ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК АКТУАЛЬНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

У статті звернуто увагу на проблему підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвих заходів. У сучасному суспільстві останнім часом підвищується увага до проведення вільного часу особливо учнівської молоді; активізується пошук інституцій, здатних задовольнити потреби у дозвіллі, а також збільшується попит на людей, здатних організувати дозвілля для дітей і дорослих.
Метою статті автори вбачають аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів до організації культурно-дозвільної діяльності у процесі вивчення дисципліни «Провайдинг освітніх технологій» (Педагогіка дозвілля).
У статі досліджено стан наукової розробки проблеми, розкрито низку питань, які були порушені просвітниками, вченими в різні часи. Наголошено, що проблема підготовки фахівців із різних сфер – соціальної, педагогічної тощо до організації вільного часу дорослого населення, а особливо дітей та підлітків, завжди знаходилася в полі зору передової громадськості. Висвітлено досвід Харківського товариства поширення в народі грамотності, діяльність якого припадає на період кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ця і подібні їй організації, ініціювали проведення з’їздів, конференцій, відкриття курсів з позашкільної освіти, брали безпосередню участь у створенні різних майданчиків і осередків для людей різного віку, у тому числі для дітей і юнацтва.
Задля вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження, як: аналіз психологічної та педагогічної літератури з метою визначення поняття «дозвілля» у педагогіці; узагальнення набутого досвіду викладання, порівняння набутих результатів із висновками інших науковців, що надало змогу визначити авторський внесок у дослідження проблеми підготовки вчителів до організації дозвілля учнівської молоді.
Автори розкривають роль дисципліни педагогічного циклу (Педагогіка дозвілля) у формуванні у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти гнучких навичок: креативного мислення відповідно до проблематики  дозвілля, ґенерування ідей щодо організації групових та масових дозвіллєвих заходів, лідерських якостей – розвинених комунікативних навичок, уміння спілкуватися та працювати в команді, брати на себе відповідальність за прийняте рішення тощо.

У дослідженні авторами презентовано досвід проведення лекційних і семінарських занять під час яких студенти знайомляться з основними поняттями педагогіки дозвілля, інститутами дозвіллєвої сфери, які мають достатньо розвинену структуру, як за кордоном, так і в Україні, з особливостями організації, етапами організації, планування й проведення заходів зі сфери дозвілля.