«ЩАСТЯ ТРЕБА БУДУВАТИ»: ФІЛОСОФСЬКА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ ДОМУ В ОПОВІДАННІ «ІСТОРІЯ ЯКИМОВОГО БУДИНКУ» В. ВИННИЧЕНКА

Ольга Олексіївна Матвєєва

Анотація


У статті досліджено художню концепцію щастя в оповіданні «Історія Якимового будинку» В. Винниченка, розглянуто логіку поетапного втілення теорії побудови гармонійного, тобто щасливого шлюбу, яку письменник актуалізував у своїх ранніх щоденникових записах. З огляду на щоденникові нотатки, з’ясовано, що митець пов’язував щастя як засадничий онтологічний концепт із соціальним інститутом шлюбу, осмислював проблему щасливих / нещасливих сімейних союзів, котру згодом спроєктував і на художньо-образну площину, зокрема реалізував і в оповіданні «Історія Якимового будинку». Наголошено, що у творі репрезентовано художній експеримент письменника з проєктом нової форми сім’ї. Легітимацію ідеї «вільного шлюбу» як способу подолання дисгармонії й детермінанти втілення альтернативного сценарію щасливого буття уможливлює низка чинників, які проаналізовано у статті. По-перше, слід переосмислити метафізичну християнську мораль і сакральні заповіді, позаяк у вільному союзі подружнє життя повинно регулюватися новою мораллю, новими етичними стандартами поведінки, зокрема, ідеєю «чесності з собою», яка є результатом гармонійного погодження раціонального й емоційного первнів у людині. По-друге, ідея реформування традиційного шлюбу розпочинається з визнання свободи, рівноправності, незалежності жінки у взаєминах, а також її професійної самореалізації. По-третє, створення оновленої родини визначає опція самовдосконалення, саморозвитку, самобудування («будуй себе») особистості, що передбачає збалансування внутрішнього світу людини для встановлення гармонійних стосунків. У цьому контексті автор твору критикує шлюб як економічний контракт. З’ясовано, що Винниченкова філософська «теорія будівель щастя», яка згодом визначить конкордистський онтологічний проєкт, програмує відновлення рівноваги у системах «індивід – природа» та «особистість – соціум» через актуалізацію вітальності та інтеграцію в колектив.


Ключові слова


В. Винниченко, щоденник, художній експеримент, щастя, образ дому, гармонія, ідея «вільного шлюбу», нова мораль, ідея «чесності з собою», філософія конкордизму.

Повний текст:

PDF

Посилання


Башляр, Г. (2002). Дом от погреба до чердака. Смысл жилища. Логос, 3(34), 1–26. Режим доступу: http://www.ruthenia.ru/logos/number/34/09.pdf

Винниченко, В. (2016). Історія Якимового будинку. С. Гальченко (Ред.) Намисто. Мала проза (c. 668–728). Київ: Наукова думка.

Винниченко, В. (1980). Щоденник. 1911–1920. Г. Костюк (Ред.). Щоденники (Т. 1–5). (Т. 1, c. 101–437). Едмонтон–Нью-Йорк: КІУС, УВАН.

Крикун, Л. (2011). Концепція вселюдського щастя в романі В. Винниченка «Вічний імператив». Винниченкознавчі зошити, 4, 174–188.

Павлінчук, Т. (2010). Художня інтерпретація евдемонізму у творчості В. Винниченка. Автореф. дис. канд. філол наук. Київ.

Погорілий, С. (1981). Неопубліковані романи В. Винниченка. Нью-Йорк: УВАН у США.

Cиваченко, Г. (2003). Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст. Київ: Альтернативи.

Топоров, В. (1983). Пространство и текст. Т. В. Цивьян (Ред.), Текст: семантика и структура (c. 227–284). Москва: Наука.

Элиаде, М. (2002). Оккультизм, колдовство и моды в культуре. Киев: София.

References

Bashljar, G. (2002). Dom ot pogreba do cherdaka. Smisl zhilishcha [House from cellar to attic. Sense of home]. Logos, 3 (34), 1–26. Retrieved from: http://www.ruthenia.ru/logos/number/34/09.pdf [in Russian].

Vynnychenko, V. (2016). Istoriia Yakymovoho budynku [A Story about Yakim’s House] In S. Halchenko (Ed.), Namysto. Mala proza – The necklace. The small prose (p. 668–728). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Vynnychenko, V. (1980). Shchodennyk. 1911–1920 [Diary. 1911–1920]. In H. Kostiuk (Ed.), Shchodennykу – Diaries (Vols. 1–5). (Vol. 1, pp. 101–437). Edmonton–Niu-York: KIUS, UVAN [in Ukrainian].

Krykun, L. (2011). Kontseptsiia vseliudskoho shchastia v romani V. Vynnychenka «Vichnyi imperatyv» [The concept of universal happiness in V. Vynnychenko's novel «The Eternal Imperative»]. Vynnychenkoznavchi zoshyty – Vinnichenko study books, 4, 174–188 [in Ukrainian].

Pavlinchuk, T. (2010). Khudozhnia interpretatsiia evdemonizmu u tvorchosti V. Vynnychenka [Literary Interpretation of Eudemonism in V. Vinnichenko’s Body of Work]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Pohorilyi, S. (1981). Neopublikovani romany V. Vynnychenka [The unpublished novels of V. Vynnychenko]. Niu-York: UVAN u SShA [in Ukrainian].

Syvachenko, H. (2003). Prorok ne svoiei vitchyzny. Ekspatriantskyi «metaroman» Volodymyra Vynnychenka: tekst i kontekst [Prophet not of his Homeland. Volodymyr Vynnychenko’s expatriate «meta-novel»: text and context]. Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].

Toporov, V. (1983). Prostranstvo і tekst [Space and text]. Іn Т. V. Civ’jan (Eds.), Tekst: semantika i struktura – The text: semantics and structure (pp. 227–284). Moskva: Nauka [in Russian].

Eliade, M. (2002). Okkul’tizm, koldovstvo i mody v kul’ture [Occultism, Witchcraft & Cultural Fashions]. Kiev: Sofija [in Russian].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2021.2.98.08

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.