Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті здійснено спробу дослідити функції та специфіку гротескних форм роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» з опертям на третю частину твору «Подорож до Лапути, Белнібарбі, Глабдабдрібу, Лаггнегу та Японії». Мета  дослідження  полягає  в  аналізі  гротескного  світу  твору,  у  виявленні ролі гротеску в розкритті авторської позиції та філософської концепції письменника. Дослідники теорії гротеску (М. Бахтін, Ю. Манн, В. Кайзер, О. Шапошнікова, Т. Дормідонова) стверджують, що у творах Дж. Свіфта втілені найбільш яскраві вияви гротеску в європейській літературі, проте глибокого аналізу гротеску в текстах творів Дж. Свіфта на сьогоднішній день не існує. Третя частина значно відходить від попередніх і інтонацією, і зміною функцій героя. Гра з масштабами людських розмірів переростає в гру з різними формами буття. Багато критиків вважало третю частину роману найбільш слабкою та консервативною через висміювання науки та вчених,  але  водночас  письменник  був  інтелектуалом,  захоплювався  працями  Р.  Декарта,  Б.  Паскаля,  Ф.  Бекона.  Така  гротескна  ситуація,  у  якій опинився сам автор та його роман, потребує глибокого дослідження смислового поля тексту третьої частини. Проведений аналіз виявів гротеску третьої частини роману доводить, що гротеск Дж. Свіфта передусім слугує засобом сатиричного зображення як державного устрою, так і спекулятивних наукових теорій свого часу. Гротескні форми розкриваються на рівні художнього хронотопу, образної системи, смислотворчих елементів тексту тощо. Специфіка гротеску третьої частини полягає у створенні світу, який має нажахати читачів, примусити замислитися над духовним та інтелектуальним обличчям людства.

Ключові слова: література Просвітництва, гротеск, гротескні форми, художній хронотоп, художня модель світу, літературні алюзії, сатира

 

В статье предпринята попытка исследовать функции и специфику гротескных форм романа Дж. Свифта «Путешествия Гулливера» с опорой на третью  часть  произведения «Путешествие  в  Лапуту,  Бальнибарби,  Глабдабдриб, Лаггнег и Японию». Цель исследования заключается в анализе гротескного мира произведения, в определении роли гротеска в раскрытии авторской позиции и философской концепции писателя. Исследователи теории гротеска (М. Бахтин, Ю. Манн, В. Кайзер, А. Шапошникова, Т. Дормидонова) утверждают, что в произведениях Дж. Свифта воплощены наиболее яркие проявления гротеска в европейской литературе, однако глубокого анализа гротеска в текстах произведений Дж. Свифта на сегодняшний день не существует. Третья часть значительно отличается от предыдущих и интонацией, и изменением функций героя. Игра с масштабами человеческих размеров перерастает в игру с различными формами бытия. Многие критики считали третью часть романа наиболее слабой и консервативной из-за высмеивания науки и ученых, однако, в то же время писатель слыл интеллектуалом, увлекался трудами Р. Декарта, Б. Паскаля, Ф. Бэкона. Такая гротескная ситуация, в которой оказался сам автор и его роман, требует глубокого исследования смыслового поля текста третьей части. Проведенный анализ доказывает, что гротеск Дж. Свифта в третьей части прежде всего служит средством сатирического изображения как государственного порядка, так и спекулятивных научных теорий своего времени. Гротескные формы раскрываются на уровне художественного хронотопа, образной системы, смыслообразующих элементов текста и т. д. Специфика гротеска третьей части заключается в создании мира, который должен напугать читателей, заставить задуматься над духовным и интеллектуальным лицом человечества.

Ключевые слова: литература Просвещения, гротеск, гротескные формы, художественный хронотоп, художественная модель мира, литературные аллюзии, сатира

The article deals with researching the functions and specifi c features of the grotesque shapes in the novel«Gulliver’s Travels» by Jonathan Swift, on the basis of the third part of the novel, «A Voyage to Laputa, Balnibarbi, Luggnagg, Glubbdubdrib and Japa». The purpose of the article is to analyze the world of the grotesque, described in the text, and reveal the role of the grotesque as a key issue in spotting the author’s attitudes and his philosophical views. The scientists, who studied and developed the theory of grotesque (M. Bakhtin, Iu. Mann, V. Keiser, A. Shaposhnikova, T. Dormidontova) assume that these are the J. Swift’s works that contain the brightest examples of the grotesque in the European literature, but no deep analyses of the grotesque has been reported to be fi xed so far. The third part of the novel differs signifi cantly from the previous ones both by intonation and the shift in the functions of the main hero. Interpreting the sizes of the human beings grows into the play with different shapes of existence. Many critics considered the third part to be the weakest and the most conservative one because of ridiculing the science and the scientists, but at the same time the writer was an intellectual with his keen interest in the works of Renй Descartes, Blaise Pascal, and Francis Bacon. Such grotesque situation, where the author found himself and his novel, requires a meticulous research of the semantic fi eld of the third part of the novel. The results of the analysis with the examples of the grotesque as a subject, confi rms that the main function of the J. Swift’s grotesqueis to serve as a satiric means for depicting the governing regime and speculative scientifi c theories of those times. The grotesque shapes are revealed within the literary artistic chronotope, the image system, semantic elements of the text etc. The main objective the author conveys in the examples of grotesque from the third part is to make up the world, which will terrify readers, making them think about spiritual and intellectual surface of the humanity.

Key words: literature of Enlightenment, the grotesque, the grotesque shapes, literary artistic chronotope, artistic model of the world, literary allusions, satire.

