МОВНА ТРАВМА В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ВІЙНИ
Анотація
Термін «травма» часто використовується для вивчення будь-якої форми хворобливого та фруструючого досвіду. Дискурс травми має безпосереднє відношення до презентації мовцем певної травматичної події та її оцінки. Для розуміння генези, дискурсивних механізмів і засобів подолання міжмовного конфлікту вивчаються інтерв'ю, пости в соціальних мережах, публіцистичні статті, інші види усних та письмових висловлювань, у яких йдеться про пережитий досвід мовної травми. Особливу увагу у статті приділено двомовним текстам та способам презентації у них мовного конфлікту. Зроблено спробу встановити і проаналізувати декілька способів репрезентації травматичного досвіду війни лінгвістичними засобами, представлених у двох типах наративу: наратив про травму і наратив травми. Наратив про мовну травму містить більш-менш об’єктивний опис власного мовного досвіду, обставин, які могли сприяти або стали причиною травми тощо. Він хоча і може бути емоційно забарвленим, але загалом не має якихось специфічних ознак, які б можна було вважати маркерами мовної травми. До травм, завданих мові з метою політичних маніпуляцій масовою свідомістю, автори статті відносять табуювання лексики, що має безпосереднє відношення до сучасної ситуації військового конфлікту, заміна її евфемізмами, покликаними пом'якшити, завуалювати, нівелювати і, зрештою, деформувати реальність. У дослідженні окреслені основні напрямки подальшого вивчення цієї складної, багаторівневої проблеми, яка тісно пов’язана з самоідентифікацією особистості із засобами маніпуляції масовою свідомістю, з лінгвістичними інструментами політичного впливу та психологічної агресії. У подальшій роботі планується розглянути різні види мовної девіації, механізми їхнього утворення та функціонування у площині російсько-українського мовного протистояння.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Василенко, В. (2018). Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми. Слово і Час, 11, 109–122.
Вірченко, Н. (2011). Документи про заборону української мови (XVII–XX ст.). Л. Голота, Є. Букет (упоряд.). Без мови – немає нації (сс. 4–28). Київ: Український пріоритет.
Масенко, Л. (2004). Мовна ситуація України. Ї: незалежний культурологічний часопис, 35, 8–19.
https://www.ji.lviv.ua/n35texts/35-zmist.htm
Путин, В. (2021). Об историческом единстве русских и украинцев. http://kremlin.ru/events/president/news/66181
Солженицын, А.И. (1995). Публицистика: в 3 т. Т. 1. Ярославль: Верхняя Волга.
Alexander, J. C. (2012). Trauma: A Social Theory. Cambridge: Polity Press.
Caruth, C. (1996). Unclaimed Experience: Trauma, Narrative and History. Baltimore.
LaCapra, D. (1996). Representing the Holocaust: History, Theory, Trauma. Cornell University Press.
Sztompka, P. (2000). Cultural Trauma: The Other Face of Social Change. The European Journal of Social Theory, 4, 449–466
Sturken, M. (2001). Comfort, irony, and trivialization: the mediation of torture. International Journal of Cultural Studies, 1, 1–18.
References
Vasylenko, V. (2018). Zbyraiuchy ulamky dosvidu: teoretychna (re)kontseptualizatsiia travmy [Picking up the fragments of experience: a theoretical (re)conceptualization of trauma]. Slovo i Chas – Word and Time, 11, 109–122.
Virchenko, N. (2011). Dokumenty pro zaboronu ukrainskoi movy (XVII–XX st.) [Documents on the ban on the Ukrainian language (XVII-XX centuries)]. L. Holota, Ye. Buket (eds.). Bez movy – nemaie natsii [Without language, there is no nation], (ss. 4–28). Kyiv: Ukrainskyi priorytet.
Masenko, L. (2004). Movna sytuatsiia Ukrainy. Yi: nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys [Language situation of Ukraine. Y: independent cultural magazine], 35, 8–19. Retrieved from: https://www.ji.lviv.ua/n35texts/35-zmist.htm
Putin, V. (2021). Ob istoricheskom edinstve russkikh i ukrainczev [On the historical unity of Russians and Ukrainians]. Retrieved from: http://kremlin.ru/events/president/news/66181
Solzheniczy`n, A.I. (1995). Publiczistika: v 3 t. [Journalism: in 3 vols.]. Vol. 1. Yaroslavl`: Verkhnyaya Volga.
Alexander, J. C. (2012). Trauma: A Social Theory. Cambridge: Polity Press.
Caruth, C. (1996). Unclaimed Experience: Trauma, Narrative and History. Baltimore.
LaCapra, D. (1996). Representing the Holocaust: History, Theory, Trauma. Cornell University Press.
Sztompka, P. (2000). Cultural Trauma: The Other Face of Social Change. The European Journal of Social Theory, 4, 449–466
Sturken, M. (2001). Comfort, irony, and trivialization: the mediation of torture. International Journal of Cultural Studies, 1, 1–18.
DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2022.2.100.13
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Коментарі цієї статті
як Nadia Eira (2024-05-21)
як girlcute 20002024 (2024-09-13)