Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті, крізь призму сприйняття дочки Купріна Ксенії, розглядається невтомне, але, загалом, безуспішне домобудівництво письменника. Купрін, як згадує його дочка, постійно намагався налагодити свій домашній побут, але йому заважали постійні борги через марнотратство і схильність до богемності. Дослідник робить висновок, що причинами цієї невдачі були розрив між «авіаторськoю» мрією про «життя-польот» і загальною «приземленістю» як життєвої, так і творчої установок письменника, чий метод часом межує з натуралізмом. Згідно з думкою дослідника, людська та письменницька доля Купріна могла скластися лише на російському грунті, й відрив від неї виявився руйнівним. Все життя цього яскравого, обдарованого російського письменника розривала бінарна протилежність двох ціннісних векторів: романтичного польоту в невідомі глибини височини – і обжитий світ щедрої рідної землі, яка була овіяна теплою аурою традиційної культури. Романтичний штурм неба дістався на долю молодих авіаторів, дітей агресивного авангарду. Рідна ж земля, не дивлячись на судорожні спроби знайти власне гніздо у ній, вийшла з-під ніг безповоротно. Конфлікт між цими «двома безоднями», що разривають свідомість не можна було заглушити ані алкоголем, ані творчістю, ані спробами злетіти або, навпаки, «зануритися» в землю. Тут спостерігається не воля особистості, а, врешті решт, відступ перед волею стихій. Ця ситуація є символічною для доби, коли російський літератор, який виявився зайвим у власній вітчизні, не знайшов під ногами твердого грунту в еміграції. Все це поглиблювалося через зростання залежності від алкоголю і досягло апогею після відриву від батьківщини. У статті дається об’єктивна оцінка позиції самої мемуаристки, яку деякі радянські критики прагнули тлумачити перекручено і недоброзичливо.

Ключові слова: творчість, домобудівництво, закоріненість, поетична мрія.

В статье, через призму восприятия дочери Куприна Ксении, рассматривается неутомимое, но, в общем-то, безуспешное домостроительство писателя. Куприн, как вспоминает его дочь, постоянно стремился наладить свой домашний быт, но этому мешали расточительность и наклонность к богемности, а также постоянные долги. Исследователь приходит к выводу, что причиной постоянных житейских неудач был разрыв между «авиаторской» грезой о жизни- полете и общей «приземленностью» как житейской, так и творческой установок писателя, чей метод подчас граничит с натурализмом. По мнению исследователя, человеческая и писательская судьба Куприна могла сложиться лишь на русской почве, и отрыв от нее оказался губительным. Всю жизнь этого яркого, одаренного русского писателя разрывала бинарная противоположность двух ценностных векторов: романтический полет в неизвестные глубины выси – и обжитый мир щедро плодоносящей родной земли, овеянной теплой аурой традиционной культуры. Романтический штурм неба достался на долю молодых авиаторов, детей агрессивного авангарда. Родная же земля, невзирая на судорожные попытки угнездиться в ней, ушла из-под ног бесповоротно. Конфликт между этими разрывающими сознание «двумя безднами» нельзя было заглушить ни алкоголем, ни творчеством, ни попытками взлететь или, напротив, «зарыться» в землю. Тут просматривается не организующая воля личности, а, в конечном счете, отдача на волю стихий. В каком-то смысле, ситуация эта символична для эпохи, когда русский литератор как таковой оказался лишним в собственной отчизне, но не обрел под ногами твердой почвы и в эмиграции. В статье дается объективная оценка позиции самой мемуаристки, которую иные критики истолковывали превратно и недоброжелательно.

Ключевые слова: творчество, домостроительство, почвенность, поэтическая греза.

The article is dedicated to the memoirs by K. Kuprina and the writer’s indefatigable, but in fact – ineffective, homebuilding seen through the prism of the daughter’s vision.The daughter remembers Kuprin constantly trying to arrange his home everyday life but these actions were interfered with the author’s spendthrift habits, the inclination to bohemian way of life and debts. The author of the article comes to conclusion that the reason of constant life failures was the discrepancy between the “elevated” dream of life as a flight and the general “grounded” routine and creative attitudes of the writer, whose method sometimes borders on naturalism. Another conclusion the author of the article comes to is that Kuprin’s personal and writer’s fate was able to form only on the Russian soil, and the state of being remote from it turned out to be destructive. This talented Russian writer was between that binary opposition of two vectors: the romantic fl ight into the unknown depth of the hight – and the world of native land with the warm aura of traditional culture. The romantic assault of the sky was prepared for the young aviators, for the children of aggressive avantguard. The native land had disappeared irrevocably regardless of the fact that there were frantic attempts to fi nd steady shelter there.The conflict between these two contradictory “chasms” planted in consciousness was impossible to cope with neither by alcohol with the purpose to “get buried”, nor by any creative activity and the efforts to “take off”.  Here we see the lack of the personality will and a weak-willed moving with the current. In this sense the situation, in which the Russian writers became unwanted in their own country, and at the same time did not manage to find a steady ground in emigration, is symbolic for the epoch, The author of the article gives the objective analysis of the memoir literature, which is rendered in a biased way by some critics.

Key words: creative activity, homebuilding, poetic vision, steady ground.

Борисова Ю.В. Этика русского либерализма конца XIX – начала XX веков: автореф. дисс.… кандидата филологических наук: спец.: 09 00.05.

Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный университет, 2008. 23 с.

Горький М. Воспоминания о Чехове. А.П. Чехов в воспоминаниях современников. Москва: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2004. 731 с.

Куприна К. Куприн – мой отец. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Худ. лит., 1979. 287 с.

Михайлов О. Куприн. М.: Молодая гвардия, 1981. 268 с.

Михайлов О. Об авторе и об этой книге. К. Куприна. Куприн – мой отец. Москва: Худ. лит., 1978. С. 267–272.

Оболенский В. Ксения Куприна в моей жизни. URL: http://kornetobo-lensky.ru/fi lm-kseniya-doch-kuprina/.

Окулов В. Явка до востребования. Москва: Вече, 2013. 352 с.

Пахарева Т.А. Строкина С. П. Миф о юге в прозе А. И. Куприна. Пособие по спецкурсу для судентов-филологов: спецкурс для студ.-филологов. Севастополь: Вебер, 2012. 196 с.

Поляновский М. Ксения Куприна на родине. Огонёк. 1959. № 21. С. 28.

Попова О.А. Образ дворянской усадьбы в русской прозе конца XIX–начала XX веков: автореф. дисс. … кандидата филологических наук: спец. 10.01.01. Русская литература. Пермь: Пермский государственный ун-т, 2007. 22 с.