ПЕРЕВОДЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ К. БАЛЬМОНТА В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ РУССКОЙ ПЕРЕВОДЧЕСКОЙ ШКОЛЫ

Анотація

У статті простежується історія літературного перекладу в Росії, досліджуються особливості перекладацького методу К. Бальмонта, сильні та слабкі сторони його перекладацької манери. Переклади Бальмонта оцінюються в рамках традицій двох протиборчих шкіл – вільного і буквального перекладу. Перекладацький метод Бальмонта передбачає значно більшу свободу відносно до тексту, що перекладаєтся, ніж це було заведено у перекладацькій практиці на початку ХХ століття, з її прагненням до відтворення формальної структури оригіналу. Продовжуючи традицію «вільного» перекладу, Бальмонт прагне відбити поетичну цінність твору, що перекладається, його художньо-естетичний вплив, опираючись при цьому на власне художнє світовідчуття. Слідуючи своїм перекладацьким установкам, Бальмонт насамперед відобразив у перекладах образність, зміст, філософію оригіналу, нерідко відступаючи від його форми, змінюючи кількість рядків, риму, розмір, переказуючи фрагменти тексту, або «домислюючи» його. Творча індивідуальність Бальмонта настільки глибока, що його переклади органічно вбудовуються в контекст його оригінальної лірики, насичені образами і мотивами, властивими модерністської поезії кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Ключові слова: символізм, буквалізм, вільний переклад, інтертекст, суб’єктивізм.

В статье прослеживается история литературного перевода в России, исследуются особенности переводческого метода К. Бальмонта, сильные и слабые стороны его переводческой манеры. Переводы Бальмонта оцениваются в рамках традиций двух противоборствующих школ – вольного и буквального перевода. Переводческий метод Бальмонта предполагает значительно большую свободу в отношении переводимого текста, чем это было принято в переводческой практике начала ХХ века, с ее стремлением к воссозданию формальной структуры подлинника. Продолжая традицию “вольного” перевода, Бальмонт стремится воспроизвести поэтическую ценность переводимого произведения, его художественно-эстетическое воздействие, опираясь при этом на собственное художественное мироощущение. Следуя своим переводческим установкам, Бальмонт прежде всего отражает в переводах образность, содержание, философию подлинника, нередко отступая от формы оригинала, меняя количество строк, рифму, размер, пересказывая фрагменты текста, либо «домысливая» его. Творческая индивидуальность Бальмонта столь глубока, что его переводы органично встраиваются в контекст его оригинальной лирики, насыщены образами и мотивами, присущими модернистской поэзии конца ХІХ – начала ХХ века.

Ключевые слова: символизм, буквализм, вольный перевод, интертекст, субъективизм.

The history of literary translation in Russia is traced in the article; the characteristics of K. Balmont’s translation method , strong and weak points of his translation manner are examined. Translation works of Balmont are studied in the context of the traditions of two opposing schools – free and literal translation. Balmont’s method of translation assumes much more freedom than it was used in the early nineteenth century practice of translation, with its aspiration for recreation of formal structure of the original. Following the tradition of “free” translation, Balmont aspires to reproduce the poetic values of the original, its artistic and aesthetic impact, guided by his own artistic views. Following his translation priorities, Balmont primarily reflects in his works the imagery, content, and philosophy of the original, often departing from its form, changing the number of lines, rhyme and metre, narrating the text, or “speculating” on it. Creative individuality of Balmont is so deep that his translations are naturally introduced in the context of his original lyrics, full of images and motifs which characterize the Modernist poetry of the late 19th– early 20th century.

Key words: symbolism, literalism, free translation, intertext, subjectivity.