Теорія та методика навчання та виховання

У статті викладено та проаналізовано теоретичні й  практичні  основи виховання у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до природи як ефективного шляху їх  еколого-естетичного виховання, що є дієвим засобом їх духовного розвитку. На основі аналізу наукових доробок провідних вітчизняних та зарубіжних науковців розкрито взаємозв’язок естетичної та екологічної культури; показано значення природи як естетичної цінності;  обґрунтовано роль естетичних факторів природи у формуванні духовності дітей дошкільного  віку. Доведено, що дошкільний вік є важливим  періодом становлення особистості дитини, розвитку її емоційно-чуттєвої сфери, що проявляється в здатності до естетичного сприйняття, естетичного почуття, естетичної оцінки та естетичної діяльності;  дитина знаходиться у взаємозв’язку з навколишнім середовищем, і природа приваблює її розмаїттям, красою, мінливістю, тому цілеспрямоване комплексне навчання і виховання у дитини ціннісного ставлення до навколишнього світу в цьому віці має важливе значення.

На думку автора, педагогічний ефект в процесі еколого-естетичного виховання стає більш результативним, коли можливості мистецтва, навколишньої дійсності, а саме природи, виступають у взаємодії, що сприяє більш глибокому сприйняттю естетичних властивостей об’єктів освоєння, і звідси формується ціннісне ставлення до них; тому засобом виховання ціннісного ставлення до природи як основи духовності виступає художньо-естетичний комплекс – особливе об’єднання художніх творів двох-трьох жанрів, які містять єдиний художній образ природи і поетапно, спираючись на безпосереднє спілкування з природою, розкривають естетичну сутність і мистецтва, і природи.

Розкриті напрями авторської методики: збагачення емоційно-чуттєвої сфери дітей, удосконалення художньо-образного сприйняття, стимулювання художньо-творчої діяльності в екологічному напрямку; а також визначені педагогічні умови, які забезпечили ефективність даного навчально-виховного процесу, а саме: використання комплексу мистецтв як способу пізнання естетичної цінності природи;  створення емоційного фону на всіх етапах взаємодії дітей з природою;  відповідність педагогічного процесу віковим, індивідуальним особливостям та можливостям старшого дошкільника;  орієнтація на розвиток творчої активності дітей; поетапність, системність та послідовність формування у дітей ціннісного ставлення до природи в дошкільному закладі; координація роботи з батьками;  педагогічна майстерність вихователя, його ерудиція в галузі мистецтва;  матеріальне забезпечення навчально-виховного процесу. Зроблено висновок, що формування духовного світу всебічно, гармонійно розвинутої особистості дитини дошкільного віку можливе лише через виховання у неї ціннісного ставлення до соціального та природного середовища – духовних феноменів суспільства.

Ключові слова естетичне ставлення, еколого-естетична культура, мистецтво, художньо-естетичний комплекс,  духовність, виховання, освіта, дитячий освітній заклад.

В статье изложены и проанализированы теоретические и практические основы воспитания у детей старшего дошкольного возраста ценностного отношения к природе как эффективного пути их эколого-эстетического воспитания, что является действенным средством их духовного развития. На основе анализа научных разработок ведущих отечественных и зарубежных ученых показана взаимосвязь эстетической  и экологической культуры;  обосновано значение природы как эстетической ценности; раскрыта роль эстетических факторов природы в формировании духовности детей дошкольного возраста.  Доказано, что дошкольный возраст является важным периодом становления личности ребенка, развития его эмоционально-чувственной сферы, что проявляется в способности к эстетическому восприятию, эстетическому чувству, эстетической оценке и эстетической деятельности;  ребенок находится во взаимосвязи с окружающей средой, и природа привлекает его разнообразием, красотой, изменчивостью, поэтому целенаправленное комплексное обучение и воспитание у ребенка ценностного отношения к окружающему миру в этом возрасте имеет важное значение.

 По мнению автора, педагогический эффект в процессе эколого-эстетического воспитания становится более результативным, когда возможности искусства, окружающей действительности, а именно природы, выступают во взаимодействии, что способствует более глубокому восприятию эстетических свойств объектов усвоения, и отсюда формируется ценностное отношение к ним;  потому средством воспитания ценностного отношения к природе как основы духовности выступает художественно-эстетическое комплекс – особое объединение художественных произведений двух-трех жанров, которые содержат единый художественный образ природы и поэтапно, опираясь на непосредственное общение с природой, раскрывают эстетическую сущность и искусства, и природы.

