Динаміка сприйняття тварин Девідом Лур’є у романі Джона Максвелла Кутзее «Безчестя»

Алла Яківна Полторацька

Анотація


 Мета статті – прослідкувати метаморфозу Девіда Лур’є та його ставлення до тварин у романі Джона Максвелла Кутзее «Безчестя».  Теоретичну базу дослідження становлять праці Дж. Агамбена, Ж. Симондона, Ж. Дерріди, Т. Інгольда, Л. Калоф, А. Ліппіт, Е. Фадж, Р. Брайдотті та ін. Вони забезпечили комплексний підхід до розуміння проблеми та системність дослідження.  Із огляду на мету й предмет дослідження в роботі використано: порівняльний аналіз критичних праць для окреслення основних тенденцій специфіки творчості Дж.М. Кутзее в українському та зарубіжному літературознавстві; герменевтичний аналіз художнього тексту, необхідний для виявлення специфіки ставлення Девіда Лур’є до тварин. Крім того, застосовано елементи описового й рецептивно-інтерпретаційного методів. Традиційно людство трактувало тварину як істоту, яка підпорядковувалася людині і стояла на одному з нижніх щаблів ієрархічної драбини. Ч. Дарвін виступив проти цієї опозиції та змінив узвичаєне сприйняття людини. Його праці поставили під сумнів трактування тварини як «автомата» без мови, без почуттів та без розуму. Сучасні письменники прагнуть переосмислити протистояння людини й тварини. Джон Максвелл Кутзее в романі «Безчестя» теж не оминає цю проблему. Автор констатує кризу антропоцетричного світогляду. У романі «Безчестя» він прагне показати трансформацію світогляду головного персонажа під впливом життя на фермі. На початку твору Девід – впевнений чоловік і не цікавиться тваринами; проте наприкінці твору він зовсім інший. Переворот у розумінні світу професора пов’язаний із кількома визначальними моментами його життя: завершенням відносин із коханкою Серайєю, домаганнями до студентки, спілкуванням із Люсі, роботою в притулку та смертю собаки. Таким чином, взаємодія між головним персонажем та тваринами впливає на світосприйняття Девіда та розуміння ним світу природи, світу тварин та місце людини на Землі. Кутзее пропонує власну теорію про тварин, яка спонукає людство до переосмислення свого місця у світі. Роман Кутзее відкриває новий етап осмислення взаємодії між людиною та твариною, що потребує детального вивчення та становить перспективу наших подальших досліджень.

 Ключові слова: тварина; людина; безчестя; Кутзее.

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Кутзее, Дж.М. (2017). Безчестя: роман [пер. з англ. Є. Даскал]. Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».

Пшенична, М.С. (2017). Рецепція творчості Дж. М. Кутзее в сучасному літературознавстві. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 28(67), 1, 27–32. http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_ 2017_ 28%2867%29_1_6

Azoulay, A. (2002). An Alien Woman/A Permitted Woman: On J.M. Coetzee’s Disgrace. Scrutiny, 27, 33–41.

Coetzee, J. M. (2000). Disgrase. London: Vintage Books.

Dekoven, M. (Winter, 2009). Going to the Dogs in «Disgrace». ELH, 76(4), 847– 875. URL: http://www.jstor.org/stable/27742965

Dimitriu, I.Ş. (2019). Utopia and dystopia: ‘A brave new world’ and the case of JM Coetzee. B.A.S. British and American Studies, 25, 133-142. Retrieved from https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=803349

Giles, J. (2012). Of Gods and Dogs: The Post/Colonial Sublime in Coetzee’s Disgrace, or, David Lurie’s Aesthetic Education. Retrieved from https:// www.academia.edu/1788734/_Of_Gods_and_Dogs_The_Post_Colonial_ Sublime_in_Coetzee_s_Disgrace_or_David_Lurie_s_Aesthetic_ Education_

Griesse, Dörte. (2012). Dog-Man or God-Man? Animal Issues in J.M. Coetzee’s «Disgrace». [Essay, Uni Bonn, Summer 2012]. Retrieved from https:// www.academia.edu/6680605/Dog_Man_or_God_Man_Animal_Issues_ in_J_M_Coetzees_Disgrace_Essay_Uni_Bonn_Summer_2012_

Haraway, D. (2008) When Species Meet. Minneapolis; London: University of Minnesota Press.

