ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЧИТАЦЬКОЇ РЕЦЕПЦІЇ В ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНОМУ КОНТРДИСКУРСІ

Юлія Валеріївна Лисанець, Олена Миколаївна Бєляєва, Світлана Миколаївна Ефендієва

Анотація


Мета дослідження – виявити та проаналізувати викладові техніки актуалізації читацької рецепції в експресіоністичному контрдискурсі на матеріалі прозового доробку австрійського письменника Густава Майрінка (1868-1932), використовуючи методи наратологічного аналізу та рецептивної естетики, а також методи лінгвостилістичного та інтертекстуального аналізу. Наративні стратегії експресіонізму мають на меті динамізувати комунікативні стосунки між автором і читачем, вивести читача на активні позиції, на відкриту площину співпраці та інтеракції, у зв’язку з чим Річард Мерфі пропонує дефініювати експресіоністичний текст як «контрдискурс», який систематично піддає сумніву наративну логіку й умовності. Важливим засобом спонукання читача до творчої співучасті є техніка монтажу: у романний дискурс інкорпоровані новели, оповідання, засоби інших видів мистецтв, нехудожні дискурси. Викладовий простір засвідчує аванґардистські трансгресивні поривання: наратив прагне вирватися у позатекстову реальність, художній дискурс «захльостує» світ читача, паратекстуальні елементи тяжіють до «розмивання» площини художнього твору. Експресіоністичний наратив сконструйований з метою редукції дистанції між автором і читачем, усунення опозиції між суб’єктом і об’єктом, відновлення спільного першоелементу. Рецептивний ресурс творів таким чином постулює з боку адресата позицію співтворчості, ініціативної гри. Коротка проза Г. Майрінка виявляє ознаки курцгешіхте (лапідарність оповіді; несподівана і відкрита кінцівка, що стимулює реципієнта до співпраці; відсутність експозиції). У заголовках оповідань письменника містяться провокація, епатаж і стратегія деестетизації. Окрім того, для Г. Майрінка характерне тяжіння до власного формулювання жанру своїх творів. Наративні особливості прози Майрінка свідчать про експериментальний характер інтенцій автора, протест проти будь-яких умовностей і канонів, прагнення зруйнувати кордони між світом наративу і позатекстовою реальністю. Репрезентація дії як незавершеного процесу максимально наближає читача до дієгезису, генерує відчуття співучасті.

 


Ключові слова


Густав Майрінк; літературний експресіонізм; наратор; контрдискурс; рецепція.

Повний текст:

PDF

Посилання


Бережанська, Ю.В. (2010). Філософські основи експресіонізму в малій прозі Густава Майрінка. Мова і культура, 13.1 (137), 22–26.

Бережанська, Ю.В. (2011). Ритм у малій прозі Густава Майрінка. Мова і культура, 14.2 (148), 294–300.

Бережанська, Ю.В. (2012). «Ненадійний наратор» у короткій прозі Густава Майрінка. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць. В.Д. Будак, М.І. Майстренко (Ред.). 4.10, 14–19.

Бережанська, Ю.В. (2012). Проза Густава Майрінка крізь призму наративних технік експресіонізму. Вісник Львівського університету, 20 (1), 34–40.

Бережанська, Ю.В. (2013). Поетика експресіонізму у прозі Густава Майрінка: автореф. дис ... канд. філол. наук: 10.01.04. Сімферополь.

Эко, У. (2007). Заметки на полях «Имени розы». Москва: Симпозиум.

Женетт, Ж. (1998). Повествовательный дискурс. Фигуры: [в 2 т.]. С. Зенкин (Ред). 2 (cс. 60–280). Москва: Изд-во Сабашниковых.

Зубрицька, М. (2004). Homo legens: читання як соціокультурний феномен. Львів: Літопис.

Ізер, В. (1996). Процес читання, феноменологічне наближення. Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. М. Зубрицька (Ред.). (сс. 349–367). Львів: Літопис..

Інгарден, Р. (1996). Про пізнання літературного твору. Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. М. Зубрицька (Ред.). (cс. 176–206). Львів: Літопис.

Кухаренко, В.А. (1988). Интерпретация текста. Москва: Просвещение.

Легкий, М. (1999). Форми художнього викладу в малій прозі І Франка. Львів: Львівське відділення Інституту літ-ри ім. Т. Шевченка НАН України.

Мацевко-Бекерська, Л.В. (2016). Пригода як наративний центр у творах Марка Леві. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Літературознавство, 45, 238–254.

Мацевко-Бекерська, Л.В. (2021). Наративно-когнітивні маркери часу в романі Юстейна Ґордера «Замок в Піренеях». Current Trends in the Study and Teaching of Foreign Languages: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Online Conference, Poltava, 04 June 2021 (pp. 143–147). Poltava: Astraya.

Папуша, І. (2005). Що таке наратологія? (огляд концепцій). Studia methodologica, 16, 29–46.

Пахаренко, В. (2002). Українська поетика. Наукове видання. Черкаси: Відлуння-Плюс.