Представлены направления авторской методики: обогащение эмоционально-чувственной сферы детей, совершенствование художественно-образного восприятия, стимулирование художественно-творческой деятельности в экологическом направлении;  а также определены педагогические условия, которые обеспечили эффективность данного учебно-воспитательного процесса, а именно: использование комплекса искусств как способа познания эстетической ценности природы;  создание эмоционального фона на всех этапах взаимодействия детей с природой; соответствие педагогического процесса возрастным, индивидуальным особенностям и возможностям старшего дошкольника;  ориентация на развитие творческой активности детей;  поэтапность, системность и последовательность формирования у детей ценностного отношения к природе в дошкольном учреждении;  координация работы с родителями;  педагогическое мастерство воспитателя, его эрудиция в области искусства;  материальное обеспечение учебно-воспитательного процесса.  Сделан вывод, что формирование духовного мира всесторонне, гармонично развитой личности ребенка дошкольного возраста возможно лишь через воспитание у нее ценностного отношения к социальной и природной среде – духовных феноменов общества.

Ключевые слова эстетическое отношение, эколого-эстетическая культура, искусство, художественно-эстетический комплекс, духовность, воспитание, образование, детское образовательное учреждение.

The article describes and analyzes the theoretical and practical bases of raising the value relation to nature in children of the older preschool age as an effective way of their ecological and aesthetic upbringing, which is an effective tool for their spiritual development. On the basis of the analysis of scientific developments of leading domestic and foreign scientists, the relationship between aesthetic and ecological  culture;  the importance of nature as an aesthetic value is grounded;  the role of aesthetic factors of nature in the formation of the spirituality of the personality of children of preschool age is revealed.  It is proved that the preschool age is an important period in the formation of the child's personality, the development of his emotional and sensory sphere, this is manifested in the ability to aesthetic perception, aesthetic sense, aesthetic evaluation and aesthetic activity;  the child is in interrelation with the surrounding, and nature attracts him with variety, beauty, variability, so the purposeful comprehensive education and upbringing of the child's value attitude to the world around him at this age is important.

In the opinion of the author, the pedagogical effect in the process of environmental and aesthetic education becomes more effective when the possibilities of art surrounding reality, namely nature, act in interaction, which contributes to a deeper perception of the aesthetic properties of the objects of development, and hence the value attitude to them is formed;  Therefore, the artistic-aesthetic complex-a special association of artistic works of two or three genres that contain a single artistic image of nature and step by step, based on direct communication with nature, reveals the aesthetic essence of both art and nature, is the means of educating the value attitude towards nature as the basis of spirituality.  The directions of the author's methodology are shown: enriching the emotional-sensual sphere of children, improving artistic and imaginative perception, stimulating artistic and creative activity in the ecological direction;  and also the pedagogical conditions that have ensured the effectiveness of this teaching and educational process are determined: the use of the complex of arts as a way of understanding the aesthetic value of nature;  creation of an emotional background at all stages of interaction of children with nature;  the correspondence of the pedagogical process to the age, individual characteristics and capabilities of the senior preschooler;  orientation on the development of children's creative activity;  step-by-step, systematic and consistent formation of children's value attitude towards nature in the pre-school establishment;  coordination of work with parents;  pedagogical skill of the educator, his erudition in the field of art;  material support of the educational process.

It is concluded that the problem of the formation of the spiritual world of a comprehensively harmoniously developed personality of a child of preschool age is possible only through the upbringing of her value attitude to the social and natural environment – the spiritual phenomena of society and the prospect of further work is to create working humanistic norms for the interaction of the child and nature,  interactive educational technologies that would take into account both mental characteristics, and a set of individual qualities and a system of interests, needs  her, the ideals, the creative abilities of the preschool child, and thereby ensured a holistic spiritual and physical impact on him. 

Keywords: aesthetic attitude, ecological and aesthetic culture, art, artistic and aesthetic complex, spirituality, upbringing, education, children's educational institution.

