. (2002). Лінгвістика і поетика. М. Зубрицька (Ред.) Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. (с. 465 – 487). Львів: Літопис.

Anderson, L. (2001). Autobiography: The New Critical Idiom. New York: Routledge.

Bruner, J. (2004). Life as Narrative. Social Research, Vol. 71, 3, 691–710. URL: https://ewasteschools.pbworks.com/f/Bruner_J_LifeAsNarrative.pdf

Galbraith, M. (2000). What Must I Give Up in Order to Grow Up? The Great War and Childhood Survival Strategies in Transatlantic Picture Books. The Lion and the Unicorn, Vol. 24, 3, September, 337–359.

Gruszewska, L. (1998). (Auto)biograficzne paradygmaty myslenia. Literatura i komunikacja: Od listu do powiesci autobiograficznej (pp. 404–414). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytety Marii Curie – Sklodowskiej.

Gusdorf, G. (1991). Lignes de vie 2: autobiographie. Paris: Odile Jacob.

Lejeune, Ph. (2005). Signes de vie: le pacte autobiographique 2. Paris: Seuil.

Lejeune Ph.(1998). Der autobiographisсhe Pakt. In G. Niggl (Ed.), Die Autobiographie. Zu Form und Geschichte einer literarischen Gattung. Darmstadt: Wissenschaftliche Bugeselschaft.

Lubas-Bartoszyńska, R. (1983). Style wypowiedzi pamiętnikarskiej. Kraków.

Luhmann, N. (1986). Ökologische Kommunikation: Kann die moderne Gesellschaft sich auf okologische Gefahrdungen einstellen? Opladen: VS Verlag für Sozialwissenschaften.

Olney, J. (1998). Memory and narrative: the weave of life writing. Chicago: University of Chicago Press.

Jakobson, R. (1960). Closing statement: Linguistics and poetics. In T.A. Sebeok (Ed.), Style in language (pp. 350–377). Cambridge: M.I.T. Press.




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.04

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.

Коментарі цієї статті

Дивитися всі коментарі