Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

 Загадка творчості завжди хвилювала уми вчених. Іманентний інтерес до даної проблеми виявляють і читачі, тому що хороша книга часто стає життєвим орієнтиром, засобом самоаналізу, моделлю певної життєвої поведінки.

До проблеми творчості звертаються й самі автори. Це трапляється не так вже й часто. Тим цінніше думки та ідеї, ними висловлені. У цьому випадку відбувається свого роду зворотний відлік. Дана стаття представляє спробу поглянути на літературну творчість в зворотній проекції «література – життя». Мета дослідження – представити поліфонію поглядів сучасних письменників на цілі творчості, процес письма і рецепції твору, сучасний літературний процес, розуміння свого місця в полiфонії письменницьких голосів сучасності. У статті виявлена своєрідність природи письменницького таланту; розкриті особливості рецепції творів сучасним читачем з точки зору письменників; показані особливості дихотомії відносин «письменник – текст» з позиції створення твору як зречення від тексту.

У ході дослідження виявлено, що літератори визнають важливість адресата, при цьому ступінь навмисної орієнтації на читача різна. В цілому ж характерно розчарування письменників в сучасному читачеві з його потребами в легкому чтиві. Це один із зовнішніх страхів письменників. Є й внутрішні, які пов'язані з синдромом чистого аркуша і, безумовно, творчої кризи, яку письменники описувати уникають. При цьому вони вірять в письменництво як у порятунок душі від фізичної кінцівки. Ця впевненість породила новий сучасний підхід до рецепції твору. Так, продовжуючи ідеї представників рецептивної естетики, сучасні літератори вважають, що книга живе в свідомості читача не тільки під час читання, а й за межами активного сприйняття книги. Більш того, вона впливає також і на його буденне життя, і на світовідчуття як протягом активного періоду роботи свідомості над книгою, так i в післяактивну фазу. Це пояснює силу впливу книги на свідомість реципієнта, з одного боку, і визначає термін життя книги як об'єкта уваги реципієнта, з іншого.

Ключові слова: письменник; сучасність; література; рецепція; рецептивна естетика; читач; творчий процес.

 Загадка творчества всегда волновала умы ученых. Имманентный интерес к данной проблеме проявляют и читатели, так как достойная книга часто становится жизненным ориентиром, средством самоанализа, моделью определённого жизненного поведения.

К проблеме творчества обращаются и сами авторы. Это случается не так часто. Тем ценнее мысли и идеи, ими высказанные. В этом случае происходит своего рода обратный отсчет. Данная статья представляет попытку взглянуть на литературное творчество в обратной проекции «литература – жизнь». Цель исследования – представить полифонию взглядов современных писателей на цели творчества, процесс письма и рецепцию произведения, современный литературный процесс, понимание своего места в полифонии писательских голосов современности. В статье выявлена своеобычность природы писательского таланта; раскрыты особенности рецепции произведений современным читателем; показаны особенности дихотомии отношений «писатель – текст» с позиции создания произведения как отречения от текста.

В ходе исследования выявлено, что литераторы признают важность адресата, при этом степень намеренной ориентации на читателя различна. В целом же характерно разочарование писателей в современной читательской аудитории с ее потребностями в легком чтиве. Это один из внешних страхов писателей. Есть и внутренние, которые связаны с боязнью чистого листа, исписывания и, безусловно, творческого кризиса, который авторы описывать избегают. При этом они верят в писательство как спасение души от физической конечности. Эта уверенность породила новый современный подход к рецепции произведения. Так, продолжая идеи представителей рецептивной эстетики, современные литераторы считают, что книга живет в сознании читателя не только в процессе чтения, но и за пределами активного восприятия книги. Более того, она влияет и предопределяет его быт и мироощущение как на протяжении активного периода работы сознания над книгой, так и в постактивную фазу. Это объясняет силу влияния книги на сознание реципиента, с одной стороны, и диапазон жизни книги как объекта внимания реципиента, с другой.