Harrington, A. (2013). The Myth of the Criminal and Animal Subjecthood in J.M. Coetzee’s Disgrace. Retrieved from https://fau.digital.flvc.org/ islandora/object/fau%3A4095/datastream/OBJ/view/myth_of_the_ criminal_and_animal_subjecthood_in_J_M__Coetzee_s_Disgrace.pdf

Heerden, A. (2010). Disgrace, Desire, and the Dark Side of the New South Africa. In A. Leist & P. Singer (Eds.), J.M. Coetzee and Ethics: Philosophical Perspectives on Literature (pp. 43-64). New York: Columbia University Press. doi:10.7312/leis14840.5

Herron, T. (Winter, 2005). The Dog Man: Becoming Animal in Coetzee’s «Disgrace». Twenty Centure Literature, 51(4), 467-490. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/20058782

J.M. Coetzee and the Ethics of Reading: Literature in the Event, University of Chicago Press, 2004.

Kossew, S. (2003). The Politics of Shame and Redemption in J.M. Coetzee’s Disgrace. Research in African Literatures, 34 (2), 155–162.

Kucaіa, B. (2014). The Rights and Wrongs of Desire: J.M. Coetzee’s ‘Disgrace’ and Andrй Brink’s ‘The Rights of Desire’. Studia Litteraria Universitatis Iagellonicae Cracoviensis, 2, 141–150. Retrieved from https://www.ceeol. com/ search/article-detail?id=429137

Nyman, J. (2003). Postcolonial Animal Tale from Kipling to Coetzee. New Delhi:Atlantic.

Nyman, J. (2004). Introduction. Towards Animal Cultural Studies. In J. Nyman & С Smith, (Eds.), Animal Magic. Essays on Animals in the American Imagination. (Vol. 11, Studies in Literature and Culture). Joensuu: Faculty of Humanities, University of Joensuu, 1–20.

Philippou, Eleni. (2016). Dogs, Horses, and Red Herrings: The Animal in J.M. Coetzee’s The Childhood of Jesus. Retrieved from https://www. academia.edu/29189557/Dogs_Horses_and_Red_Herrings_The_ Animal_in_J_M_Coetzee_s_The_Childhood_of_Jesus

Pölling-Vocke, B. (2004, August). The stylistic purpose of animals and the disgrace of a nation in J.M.Coetzee’s «Disgrace». Retrieved June 26, 2017, from http://www.hockeyarenas.com/disgrace.htm (Дата звернення: 16.11.2020).

Poyner, J. (2000). Truth and Reconciliation in J.M. Coetzee’s Disgrace. Scrutiny:Issues in English Studies in South Africa, 5(2), 67–77.

Rosemary, J. (2006). Going to the dogs: humanity in J.M. Coetzee’s Disgrace, The Lives of Animals and South Africa’s Truth and Reconciliation Commission. Retrieved from https://books.google.com.ua/

Smit-Marais, S. (2006). Subverting the pastoral: the transcendence of space and place in J.M. Coetzee’s «Disgrace». Literator, 27, 23–45.

Spencer, J., Ryan D. & Edwards K.L. (Eds.). (2019). Reading Literary Animals: Medieval to Modern. New York, NY: Routledge.

Stolker, Marliene (2015). Coetzee’s Traumatized Creatures: Toward a Post-Anthropocentric and Posthumanist Understanding of Trauma. Retrieved from https://www.academia.edu/20402720/Coetzee_s_Traumatized_ Creatures_Toward_a_Post_Anthropocentric_and_Posthumanist_ Understanding_of_Trauma

Vallasek, J. (2011). A kegyetlenség hangjai, a gondoskodás csöndje Holmi, 10, 1285–1295. Retrieved from https://www.ceeol.com/search/ article-detail?id=95018

Wiegandt, K. (2013). J.M. Coetzee’s “Dog-Man” and the Cynicism of Disgrace. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/287043621

Coetzee, J. M. (2017). Disgrase: a novel [lane. from English. E. Daskal]. Kharkiv: Book Club «Family Leisure Club». (Coetzee J. M. Bezchestya: roman / Dzhon Maksvell Coetzee. Kharkiv: Knyzhkovyy klub «Klub Simeynoho Dozvillya»).

Pshenychna, M. S. (2017). Reception of JM Kutzee’s work in modern literary criticism. Scientific notes of Tavriya National University named after VI Vernadsky. Series: Philology. Social Communications, 28(67), 1, 27–32. Retrieved from

http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2017_28%2867%29_1_6.

Azoulay, A. (2002). An Alien Woman/A Permitted Woman: On J.M. Coetzee’s Disgrace. Scrutiny, 27, 33–41.

Coetzee, J. M. (2000). Disgrase. London: Vintage Books.