Ткачук, М. (2007). Наративні моделі українського письменства. Тернопіль: ТНПУ, Медобори.

Ткачук, О. (2002). Наратологічний словник. Тернопіль: Астон.

Черненко, О. (1994). Імпресіонізм та експресіонізм. Українське слово. Хрестоматія, Кн.1 (сс. 204–214). Київ: Рось.

Яусс, Г.Р. (1996). Естетичний досвід і літературна герменевтика. Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. М. Зубрицька (Ред.). (сс. 368–405). Львів: Літопис.

Arnold, A. (1973). Foreign Influences on German Expressionist Prose. Expressionism as an International Literary Phenomenon. Ulrich Weisstein (Ed.), Twenty-one Essays and a Bibliography. (pp. 79–97). Montréal: Editions Hurtubise.

Genette, G. (1987). Paratexts. Thresholds of Interpretation. Cambridge: Cambridge UP.

Jung, C.G. (1944). Psychologie und Alchemie. Zürich: Rascher Verlag.

Kindt, T. (2008). Werfel, Weiss and Co.: Unreliable Narration in Austrian Literature of the Interwar Period. Narrative Unreliability in the Twentieth-Century First-Person Novel. Elke D’hoker and Gunther Martens (Eds.) (pp. 129–147). New York: Walter de Gruyter.

Lysanets, Yu., Bieliaieva, O., & Znamenska, I. (2022). Anatomical and physiological terminology in the Austrian expressionist literature.

Scientific Journal of Polonia University, 51 (2), 69–78.

Meyrink, G. (1987). Des Deutschen Spießers Wunderhorn. Wien: Böhlau Verlag.

Meyrink, G. (2003). Der Engel vom westlichen Fenster. Hamburg: Books on Demand.

Meyrink, G. (1973). Das Haus zur letzten Latern: Die Frau ohne Mund. München: Moewig.

Meyrink, G. (2002). Der weiße Dominikaner: Tagebuch eines Unsichtbaren. Hamburg: Books on Demand GmbH.

Murphy, R. (1999). Theorizing the Avant-Garde: Modernism, Expressionism, and the Problem of Postmodernity. Cambridge: Cambridge University Press.

Sokel, W. (2005). The Prose of German Expressionism. A Companion to the Literature of German Expressionism. Neil H. Donahue (Ed.) (pp. 69–88). New York: Camden House.

References

Berezhanska, Yu.V. (2010). Filosofski osnovy ekspresionizmu v malii prozi Hustava Mairinka [Philosophical Foundations of Expressionism in the Short Prose by Gustav Meyrink]. Mova i kultura – Language and Culture, 13.1 (137), 22–26 [in Ukrainian].

Berezhanska, Yu.V. (2011). Rytm u malii prozi Hustava Mairinka [Rhythm in Gustav Meyrink's short prose]. Mova i kultura – Language and Culture, 14.2 (148), 294–300 [in Ukrainian].

Berezhanska, Yu.V. (2012). “Nenadiinyi narrator” u korotkii prozi Hustava Mairinka [“Unreliable Narrator” in Short Prose by Gustav Meyrink]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho: zbirnyk naukovykh prats – Scientific Bulletin of the MNU named after V.O. Sukhomlynskyi: A Collection of Scientific Works. V.D. Budak, M.I. Maistrenko (Eds.). 4.10, 14–19 [in Ukrainian].

Berezhanska, Yu.V. (2012). Proza Hustava Mairinka kriz pryzmu naratyvnykh tekhnik ekspresionizmu [Gustav Meyrink's Prose Through the Lens of Expressionist Narrative Techniques]. Visnyk Lvivskoho universytetu – Bulletin of Lviv University, 20 (1), 34–40 [in Ukrainian].

Berezhanska, Yu.V. (2013). Poetyka ekspresionizmu u prozi Hustava Mairinka [The Poetics of Expressionism in the Prose by Gustav Meyrink]. Extended abstract of candidate’s thesis. Simferopol [in Ukrainian].

Eko, U. (2007). Zametki na poljah «Imeni rozy» [Marginal Notes for «The Name of the Rose»]. Moscow: Simpozium [in Russian].

Zhenett, Zh. (1998). Povestvovatel'nyj diskurs [Narrative Discourse]. In S. Zenkin (Ed.), Figury – Figures (Vol. 2) (pp. 60–280). Moscow: Izd-vo Sabashnikovyh [in Russian].

Zubrytska, M. (2004). Homo legens: chytannia yak sotsiokulturnyi fenomen [Homo legens: Reading as a Sociocultural Phenomenon]. Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Izer, V. (1996). Protses chytannia, fenomenolohichne nablyzhennia [Reading Process, Phenomenological Approach]. In M. Zubrytska (Ed.), Slovo. Znak. Dyskurs: Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. – Word. Sign. Discourse: An Anthology of World Literary and Critical Thought of the 20th Century (pp. 349–367). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Inharden, R. (1996). Pro piznannia literaturnoho tvoru [On the Cognition of a Literary Work]. In M. Zubrytska (Ed.), Slovo. Znak. Dyskurs: Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. – Word. Sign. Discourse: An Anthology of World Literary and Critical Thought of the 20th Century (pp. 176–206). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Kuharenko, V.A. (1988). Interpretacija teksta [Text Interpretation]. Moscow: Prosveshhenie [in Russian].

