РЕЦЕПЦІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ Г. СКОВОРОДИ У ТВОРЧОСТІ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО

Наталя Петрівна Нестеренко

Анотація


Стаття присвячена дослідженню реалізації філософії свободи, ідеї «сродної праці» Г. Сковороди в історичній романістиці П. Загребельного.

Сковородинівська концепція свободи, поняття «сродної праці», пов᾽язані з ідеями реабілітації самоцінності людини, потребує нових досліджень і наукового осмислення з урахуванням контексту нинішньої доби, що й зумовлює актуальність порушеної в статті проблематики.

Мета студії – простежити рецепцію філософських ідей (філософії свободи, учення «сродної праці») Г. Сковороди в історичних романах П. Загребельного «Диво», «Я, Богдан (Сповідь у славі)», «Тисячолітній Миколай».

Завдання статті – проаналізувати проєкцію сковородинівської ідеї свободи в історичних романах П. Загребельного на образи Богдана Хмельницького («Я, Богдан (Сповідь у славі)»), Миколая Сміяна («Тисячолітній Миколай»); розкрити засадниче поняття про «сродну працю» оприявлене в образах Сивоока («Диво»), Миколая Сміяна, професора Черкаса, українського народу («Тисячолітній Миколай»).

У роботі реалізовано поєднання історико-літературного й порівняльно-історичного методів, застосовано аналітично-описовий підхід, який полягає в підборі, систематизації й аналізі матеріалу.

Характерна для козацької доби візія свободи, а також української історії як безугавної борні за свободу знаходить своє тлумачення в романі П. Загребельного. Роман «Я, Богдан (Сповідь у славі)» П. Загребельного – інтепретація постаті Богдана Хмельницького як виразника й засновника української нації на шляхах визвольної війни за свободу, що вкладається в сковородинівську модель «батька вольності».

Прагнення до свободи: особистої, релігійної, національної для головного героя роману П. Загребельного «Тисячолітній Миколай» є визначальною рисою характеру. Миколай є виразником тисячолітніх прагнень народу до незалежності на різних історичних етапах. Персонаж твору репрезентує авторську концепцію про типи національного характеру українців: смердів, козаків, гайдамаків.

Ідея «сродної праці» виразно простежується в образі будівничого Сивоока в історичному романі «Диво» П. Загребельного, який розвинув свій хист, пройшовши довгий шлях у пошуках гармонії барв і праці на благо.

Інтерпретація сковородинівської ідеї «сродної праці» в романі «Тисячолітній Миколай» полягає в тому, що це не просто природжене діло для окремої особистості (Микола Сміян, професор Черкас) трудитися на землі, але й дорога до щасливої долі українського народу.

Отже, філософія свободи Г. Сковороди мала помітний вплив на історичну романістику П. Загребельного. Виразними втіленнями сковородинівської моделі «свободи як найвищої цінності» виступають герої: Богдан Хмельницький («Я, Богдан»), Миколай («Тисячолітній Миколай»). Ідея «сродної праці» оприявлена в образах Сивоока, будівничого з «Дива», Миколая, професора Черкаса із «Тисячолітнього Миколая».

Філософія свободи, «сродна праця», історичний роман, месійність, національний характер.


Ключові слова


Філософія свободи; «сродна праця»; історичний роман; месійність; національний характер.

Повний текст:

PDF

Посилання


Андрусив, С. (1987). Историческая романистика Романа Иванычука и ее место в развитии жанра. Автореф. дис. канд. филол. наук. Киев.

Балдинюк, В. (2004). Наративні моделі сучасної прози (за творчістю Павла Загребельного та Валерія Шевчука). Автореф. дис. канд. філол. наук. Київ.

Білик, Н. (2009). Міфологічний вимір семантики ключового знака-символу в романах П. Загребельного «Диво» і «Первоміст» та І. Андрича «Міст на Дрині». Слово і час, 10, 66–76.

Дончик, В. (Ред.). (1998). Історія української літератури ХХ ст.: у 2 кн. Кн. 2: Друга половина ХХ ст. Київ: Либідь.

Загребельний, П. (1980). Твори: у 6 т. Т. 3: Первоміст. Київ: Дніпро.

Загребельний, П. (1981a). Неложними устами: статті, есе, портрети. Київ: Радянський письменник.

Загребельний, П. (1981b). Шепіт. Київ: Молодь.

Загребельний, П. (1989). Безслідний Лукас: роман з чотирьох повідомлень і не без фантастики. Київ: Радянський письменник.