Артемчук В. Ф., Дажук В. С., Карпенко Н. В. Естетико-екологічне виховання в дошкільному закладі. Навчально-методичний посібник. - Вінниця: КЗ «ДНЗ №71 ВМР», 2017. – 189с.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – Режим доступу: http://www.kharkivosvita.net.ua/files/Bazovyj_komponent.pdf

Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посіб. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 407 с.

Бутенко В. Г. Вплив естетичного фактору на формування духовних цінностей особистості / В. Г. Бутенко // Гуманітарна освіта: Серія Психологія і педагогіка. – Вип.1. – К., 2000. – С.113 - 124.

Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка – Київ: Академія, 2004. – 456 с.

Деребо С. Д., Ясвин В. А. Зкологическая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1996. -480 с.

Лисенко Н. В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник-педагог. Навчально-методичний посібник для ВНЗ. – К.6 Видавничий дім «Слово».2009. – 400с.

Плохій З. П. Виховання екологічної культури дошкільників: Метод. посібн. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002. – 173с.

Пономарьова Г. Ф. Системні підходи до організації виховної роботи в педагогічному навчальному закладі // Система виховної роботи як важливий чинник формування особистості вчителя, вихователя: зб. наук, праць / ХГПІ.  Харків, 2008.  С. 5-8.

Шевченко Г. П. Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва: методологія, теорія, практика // Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва: методологія, теорія, практика: Науковий збірник. – Вип. 2. – Луганськ, 2000. – С. 5-8.

Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 255 с.

REFERENCES:

Artemchuk, V. F., Dazhuk, V. S. & Karpenko, N. V. (2017). Estetyko-ekolohichne vykhovannia v doshkilnomu zakladi [Aesthetic and ecological education in a preschool institution]. Vinnytsia: KZ «DNZ №71 VMR», 189 p. (in Ukrainian).

Bazovyi komponent doshkilnoi osvity v Ukraini [The key component of preschool education in Ukraine]. Retrieved from http://www.kharkivosvita.net.ua/files/Bazovyj_komponent.pdf (in Ukrainian).

Bohush, A. M. & Lysenko, N. V. (2002). Ukrainske narodoznavstvo v doshkilnomu zakladi [Ukrainian ethnography in a preschool institution]. Kyiv: Vyshcha shkola, 407 p. (in Ukrainian).

Butenko, V. H. (2000). Vplyv estetychnoho faktoru na formuvannia dukhovnykh tsinnostei osobystosti [The influence of the aesthetic factor on the formation of the individual’s spiritual values]. Humanitarna osvita: Seriia Psykholohiia i pedahohika, 1, pp. 113-124. Kyiv (in Ukrainian).

Ponimanska, T. I. (2004). Doshkilna pedahohika [Preschool pedagogy]. Kyiv: Akademiia, 456 p. (in Ukrainian).

Derebo, S. D. & Yasvin, V. A. (1996). Ekologicheskaya pedagogika i psihologiya [Ecological pedagogy and psychology]. Rostov-on-Don: Feniks, 480 p. (in Russian).

Lysenko, N. V. (2009). Teoriia i praktyka ekolohichnoi osvity: doshkilnyk-pedahoh [Theory and practice of ecological education: preschool teacher]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Slovo», 400 p. (in Ukrainian).

Plokhii, Z. P. (2002). Vykhovannia ekolohichnoi kultury doshkilnykiv [Preschoolers’ ecological culture formation]. Kyiv: Red. zhurn. «Doshkilne vykhovannia», 173 p. (in Ukrainian).

Ponomarova, H. F. (2008). Systemni pidkhody do orhanizatsii vykhovnoi roboty v pedahohichnomu navchalnomu zakladi [System approaches to the organization of educational work in a pedagogical educational institution]. Systema vykhovnoi roboty yak vazhlyvyi chynnyk formuvannia osobystosti vchytelia, vykhovatelia, pp. 5-8. Kharkiv: KhHP (in Ukrainian).

Shevchenko, H. P. (2000). Formuvannia dukhovnoi kultury uchnivskoi molodi zasobamy mystetstva: metodolohiia, teoriia, praktyka [Students’ spiritual culture formation by means of art: methodology, theory, practice]. V. 2, pp. 5-8. Luhansk (in Ukrainian).

Yarysheva, N. F. (1993). Metodyka oznaiomlennia ditei z pryrodoiu [Method of familiarizing children with nature]. Kyiv: Vyshcha shkola, 255 p. (in Ukrainian).