Lehkyi, M. (1999). Formy khudozhnoho vykladu v malii prozi I. Franka [Forms of Artistic Narration in I. Franko's Short Prose]. Lviv: Lvivske viddilennia Instytutu lit-ry im. T. Shevchenka NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Matsevko-Bekerska, L.V. (2016). Pryhoda yak naratyvnyi tsentr u tvorakh Marka Levi [Adventure as a Narrative Center in Mark Levy's works]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser. Literaturoznavstvo – Scientific Notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Ser. Literary Studies, 45, 238–254 [in Ukrainian].

Matsevko-Bekerska, L.V. (2021). Naratyvno-kohnityvni markery chasu v romani Yusteina Gordera «Zamok v Pireneiakh» [Narrative and Cognitive Markers of Time in Justin Gorder's Novel “The Castle in the Pyrenees”]. Current Trends in the Study and Teaching of Foreign Languages: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Online Conference, Poltava, 04 June 2021 (pp. 143–147). Poltava: Astraya [in Ukrainian].

Papusha, I. (2005). Shcho take naratolohiia? (ohliad kontseptsii) [What is Narratology? (Overview of Concepts)]. Studia methodologica, 16, 29–46 [in Ukrainian].

Pakharenko, V. (2002). Ukrainska poetyka. Naukove vydannia [Ukrainian poetics. Scientific edition]. Cherkasy: Vidlunnia-Plius [in Ukrainian].

Tkachuk, M. (2007). Naratyvni modeli ukrainskoho pysmenstva [Narrative Models of Ukrainian Writing]. Ternopil: TNPU, Medobory [in Ukrainian].

Tkachuk, O. (2002). Naratolohichnyi slovnyk [Narratological Dictionary]. Ternopil: Aston [in Ukrainian].

Chernenko, O. (1994). Impresionizm ta ekspresionizm. Ukrainske slovo. Khrestomatiia [Impressionism and Expressionism. Ukrainian Word. Reading Book], Vol. 1 (pp. 204–214). Kyiv: Ros [in Ukrainian].

Yauss, H.R. (1996). Estetychnyi dosvid i literaturna hermenevtyka [Aesthetic Experience and Literary Hermeneutics]. In M. Zubrytska (Ed.), Slovo. Znak. Dyskurs: Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. – Word. Sign. Discourse: An Anthology of World Literary and Critical Thought of the 20th Century (pp. 368–405). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Arnold, A. (1973). Foreign Influences on German Expressionist Prose. Expressionism as an International Literary Phenomenon. In Ulrich Weisstein (Ed.), Twenty-one Essays and a Bibliography (pp. 79–97). Montréal: Editions Hurtubise [in English].

Genette, G. (1987). Paratexts. Thresholds of Interpretation. Cambridge: Cambridge UP [in English].

Jung, C.G. (1944). Psychologie und Alchemie [Psychology and Alchemy]. Zürich: Rascher Verlag [in German].

Kindt, T. (2008). Werfel, Weiss and Co.: Unreliable Narration in Austrian Literature of the Interwar Period. Narrative Unreliability in the Twentieth-Century First-Person Novel. Elke D’hoker and Gunther Martens (Eds.) (pp. 129–147). New York: Walter de Gruyter [in English].

Lysanets, Yu., Bieliaieva, O., & Znamenska, I. (2022). Anatomical and Physiological Terminology in the Austrian Expressionist Literature. Scientific Journal of Polonia University, 51 (2), 69–78 [in English].

Meyrink, G. (1987). Des Deutschen Spießers Wunderhorn [The German Bourgeois‘ Wunderhorn]. Vienna: Böhlau Verlag [in German].

Meyrink, G. (2003). Der Engel vom westlichen Fenster [The Angel from the Western Window]. Hamburg: Books on Demand [in German].

Meyrink, G. (1973). Das Haus zur letzten Latern: Die Frau ohne Mund [The House at the Last Lantern: The Woman Without a Mouth]. München: Moewig [in German].

Meyrink, G. (2002). Der weiße Dominikaner: Tagebuch eines Unsichtbaren [The White Dominican: Diary of an Invisible Man]. Hamburg: Books on Demand GmbH [in German].

Murphy, R. (1999). Theorizing the Avant-Garde: Modernism, Expressionism, and the Problem of Postmodernity. Cambridge: Cambridge University Press [in English].

Sokel, W. (2005). The Prose of German Expressionism. In Neil H. Donahue (Ed.), A Companion to the Literature of German Expressionism (pp. 69–88). New York: Camden House [in English].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2022.2.100.04

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.

Коментарі цієї статті

Дивитися всі коментарі