ЭКЗИСТЕНЦИАЛ «ЗАБОТА» В «СМИРЕННОЙ ПРОЗЕ» А. ПЛАТОНОВА

Анотація

Мета даної статті полягає в аналізі ідейно-художніх особливостей «смиренної прози» А. Платонова в контексті екзістенціалу М. Хайдеггера «турбота» (Sorge).

У дослідженні застосовані герменевтичний метод для інтерпретації творчого світу прози письменника і трансдисциплінарний метод, який передбачає розгляд літературних творів з позиції знань з інших галузей гуманітаристики – фундаментальної онтології М. Хайдеггера і, зокрема, екзістенціалу «турбота».

Визначено, що в оповіданні «Такир» широко представлена власна і невласна турбота. Невласна, відповідно до філософії Хайдеггера, обумовлена диктатом розпоряджень пересічних безликих людей (Man), внаслідок чого в мотивації поведінки і почуттів герої виходять з обов'язку, терпіння й звички, забуваючи минуле і своє особливе вміння бути. Власна турбота як рух до знаходження себе розкривається в оповіданні в процесі дорослішання героїні, її поступового розуміння себе й усвідомлення необхідності радикальної відмови від диктату суспільства Man.

Проведено аналіз дбайливості як форми турботи, представленої трьома модусами: індиферентним, дефективним і позитивним. Показано, що переважаючими модусами дбайливості, ставлення до екзистенції інших як до спів-буття, в оповіданні «Такир» є індиферентний і дефективний модуси. Позитивна дбайливість в «смиренній прозі» Платонова реалізується в формі взаємин як чоловіка і жінки («Річка Потудань», «Повернення», «Такир»), так і батьків і їхніх дітей («Третій син», «Сухий хліб»), а також прийомних батьків та дітей («Юшка», «Житейська справа»).

Ключові слова: А. Платонов; М. Хайдеггер; екзистенціалізм; турбота; дбайливість; «смиренна проза».

Цель данной статьи заключается в анализе идейно-художественных особенностей «смиренной прозы» А. Платонова в контексте экзистенциала М. Хайдеггера «забота» (Sorge).

В исследовании применены герменевтический метод для интерпретации творческого мира прозы писателя и трансдисциплинарный метод, предусматривающий рассмотрение литературных произведений с позиции знаний, почерпнутых из других отраслей гуманитаристики – фундаментальной онтологии М. Хайдеггера и, в частности, экзистенциала «забота».

Определено, что в рассказе «Такыр» широко представлена собственная и несобственная забота. Несобственная забота, в соответствии с философией Хайдеггера, обусловлена диктатом распоряжений усредненных и безликих людей (Man), вследствие чего в мотивации поведения и чувств герои исходят из обязанности, терпения и привычки, забывая прошлое и свое особое умение быть. Собственная забота как движение к нахождению себя раскрывается в рассказе в процессе взросления героини, ее постепенном понимании себя и осознании необходимости радикального отказа от диктата общества Man.

Проведен анализ заботливости как формы заботы, представленной тремя модусами: индифферентным, дефективным и положительным. Показано, что преобладающими модусами заботливости, отношения к экзистенции других как к со-бытию, в рассказе «Такыр» являются индифферентный и дефективный. Положительная заботливость в «смиренной прозе» Платонова реализуется в рамках взаимоотношений как мужчины и женщины («Река Потудань», «Возвращение», «Такыр»), так и родителей и их детей («Третий сын», «Сухой хлеб»), а также приемных родителей и детей («Юшка», «Житейское дело»).

Ключевые слова: А. Платонов; М. Хайдеггер; экзистенциализм; забота; заботливость; «смиренная проза».

The purpose of this article is to highlight and characterize the ideological and artistic features of A. Platonov's “humble prose” in the context of M. Heidegger's existential “care” (Sorge).

The study uses a hermeneutic method for interpreting the creative world of the writer's prose and a transdisciplinary one, which provides for an examination of literary works from the standpoint of knowledge from other branches of the humanities – M. Heidegger's fundamental ontology and, in particular, the philosopher's existential “care”.

It is determined that in the story “Takyr” is widely represented own and non-own types of care. Non-own care, in accordance with Heidegger's philosophy, is due to the dictates of the orders of average and faceless people (Man), as a result of which, in the motivation of behavior and feelings, the heroes proceed from duty, patience and habit, forgetting the past and their special ability to be. Own care as a movement towards finding oneself is revealed in the story in the process of the heroine's growing up, her gradual understanding of herself and awareness of the need for a radical rejection of the dictatorship of the Man society.

Solicitude as a form of care represented by three modes: indifferent, defective and positive. It is shown that the prevailing modes of solicitude in the story “Takyr” are indifferent and defective ones. Positive care in Platonov’s “humble prose” is realized in the framework of the relationship between a man and a woman (“PotudanRiver”, “Return”, “Takyr”), parents and their children (“Third Son”, “Dry Bread”), foster parents and children (“Yushka”, “Life Business”).

Key words: A. Platonov; M. Heidegger; existentialism; care; solicitude; “humble prose”.