Загребельний, П. (1994). Тисячолітній Миколай. Київ: Довіра.

Загребельний, П. (2000). Диво. Київ: Махаон-Україна.

Загребельний, П. (2001). Я, Богдан (Сповідь у славі). Харків: Фоліо.

Зборовська, Н. (2006). Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. Київ: Академвидав.

Зборовська, Н. (2011). Влада і свобода в романах Павла Загребельного. Слово і час, 10, 3–23.

Сковорода, Г. De Libertatе. Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=269

Слабошпицький, М. (2004). Тризе, або таємниця творчості. Київ, 7˗8, 147–156.

Ушкалов, Л. (2014). Сковорода, Шевченко, фемінізм…: Статті 2010–2013 років. Харків: Майдан.

Ушкалов, Л. (2017). «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»: Що таке свобода для українця? Режим доступу: https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/5497

References

Andrusiv, S. (1987). Istoricheskaja romanistika Romana Ivanychuka i ee mesto v razvitii zhanra [Historical romance of Roman Ivanychuk and its place in the development of the genre]. Avtoref. dis. kand. filol. nauk. Kyiv [in Ukrainian].

Baldynyuk, V. (2004). Naratyvni modeli suchasnoyi prozy (za tvorchistyu Pavla Zagrebelnogo ta Valeriya Shevchuka) [Narrative models of modern prose (based on the work of Pavel Zagrebelny and Valery Shevchuk)]. Avtoref. dys. kand. filol. nauk. Kyiv [in Ukrainian].

Bilyk, N. (2009). Mifologichnyj vymir semantyky klyuchovogo znaka-symvolu v romanax P. Zagrebelnogo «Dyvo» i «Pervomist» ta I. Andrycha «Mist na Dryni» [The mythological dimension of the semantics of the key sign-symbol in P. Zagrebelny's novels "Wonder" and "Pervomist" and I. Andrych's "Bridge on the Drina"] Slovo i chas, 10, 66–76 [in Ukrainian].

Donchyk, V. (Red.). (1998). Istoriya ukrayinskoyi literatury XX st.: u 2 kn. [History of Ukrainian literature of the 20th century: in 2 books]. Kn. 2: Druga polovyna XX st. [Book 2: The second half of the 20th century]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (1980). Tvory [Works]. (Vol. 1-6). (Vol. 3): Pervomist. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (1981a). Nelozhnymy ustamy: statti, ese, portrety [True mouths: articles, essays, portraits]. Kyiv: Radyanskyj pysmennyk [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (1981b). Shepit [Whisper]. Kyiv: Molod [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (1989). Bezslidnyj Lukas: roman z chotyrox povidomlen i ne bez fantastyky [Lucas without a trace: a novel of four messages and not without fiction]. Kyiv: Radyanskyj pysmennyk [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (1994). Tysyacholitnij Mykolaj [The thousand-year-old Nicholas]. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (2000) Dyvo [Miracle]. Kyiv: Maxaon-Ukrayina [in Ukrainian].

Zagrebelnyj, P. (2001). Ya, Bogdan (Spovid u slavi) [I, Bohdan (Confession in Glory)]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Zborovska, N. (2006). Kod ukrayinskoyi literatury: Proekt psyxoistoriyi novitnoyi ukrayinskoyi literatury [Code of Ukrainian literature: Project of psychohistory of modern Ukrainian literature]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

Zborovska, N. (2011). Vlada i svoboda v romanax Pavla Zagrebelnogo. [Power and freedom in the novels of Pavel Zagrebelny]. Slovo i chas, 10, 3–23 [in Ukrainian].

Skovoroda, G. De Libertate. Retrieved from: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=269 [in Ukrainian].

Slaboshpyczkyj, M. (2004). Tryze, abo tayemnycya tvorchosti [Trize, or the secret of creativity]. Kyyiv, 7–8, 147–156 [in Ukrainian].

Ushkalov, L. (2014). Skovoroda, Shevchenko, feminizm…: Statti 2010–2013 rokiv [Skovoroda, Shevchenko, feminism...: Articles 2010–2013]. Kharkiv: Majdan [in Ukrainian].

Ushkalov, L. (2017). «Dushu j tilo my polozhym za nashu svobodu…»: Shho take svoboda dlya ukrayincya? [“We will give our soul and body for our freedom...”: What is freedom for a Ukrainian?]. Retrieved from: https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/5497 [in Ukrainian].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2022.2.100.11

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.