Dekoven, M. (Winter, 2009). Going to the Dogs in «Disgrace». ELH, 76(4), 847– 875. URL: http://www.jstor.org/stable/27742965

Dimitriu, I.Ş. (2019). Utopia and dystopia: ‘A brave new world’ and the case of JM Coetzee. B.A.S. British and American Studies, 25, 133-142. Retrieved from https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=803349

Giles, J. (2012). Of Gods and Dogs: The Post/Colonial Sublime in Coetzee’s Disgrace, or, David Lurie’s Aesthetic Education. Retrieved from https:// www.academia.edu/1788734/_Of_Gods_and_Dogs_The_Post_Colonial_ Sublime_in_Coetzee_s_Disgrace_or_David_Lurie_s_Aesthetic_ Education_

Griesse, Dörte. (2012). Dog-Man or God-Man? Animal Issues in J.M. Coetzee’s «Disgrace». [Essay, Uni Bonn, Summer 2012]. Retrieved from https:// www.academia.edu/6680605/Dog_Man_or_God_Man_Animal_Issues_ in_J_M_Coetzees_Disgrace_Essay_Uni_Bonn_Summer_2012_

Haraway, D. (2008). When Species Meet. Minneapolis; London: University of Minnesota Press.

Harrington, A. (2013). The Myth of the Criminal and Animal Subjecthood in J.M. Coetzee’s Disgrace. Retrieved from https://fau.digital.flvc.org/

islandora/ object/fau%3A4095/datastream/OBJ/view/myth_of_the_ criminal_and_animal_subjecthood_in_J_M__Coetzee_s_Disgrace.pdf

Heerden, A. (2010). Disgrace, Desire, and the Dark Side of the New South Africa. In A. Leist & P. Singer (Eds.), J.M. Coetzee and Ethics: Philosophical Perspectives on Literature (pp. 43-64). New York: Columbia University Press. doi:10.7312/leis14840.5

Herron, T. (Winter, 2005). The Dog Man: Becoming Animal in Coetzee’s «Disgrace». Twenty Centure Literature, 51(4), 467-490. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/20058782

J.M. Coetzee and the Ethics of Reading: Literature in the Event. University of Chicago Press, 2004.

Kossew, S. (2003). The Politics of Shame and Redemption in J.M. Coetzee’s Disgrace. Research in African Literatures, 34 (2), 155–162.

Kucaіa, B. (2014). The Rights and Wrongs of Desire: J.M. Coetzee’s ‘Disgrace’ and Andrй Brink’s ‘The Rights of Desire’. Studia Litteraria Universitatis Iagellonicae Cracoviensis, 2, 141–150. Retrieved from https://www. ceeol. com/search/article-detail?id=429137

Nyman, J. (2003). Postcolonial Animal Tale from Kipling to Coetzee. New Delhi: Atlantic.

Nyman, J. (2004). Introduction. Towards Animal Cultural Studies. In J. Nyman & С Smith, (Eds.), Animal Magic. Essays on Animals in the American Imagination. (Vol. 11, Studies in Literature and Culture). Joensuu: Faculty of Humanities, University of Joensuu, 1–20.

Philippou, Eleni. (2016). Dogs, Horses, and Red Herrings: The Animal in J.M. Coetzee’s The Childhood of Jesus. Retrieved from https://www. academia.edu/29189557/Dogs_Horses_and_Red_Herrings_The_ Animal_in_J_M_Coetzee_s_The_Childhood_of_Jesus

Pölling-Vocke, B. (2004, August). The stylistic purpose of animals and the disgrace of a nation in J.M.Coetzee’s «Disgrace». Retrieved June 26, 2017, from http://www.hockeyarenas.com/disgrace.htm (Дата звернення: 16.11.2020).

Poyner, J. (2000). Truth and Reconciliation in J.M. Coetzee’s Disgrace. Scrutiny: Issues in English Studies in South Africa, 5(2), 67–77.

Rosemary, J. (2006). Going to the dogs: humanity in J.M. Coetzee’s Disgrace, The Lives of Animals and South Africa’s Truth and Reconciliation Commission. Retrieved from https://books.google.com.ua/

Smit-Marais, S. (2006). Subverting the pastoral: the transcendence of space and place in J.M. Coetzee’s «Disgrace». Literator, 27, 23–45.

Spencer, J., Ryan D. & Edwards K.L. (Eds.). (2019). Reading Literary Animals: Medieval to Modern. New York, NY: Routledge.

Stolker, Marliene (2015). Coetzee’s Traumatized Creatures: Toward a Post-Anthropocentric and Posthumanist Understanding of Trauma. Retrieved from https://www.academia.edu/20402720/Coetzee_s_Traumatized_

Creatures_Toward_a_Post_Anthropocentric_and_Posthumanist_ Understanding_of_Trauma

Vallasek, J. (2011). A kegyetlenség hangjai, a gondoskodás csöndje. Holmi, 10, 1285–1295. Retrieved from https://www.ceeol.com/ search/ article-detail?id=95018

Wiegandt, K. (2013). J.M. Coetzee’s “Dog-Man” and the Cynicism of Disgrace. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/287043621




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.07

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.