Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті розглядаються відокремлені визначення синкретичної семантики, які аналізуються з позицій інтегрального опису лексико-семантичних і морфолого-синтаксичних ознак, що забезпечують формування змісту речення. Комплексний аналіз, який об'єднує смислові і формально-граматичні ознаки мовних одиниць, дозволяє виявити суттєві системні риси речень з відокремленими визначеннями синкретичної семантики. Конструкції з відокремленими визначеннями синкретичної семантики розглядаються з урахуванням взаємодії різних сторін організації речення – формальної, змістової та комунікативної. При цьому головна увага приділена змісту речень. В основу роботи покладено метод синхронного опису, спрямований на виявлення семантичних відносин у структурі речення. У ході дослідження використовуються також елементи компонентного аналізу лексем і трансформаційного методу.

Мета статті – визначити фактори, що формують синкретизм значень у відокремлених означеннях; простежити взаємозв'язок смислової і формальної організації таких конструкцій. Автор статті дійшов висновку, що додаткові обставинні відносини в реченнях з відокремленими означеннями синкретичної семантики виникають на основі співвідношення семантики пропозицій, позначених відокремленим атрибутом і основною частиною речення. Структура відокремлених означень на семантичному рівні потенційно є ізоморфною структурі речення, що призводить до семантичної складності конструкцій з відокремленням і обумовлює їх семантико-синтаксичну асиметрію. Відбувається семантичне «розгортання» монопредикативної одиниці в поліпропозитивную.

Ключові слова: синкретизм; пропозиція; асиметрія; поліпропозитивність; монопредикативність; актант; валентність.

 В статье рассматриваются обособленные определения синкретичной семантики, которые анализируются с позиций интегрального описания лексико-семантических и морфолого-синтаксических признаков, обеспечивающих формирование смысла предложения. Комплексный анализ, объединяющий смысловые и формально-грамматические признаки языковых единиц, позволяет выявить существенные системные черты предложений с обособленными определениями синкретичной семантики. Конструкции с обособленными определениями синкретичной семантики рассматриваются с учетом взаимодействия разных сторон организации предложения – формальной, смысловой и коммуникативной. При этом главное внимание уделено содержательной стороне предложений. В основу работы положен метод синхронного описания, направленный на выявление семантических отношений в структуре предложения. В ходе исследования используются также элементы компонентного анализа лексем и трансформационного метода.

Цель статьи – определить факторы, формирующие синкретизм значений в обособленных определениях; проследить взаимосвязь смысловой и формальной организации таких конструкций. Автор статьи пришел к выводу, что дополнительные обстоятельственные отношения в предложениях с обособленными определениями синкретичной семантики возникают на основе соотношения семантики пропозиций, обозначенных обособленным атрибутом и основной частью предложения. Структура обособленных определений на семантическом уровне потенциально изоморфна структуре предложения, что приводит к семантической сложности конструкций с обособлением и обусловливает их семантико-синтактическую асимметрию. Происходит семантическое «развертывание» монопредикативной единицы в полипропозитивную.

Ключевые слова: синкретизм, пропозиция, асимметрия, полипропозитивность, монопредикативность, актант, валентность.

The article discusses separate definitions of syncretic semantics, which are analyzed from the standpoint of an integral description of lexical-semantic and morphological-syntactic features that ensure the formation of the meaning of a sentence. A comprehensive analysis combining semantic and formal-grammatical features of linguistic units makes it possible to identify essential systemic features of sentences with separate definitions of syncretic semantics. Constructions with separate definitions of syncretic semantics are considered taking into account the interaction of different sides of the sentence organization – formal, semantic and communicative. At the same time, the main attention is paid to the content side of the proposals. The work is based on the method of synchronous description, aimed at identifying semantic relations in the structure of a sentence. The research also uses elements of the component analysis of lexemes and the transformation method.

The aim of the article is to determine the factors that form the syncretism of meanings in separate definitions; trace the relationship between the semantic and formal organization of such structures. The author has come to the conclusion that additional adverbial relations in sentences with separate definitions of syncretic semantics arise on the basis of the correlation of the semantics of propositions indicated by a separate attribute and the main part of a sentence. The structure of isolated definitions at the semantic level is potentially isomorphic to the structure of a sentence, which leads to the semantic complexity of constructions with isolation and determines their semantic-syntactic asymmetry. There is a semantic "deployment" of a monopredicative unit into a polypropositive one.

Key words: syncretism; proposition; asymmetry; polyproposivity; monopredicativity; actant; valence.

Бабайцева, В.В. (1967). Переходные конструкции в синтаксисе. Воронеж: Центрально-Черноземное книжное издательство.

Богданов, В.В. (1977). Семантико-синтаксическая организация предложения. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета.

Гак, В.Г. (1977). К типологии лингвистических номинаций. Языковая номинация: Общие вопросы. Москва: Наука.

Золотова, Г.А. (1973). Очерк функционального синтаксиса русского языка. Москва: Наука.

Чеснокова, Л.Д. (1973). Семантические типы членов предложения с двойными отношениями: Материалы для спецкурса. Ч.2, Ростов-на-Дону: Ростовский-на-Дону государственный педагогический институт.

Шмелева, Т.В. (1994). Семантический синтаксис. Красноярск: Красноярский гос. ун-т.