Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті йдеться про протистояння двох світів – світу обивателів і творців у романі англійського письменника-постмодерніста Дж. Фаулза «Колекціонер».

Метою даного дослідження є довести, що конфлікт обивателів-споживачів і творців-ентузіастів є однією з головних тем роману «Колекціонер», а також акцентувати увагу на прихованих закликах і застереженнях письменника про необхідність захисту вразливого світу творців від зовні правильного, а по суті механістичного світу споживачів. У межах теми здійснено спробу узагальнити й адаптувати науково-теоретичний матеріал з цієї проблеми для студентів-філологів.

Дослідницька методика полягає в екстраполяції методу «практичної критики» (А.А. Річардс, С. Джонсон, М. Арнольд, Т.С. Еліот, Ф.Р. Лівіс) на художній текст роману Дж. Фаулза «Колекціонер». Передбачається прочитання тексту у відповідності до моральних критеріїв сучасного суспільства, аналіз проблематики роману та з’ясування моральних настанов, які містяться в творі письменника.

Результати дослідження. Доведено, що Дж. Фаулз у романі «Колекціонер» змалював два протилежних світи – обивателів і творців. Світ творців-ентузіастів символізує повноцінне життя з усім багатством ідей, емоцій, суперечливих і складних почуттів, властивих людині пошуку, а світ обивателів-споживачів уособлює тьмяну імітацію справжнього життя, «механізоване» існування, у якому відсутні творчі імпульси, творча ініціатива. З’ясовано, що героїня роману Міранда уособлює світ творців, вона є людиною пошуку, живе, захлинаючись емоціями й відчуттями, інтуїтивно усвідомлюючи, що в цьому і є сенс життя. У свою чергу, образ Клегга є втіленням світу обивателів. Він є амбітним, обмеженим тираном, сповненим прихованої злоби й ненависті до тих, хто духовно багатший і розумніший його. У романі показано вразливість і незахищеність світу краси й культури, а основна проблематика твору полягає в протистоянні любові й ненависті, добра і зла, творчого живого начала і зашкарублого, приземленого існування.

Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їхнього використання при подальшому вивченні літературної спадщини Дж. Фаулза, а також при підготовці студентів-філологів до практичних і семінарських занять.

Ключові слова: метод «практичної критики»; гуманізм; творці-ентузіасти; обивателі-споживачі; англійський постмодернізм; Дж. Фаулз.

В статье речь идет о противостоянии двух миров – мира обывателей и созидателей в романе английского писателя-постмодерниста Дж. Фаулза «Коллекционер».

Целью данного исследования является доказать, что конфликт обывателей-потребителей и созидателей-энтузиастов является одной из главных тем романа «Коллекционер», а также акцентировать внимание на скрытых призывах и предостережениях писателя о необходимости защиты уязвимого мира созидателей от внешне правильного, но по сути механистического мира обывателей. В рамках темы мы предприняли попытку обобщить и адаптировать научно-теоретический материал по данной проблеме для студентов-филологов.

Исследовательская методика заключается в экстраполяции метода «практической критики» (А.А. Ричардс, С. Джонсон, М. Арнольд, Т.С. Элиот, Ф.Р. Ливис) на художественный текст романа Дж. Фаулза «Коллекционер». Предполагается прочтение текста в сопоставлении наличествующих в нем нравственных установок с моральными критериями современного общества, и анализ проблематики романа с целью уяснения моральных наставлений, содержащихся в произведении писателя.

Результаты исследования. Доказано, что Дж. Фаулз в романе «Коллекционер» обрисовал два противоположных мира – обывателей и созидателей. Мир творцов-энтузиастов символизирует полноценную жизнь со всем богатством идей, эмоций, противоречивых и сложных чувств, присущих человеку поиска, а мир обывателей-потребителей олицетворяет тусклую имитацию настоящей жизни, «механистическое» существование, в котором нет творческих импульсов, творческой инициативы. Выяснено, что героиня романа Миранда олицетворяет мир созидателей, она является человеком поиска, живет, захлебываясь эмоциями и ощущениями, интуитивно осознавая, что в этом и есть смысл жизни. В свою очередь, образ Клегга воплощает в себе мир обывателей. Он амбициозный, ограниченный тиран, полный скрытой злобы и ненависти к тем, кто духовно богаче и умнее его. В романе показана уязвимость мира красоты и культуры, а основная проблематика произведения заключается в противостоянии любви и ненависти, добра и зла, творческого живого начала и заскорузлого, приземленного существования.

Практическое значение результатов исследования заключается в возможности их использования при дальнейшем изучении литературного наследия Дж. Фаулза, а также при подготовке студентов-филологов к практическим и семинарским занятиям.

Ключевые слова: метод «практической критики»; гуманизм, созидатели-энтузиасты; обыватели-потребители; английский постмодернизм; Дж. Фаулз.

The article deals with the confrontation of two worlds – the world of ordinary people and creators in the novel "The Collector" by the English writer-postmodernist J. Fowles.

The aim of this study is to prove that the conflict between consumers and enthusiastic creators is one of the main themes of the novel "Collector", as well as to emphasize the writer's hidden appeals and warnings about the need to protect the vulnerable and vulnerable world of creators from the external correct and mechanistic world. consumers. Within the topic, it is important to generalize and adapt scientific and theoretical material on this issue for students of philology.

The research technique consists in extrapolating the method of "practical criticism" (A.A. Richards, S. Johnson, M. Arnold, T.S. Eliot, F.R. Lewis) to the literary text of J. Fowles' novel "The Collector". In particular, it is assumed to read the text in accordance with the moral criteria and analyze the problems of content (clarification of the moral guidelines of the author).

Results of the research. It is proved that J. Fowles in the novel "The Collector" depicted two opposite worlds – ordinary people and creators. The world of creative enthusiasts symbolizes a full life with all the richness of ideas, emotions, contradictory and complex feelings inherent in human search, and the world of ordinary people embodies a dim imitation of real life, "mechanized" existence, in which there are no creative impulses, creative initiative. Miranda is found to represent the world of creators, she is a man of search, she lives, choking on emotions and feelings, intuitively realizing that this is the meaning of life. Clegg summarizes the world of the townspeople. He is an ambitious, limited tyrant, full of hidden malice and hatred for those who are spiritually richer and smarter. At the same time, the writer showed the vulnerability and insecurity of the world of beauty and culture, recalling the eternity of the confrontation of love and hate, good and evil, creative living beginnings and hard, mundane existence.

The practical significance of the research results lies in the possibility of their use in the further study of the literary heritage of J. Fowles, as well as in the preparation of students of philology for practical and seminar classes.

Key words: method of "practical criticism"; humanism; enthusiasts; citizens-consumers; English postmodernism J. Fowles.

Бушманова, Н. (1994). Дерево и чайки в открытом окне: Беседы с Джоном Фаулзом. Вопросы литературы. Вып. І. 165–208.

Давиденко, Г.Й. (2008). Джон Роберт Фаулз. Історія новітньої зарубіжної літератури. Київ: Центр учбової літератури. 43–51.

Козлик, І. (2020). Літературознавчий аналіз художнього тексту/твору в умовах сучасної міжнаукової та міжгалузевої взаємодії. Брно.

Саруханян, А.П. (1987). Джон Фаулз. Английская литература. 1945-1980. Москва.

Фаулз, Дж. (2003). Коллекционер. Подруга французского лейтенанта: Романы: [пер. с англ.]. Москва: ООО «Издательство АСТ».