Алеева Е.З. «Путешествия Гулливера»: факт, псевдофакт, вымысел Филология и культура. Казань. 2016. № 2(44) С. 171–175

Аникст А.А. История английской литературы. Москва: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФР. 1956. 464 с.

Базилевский А.Б. Творчество Станислава Игнация Виткевича и польская литература гротеска: автореф.дис. ... докт.филолог.наук: спец. 10.01.05 Литературы народов Европы, Америки, Австралии. Москва. 2000. 20 с.

Бахтин M.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Москва: Художественная литература. 1965. 545 с.

Бахтин М.М. Эпос и роман. Санкт-Петербург: Издательство «Азбука», 2000. 304 с.

Дмитриева Н.А. В поисках гармонии. Искусствоведческие работы разных лет. Москва: Издательство Прогресс-Традиция, 2009. 520 с.

Дормидонова Т.Ю. Гротеск как тип художественной образности (от Ренессанса к эпохе авангарда): автореф.дис. ... канд..филол.наук: спец. 10.01.08 Теория литературы. Текстология. Тверь, 2008. 22 с.

Елистратова А.А. Английский роман эпохи Просвещения. Москва: Издательство «Наука». 1966. 476 с.

Елистратова А.А. Свифт и другие сатирики. URL: http://www.philology.ru/literature3/elistratova-88.htm.

Жердев Е.В. Гротеск в графическом искусстве. Декоративное искусство и предметно-пространственная среда. Вестник МГХПА. 2015. № 1. С. 13–30.

Заблудовский М.Д. Свифт. URL: http://az.lib.ru/z/zabludowskij_m_d/text_0020.shtml

Зунделович Я. Поэтика гротеска. Проблемы поэтики. Сборник статей. Москва-Ленинград: Земля и Фабрика, 1925. С. 61–79

Манн Ю.В. О гротеске в литературе. Москва: Сов. Писатель. 1966. 184 с.

Маслова М.А. Проблема жанрового определения произведений Д. Дефо и Дж. Свифта. Вестник мининского университета. Нижний Новгород. 2014. № 1. С.1–7.

Мирошкина В.А. Английская просветительская литература о месте и роли человека во вселенной. Культура. Духовность. Общество. 2013. № 4. С. 45–49.

Муравьев М.С. Путешествие с Гулливером. Москва: Книга, 1972. 208 с.

Оруэлл Дж. Политика против литературы: Взгляд на «Путешествия Гулливера». Джордж Оруэлл. «”1984” и эссе разных лет». Москва: Прогресс. 1989. С. 100–120.

Панина И.А. Образность языка сатиры Джонатана Свифта: Сопоставительный аспект подлинника и переводов: автореф.дис. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.20 Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание. Краснодар. 2003. 19 с.

Прибатень Ю.А. Діалогічна природа сатири (на матеріалі романів Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» та М. Салтикова-Щедріна «Історія одного міста»): автореф.дис. ... канд.філол.наук: спец. 10.01.05 Порівняльне літературознавство. Київ, 2009. 15 с.

Свіфт Дж. Мандри Гуллівера. Київ: Дніпро, 1983. 288 с.

Тбоева З.Э. Средства репрезентации сатиры Дж. Свифта: автореф. дис. ... канд. филол. наук: спец. 10. 02. 20 Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание. Владикавказ. 2011. 24 с.

Шалагінов Б.Б. Джонатан Свіфт і його «Мандри Гуллівера»: [передмова]. Дж. Свіфт. Мандри до різних країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів. Харків: Фоліо. 2004. С. 3–16.

Шамрай А. Джонатан Свіфт та його твір. URL: http://aelib.org.ua/texts/shamray__swift__ua.htm.

Шапошникова О.В. Гротеск и его разновидности: автореф.дис. ... канд. филол. наук: спец. 10.01.08 Теория литературы. Текстология. Москва, 1978. 20 с.

Cassini M. The scientifi c background of Part III of Gulliver’s travels: A the-sis submitted to the Faculty of Graduate Studies and Research in partial fulfi lment of the requirements for the Degree of Master of Arts. English Department McGill University Montreal, Quebec, 1980. 194 p.

Crampton N. The infl uence of Cyrano de Bergerac’s Voyages to the sun and the moon on Jonathan Swift’s Gulliver’s travels: A thesis submitted in partial fulfi llment of the requirements for the degree Master of Arts, English Departmen / M.A. Butler University, 1935. 91 р.

Goldstein L.S. Swift’s Gulliver: A question of freedom of slavery: ProQuest Dissertations Publishing 1344697. Florida Atlantic University, 1991. 128 р.

Kirschner E.D. The Augustan Dionysos: an archetypal analysis of Jonathan Swift’s Gulliver’s Travels: ProQuest Dissertations Publishing 1481376. California State University, Dominguez Hills, 2009. 108 р.

Lawlor C. The Classical and the Grotesque in the work of Alexander Pope and Jonathan Swift: Submitted for the degree of PhD in English Literature at the University of Warwick. Department of English and Comparative Literary Studies 1993. 246 p.

Lynall G. Swift’s poetical chymistry: alchemy and allusion the verse. The Review of English Studies v63 n261. 2012. p588-607. 20p.

Pearl H.J. New words and new worlds in the age of Crusoe and Gulliver: Pro Quest Dissertations Publishing (Thesis/dissertation, Manuscript ): Travelers’ writings, English – History and criticism. Boston University, 2008. 158 p.

Scott J.W. Swift and the grotesque: to vex rather than divert: ProQuest Dissertations Publishing 0593: British and Irish literature. University of Arkansas. 1985. 226 p.