«ОШИБКА СМЕРТИ» В. ХЛЕБНИКОВА И «ВЕСЕЛАЯ СМЕРТЬ» Н. ЕВРЕИНОВА: ТОЧКИ ПЕРЕСЕЧЕНИЯ

Анотація

Цель статьи состоит в том, чтобы выявить точки творческого пересечения в пьесах Н.Н. Евреинова «Веселая смерть» и В. Хлебникова «Ошибка Смерти». Оба драматурга обращались к традициям народного театра. Это прослеживается на разных уровнях произведений. В пьесах фигурируют герои-маски. Фабулы построены в традиции ярмарочных представлений. Пьеса Н. Евреинова – на перипетиях любовного треугольника (Арлекин, Коломбина, Пьеро), широко используемых в комедии дель арте, в то время как В. Хлебников использует сюжет, построенный на борьбе героя со злом, который близок традициям русского балагана. Герои и фабула пьесы «Веселая смерть» включают в себя традиции итальянского народного театра и русского балагана. Язык произведений изобилует разговорными синтаксическими конструкциями, что тоже сближает пьесы с народными зрелищами. Авторы используют «балаганное слово», воплощенное в игру слов и прием «нарочитого непонимания» для достижения комического эффекта. Образ смерти, используемый обоими драматургами, иронично снижен. В обеих пьесах имеет место олицетворение образа смерти, осмеяние ее, борьба с ней. Драматурги использовали элемент средневекового жанра «пляска смерти». С целью сближения пьес с традиционным народным театром писатели используют синтез различных видов искусства: песенное, хореографическое, музыкальное. В драматических произведениях Н. Евреинова и В. Хлебникова также используется прием народного театра – контраст (смех, веселье – смерть). Пьесы «Веселая смерть» и «Ошибка Смерти» включают сходные образы (часы) и мотив («испития чаши»), которые по-разному воплощаются писателями.

Ключевые слова: творческий диалог, комедия дель арте, русский балаган, карнавал, герой-маска, «пляска смерти».

Мета статті – виявити риси творчого діалогу у п’єсах М. Євреїнова «Веселая смерть» та В. Хлєбнікова «Ошибка Смерти». Драматурги звертались до традицій народного театру. Це можна прослідкувати на різних рівнях творів. У п’єсах є герої-маски. Фабули побудовані відповідно до традицій ярмарочних вистав: твір М. Євреїнова ґрунтується на перипетіях любовного трикутнику (Арлекін, Коломбіна, П’єро), які часто зустрічаються у комедії дель арте. П’єса В. Хлєбнікова спирається на традиційну для російського балагану фабулу – герой протистоїть злу. Мова п`єс зближує їх з народними видовищами, оскільки використовується велика кількість розмовних синтаксичних конструкцій. Ефект комічності досягається завдяки тому, що письменники звертаються до «балаганного слова», що, в свою чергу,  втілюється у гру слів та прийом «навмисного нерозуміння». Образ смерті в обох творах іронічно знижено. Слід зазначити, що смерть уособлюється драматургами, оскільки висміювати та боротися простіше з чимось конкретним, предметним, ніж з метафізичним поняттям. У п’єсах можна знайти елементи середньовічного жанру – «танок смерті». Для зближення творів з традиційним народним театром письменники також звертаються до синтезування різних видів мистецтва: пісенне, хореографічне, музичне. Н. Євреїнов та Вел. Хлєбніков також використовують такий прийом народного театру як контраст (сміх-смерть). Важливим є і те, що в п’єсах  «Веселая смерть» та «Ошибка Смерти» є схожі образи (годинник) та мотив («испития чаши»), що втілюються авторами по-різному.

Ключові слова: творчий діалог, комедія дель арте, російський балаган, карнавал, герой-маска, «танок смерті».

The aim of the article is to find similarity in V. Khlebnikov`s «Oshybka smerti» («Ошибка Смерти») and N. Evreinov`s «Veselaja smert» («Веселая смерть») plays. Both dramatists utilized features of national theatre. We can find it at different levels of plays. For example, the authors used characters-masks. The story lines are based on traditions of feir performance.  N. Evreinov utilized commonly usable in commedia dell'arte intrigue: we can see romance triangle between Arlekino, Columbine and Pierrot. Whereas V. Khlebnikov used the plot which was close to Russian traditional knockabout comedy (booth, balagan)  (it was based on the battle with evil). The heroes and the plot in the play «Veselaja smert» include features of Italian and Russian folk theatre. The authors used colloquial speech, so called «booth-word» («балаганное слово»), homonymic word-play, and the method of intentional misunderstanding («нарочитого непонимания»). These features make the plays closer to folk theatre and help to achieve humorous effect. The image of death is pulled down, and personified in both plays what helped authors to mock at and fight with real, physical evil, not just metaphysical  concept. The dramatists utilized some features of medieval genre «dance of Macabre». For the purpose of making plays closer to folk theatre the writers synthesizeв different kinds of art such as singing, choreography, music. «Oshybka smerti» and «Veselaja smert» include one more feature of traditional theatre as antithesis (opposed laugh and death). N. Evreinov`s and V. Khlebnikov`s plays contain also image (clock) and motif (drinking of jorum) which were shown in different way by authors.

Key words: artistic dialog, commedia dell'arte, Russian booth (balagan), carnival, character-mask, dance of Macabre.