Ключевые слова: писатель; современность; литература; рецепция; рецептивная эстетика; читатель; творческий процесс.

The mystery of creativity has always interested the minds of researchers. Readers also show an immanent interest in this problem, since a worthy work of art often becomes a life guide, a means of introspection, a model of a certain life behavior.

The authors also address the problem of creativity. They do not do it very often that is why their thoughts and ideas are so valuable. Here, we encounter a case of so called countdown. The purpose of the study is to present modern writers’ polyphony of views on the goals of creativity, the process of writing, a contemporary literary process, writers’ understanding of their place in the diversity of contemporary literary voices. The article reveals the peculiarity of the writer's talent; the features of the reception of works by a reader are revealed; the work shows the traits of the dichotomy of the relationship “writer – text” from idea of completing a work as a renunciation of the text. The study revealed that writers focus on the importance of the addressee, while the degree of intentional orientation towards the reader is different. On the whole, the writers’ disappointment in the modern reader with his/her needs for easy reading is revealed. This is one of the outer fears of writers. There are also internal ones, which are associated with a fear of a blank slate, overwriting and, of course, a creative crisis, which writers avoid describing. Writers also believe in writing as the salvation of their soul from physical finitude. This confidence gave birth to a new modern approach to the reception of the literary work. Thus, continuing the ideas of representatives of receptive theory, modern writers believe any book lives in the mind of the reader not only in the process of reading, but also outside the active period of book perception. Moreover, it influences and predetermines the reader’s life and attitude to the world around during the active period of reading the book and after it. This explains the power of the book's influence on the consciousness of the recipient, on the one hand, and the book’s “life span” as an object of the recipient's attention, on the other.

Key words: writer; contemporaneity; literature; reception; receptive theory; reader; creative process.

Анненский, И.Ф. (1987). Умирающий Тургенев. Клара Милич. Избранное. Москва: Правда. 215–225.

Бахтин, М. М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва: Искусство.

Бердяев, Н.А. (2015). Смысл творчества. Москва: Академический проект.

Богоявленская, Д.Б. (1999). Субъект деятельности в проблематике творчества. Вопросы психологии, 2, 35–40.

Борев, Ю. (2002). Эстетика. Москва: Высшая школа.

Веллер, М. (2008). Слово и профессия. Москва: Издательство АСТ.

Веллер, М. (2013). Все о жизни. Москва: Издательство АСТ.

Водолазкин, Е. (2020). Идти бестрепетно. Москва: Издательство АСТ.

Деррида, Ж. (2007). Письмо и различие. Москва: Академический Проект.

Ермолаева-Томина, Л.Б. (2005). Психология художественного творчества. Москва: Академический проект.

Етоев, А. (Сост.). (2018). Как мы пишем: Писатели о литературе, о времени, о себе. СПб.: Азбука, Азбука-Аттикус.

Ильин, Е.П. (2012). Психология творчества, креативности, одаренности. СПб.: Питер.

Лем, С. (2009). Мой взгляд на литературу. Москва: Издательство АСТ.

Мельников, Н. (Ред.). (2002). Набоков о Набокове и прочем.

Интервью, рецензии, эссе. Москва.: Независимая Газета.

Мураками, Х. (2020). Писатель как профессия. Москва: Эксмо.

Набоков, В.В. (2014) Весна в Фиалте. Полное собрание рассказов. С-Петербург: Азбука. 421–438.

Николаенко, Н.Н. (2005). Психология творчества. С-Петербург.: Речь.

Ницше, Ф. (2020). Так говорил Заратустра. Москва: Издательство АСТ.

Пономарев, Я.А. (1998). Психология творчества. Москва: Академия.

Тургенев, И.С. (1967). Полн. собр. соч. и пис.: в 28 т. Т. 13: Стихотворения в прозе. Москва-Ленинград: Наука.