Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

В статье анализируются формы воплощения в романе А.Н. Толстого «Похождения Невзорова, или Ибикус» и трилогии В.П. Крымова  «За миллионами» элементов жанра плутовского романа, чрезвычайно плодотворных в беллетристике 1920-х–1930-х гг. Анализируются некоторые поэтологические особенности романов как черты пикарески: семантика названия, особенности композиции, «автобиографизм», тип героя, обзор действительности и типов, позиция автора-повествователя, хронотоп дороги; устанавливаются сюжетные переклички между разными произведениями той поры.

Эмигрантская беллетристика того времени была обращена к сравнительно немногочисленной аудитории читателей, которые так же, как и сами писатели, вынужденно покинули родину и нашли убежище в Европе. Романы и повести Н.Н. Брешко-Брешковского, Г.Д. Гребенщикова, П.Н. Краснова, В.Н. Крымова, С.Р. Минцлова, А.М. Ренникова, А.Н. Толстого, Е.Н. Чирикова и др. отвечали на потребность в легком чтении, но ставили важные проблемы современности, как правило, ориентируясь на известные жанровые модели, уже утвердившиеся в литературе: семейного романа-«хроники», автобиографического, плутовского, психологического романа и романа с ключом, повествовательной утопии и «квазиутопии» и др. Усвоение предшествующей традиции шло различными путями, однако обеспечивало читателю комфорт узнавания, отвечало привычным жанровым конвенциям, которые, впрочем, в беллетристике 1920-х–1930-х гг. выдерживались не всегда, и в произведениях, ставших объектом анализа, ощутимы колебания между различными жанровыми моделями в границах одного произведения. Синтез элементов различных жанров удачно осуществлен в трилогии В.П. Крымова «За миллионами» и  в романе А.Н. Толстого «Похождения Невзорова, или Ибикус», в которых эта особенность беллетристики проявилась наиболее ясно.

Ключевые слова: плутовской роман, «автобиографизм», хронотоп дороги, «пикаро».

У статті аналізуються форми присутності у романі О.М. Толстого «Похождения Невзорова, или Ибикус» і трилогії В.П. Кримова «За миллионами» елементів жанру шахрайського роману, надзвичайно плідних у белетристиці 1920-х–1930-х рр. у зв’язку з специфічною соціокультурною ситуацією. Аналізуються деякі поетологічні особливості романів як ознаки пікарески: семантика назви, особливості композиції, «автобіографізм», тип героя, огляд дійсності і типів, позиція автора-оповідача, хронотоп дороги; встановлюються сюжетні перегуки між різними творами того часу. Емігрантська белетристика того часу була звернена до порівняно нечисленної аудиторії читачів, які так само, як і самі письменники, вимушено покинули батьківщину і знайшли притулок в Європі. Романи і повісті М.М. Брешко-Брешковського, Г.Д. Гребенщикова, П.М. Краснова, В.П. Кримова, С.Р. Мінцлова, А.М. Реннікова, О.М. Толстого, Є.М. Чирикова та ін. відповідали на потребу в легкому читанні, але ставили важливі проблеми сучасності, як правило, орієнтуючись на відомі жанрові моделі, вже утвердилися в літературі: сімейного роману-«хроніки», автобіографічного, шахрайського, психологічного роману і роману з ключем, оповідної утопії та «квазіутопіі» і ін. Засвоєння попередньої традиції йшло різними шляхами, проте забезпечувало читачеві комфорт впізнавання, відповідало звичним жанровим конвенціям, які, втім, в белетристиці 1920-х–1930-х рр. витримувалися не завжди, і в творах, що стали об'єктом аналізу, відчутні коливання між різними жанровими моделями в межах одного твору. Синтез елементів різних жанрів успішно здійснено в трилогії В.П. Кримова «За мільйонами» і в романі О.М. Толстого «Пригоди Невзорова, або Ібікус», в яких ця особливість белетристики проявилася найбільш ясно.

Ключові слова: шахрайський роман, «автобіографізм», хронотоп дороги, «пікаро».  

 The article analyzes the embodiment’s forms in the novel “The Adventures of Nevzorov, or Ibikus” by A.N. Tolstoy and trilogy “For the millions” by V.P. Krymov, the elements of the picaresque novel genre, extremely fruitful in fiction of the 1920s–1930s. Some poetically-logical features of novels analyze like picaresque’s features: the semantics of name, especially the composition, “autobiographism”, the type of hero, the review of validity and types, the author-narrator’s position, the chronotope of the road; mounted the roll-story between the different works of that time.

Emigrant fiction at that time was addressed to a relatively small audience of readers, which are the same as are the writers who have fled their homeland and sought refuge in Europe. Novels and stories by M.M. Breshko-Breshkovsky, G.D. Grebenshchikov, P.N. Krasnov, V.P. Krymov, S.R. Mintslov, A.M. Rennikov, A.N. Tolstoy, E.N. Chirikov and others responded to the need for easy reading, but they raises important issues of the day, usually focusing on the famous genre model, already established in the literature: family novel – "Chronicles", autobiographical, picaresque, and the psychological novel with a key novel, narrative utopia and "quasi-utopia", etc. Mastering the preceding tradition was going different ways, but the comfort provided to the reader recognition, consistent with the usual genre conventions, which, however, in the fiction of the 1920s–1930s. not always was kept, and in the works that have become the object of analysis, tangible fluctuations between the various genre models within a single product. The synthesis of elements of different genres successfully implemented in the trilogy V.P. Krymov "For millions" and in the novel by A.N. Tolstoy "The Adventures of Nevzorov, or Ibikus" in which this feature is most clearly manifested fiction.

Key words: a picaresque novel, "autobiographical", the chronotope of the road, "Picard".

Крымов В.П. Хорошо жили в Петербурге. Том второй трилогии [Текст] / В.П. Крымов. – Берлин : Петрополис, [1933]. – 232 с.

Толстой А.Н. Собр. соч.: в 10 тт. / А.Н. Толстой. – Т. 10. Публицистика; Рассказы Ивана Сударева. – М.: Гос. изд-во художественной литературы, 1961. – 712 с.

Томашевский Н. Плутовской роман / Н. Томашевский // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 40. – М.: Художественная литература, 1975. – С. 5–20.

Черняк М.А. Массовая литература ХХ века: учеб. пособие / М.А. Черняк. – 3-е изд. – М. : Наука, 2009. – 432 с.