ҐЕНЕЗА ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ – 1-Ї ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТЬ

Анотація

Стаття присвячена проблемі векторності шевченкознавчих досліджень ХІХ – 1-ї третини ХХ століття. Наприкінці ХІХ століття дослідження питань, пов’язаних із творчістю, життям, оточенням Т. Шевченка виявляло певні багатозначні кореляції, різні методологічні підходи. У першій третині ХХ століття вчені не припиняли полемізували, знаходячи проблемні лакуни шевченкознавства та двозначні положення. У статті приділяється особлива увага періоду 20-х років у розвитку шевченкознавства, який справедливо визначається вченими як найбільш плідний, оскільки в ньому поєдналися кілька методологічних підходів, що ще  не зазнали кінцевої «правки» від радянських ідеологів. Розглядаються наукові розвідки таких учених, як В. Доманицький, М. Драгоманов, С. Єфремов, О. Кониський, П. Филипович, Б. Якубський, що присвячені вивченню різних аспектів життя та творчості Т. Шевченка, аналізуються збірники «Шевченко та його доба», «Шевченківський збірник». У результаті здійсненого аналізу відстежена динаміка методологічних підходів до творчості Т. Шевченка та його образу.

Ключові слова: ґенеза, шевченкознавство, шевченківські збірники, методологічні підходи, феномен, епістолярій, цілісний аналіз, джерела творчості.

Статья посвящена проблеме векторности шевченковедческих исследований ХІХ – 1-й трети ХХ столетия. В конце XIX века исследования вопросов, связанных с творчеством, жизнью, окружением Т. Шевченко проявляло определенные многозначные корреляции, различные методологические подходы. В первой трети ХХ века ученые не прекращали полемизировали, находя проблемные лакуны шевченковедения и неоднозначные положения. В статье уделяется особое внимание периода 20-х годов в развитии шевченковедения, который справедливо определяется учеными как наиболее плодотворный, поскольку в нем соединились несколько методологических подходов, которые еще не испытали конечной «правки» советских идеологов. Рассматриваются научные исследования таких ученых, как В. Доманицкий, Н. Драгоманов, С. Ефремов, А. Конисский, П. Филиппович, Б. Якубский, посвященные изучению различных аспектов жизни и творчества Т. Шевченко, анализируются сборники «Шевченко и его время», «Шевченковский сборник». В результате проведенного анализа отслежена динамика методологических подходов к творчеству Т. Шевченко и его образа.

Ключевые слова: генезис, шевченковедение, шевченковские сборники, методологические подходы, феномен, епистолярий, целостный анализ, источники творчества.

The article is devoted to the problem of vector solving of Shevchenko studies of the 19th - 1 st third of the 20th century. At the end of the nineteenth century, research on issues related to creativity, life, and the environment of T. Shevchenko showed some signifi cant correlations, different methodological approaches. In the fi rst third of the twentieth century, scientists did not stop controversy, fi nding problem lacunae of Shevchenko and ambiguous positions. The article pays particular attention to the period of the 20s in the development of Shevchenko studies, which is fairly determined by scientists as the most fruitful, since it combines several methodological approaches that have not yet undergone a fi nal “correction” from the Soviet ideologues. The scientifi c investigations of such scholars as V. Domanytsky, M. Drahomanov, S. Yefremov, O. Konysky, P. Filipovich, B. Yakubsky, which are devoted to the study of various aspects of T. Shevchenko’s life and work, are analyzed, miscellany”Shevchenko and his day “,” Shevchenko miscellany”. As a result of the carried out analysis, the dynamics of methodological approaches to the work of T. Shevchenko and his image were monitored.

Key words: genesis, Shevchenko studies, Shevchenko collections, methodological approaches, phenomenon, epistolary, holistic analysis, sources of creativity.