«ВИДИМЕ МОВЛЕННЯ» ТА «ВИДИМА МУЗИКА»: ЕВРИТМІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена теоретичною та практичною значущістю й недостатньою розробкою у вітчизняних наукових джерелах питань використання евритмії в освітньому процесі вальдорфської школи.
Мета дослідження – висвітлити специфіку викладання евритмії як спеціального предмета вальдорфської школи. Завдання дослідження: з’ясувати суть евритмії; схарактеризувати особливості викладання евритмії на різних ступенях вальдорфської освіти.
Використано комплекс загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація наукових джерел), що уможливило висвітлення ступеню наукової розробки проблеми, надало можливість дослідити специфіку викладання евритмії як спеціальної навчальної дисципліни вальдорфської школи.
З’ясовано, що евритмія (з грец. – «прекрасний ритм», «прекрасний рух») – новий вид мистецтва, що виник із вивчення Р. Штайнером відношень і закономірностей мовлення та музики, які унаочнюються через рухи тіла, завдяки чому людина може відчути глибинний сенс і суть кожного слова та звуку. Евритмічні виразні засоби (жести, колір, просторові фігури) передають конкретні звуки (фонеми) і тим самим інтерпретують певний поетичний або прозаїчний текст (евритмія слова, або «видиме мовлення»). Так само через евритмічні рухи можна передати й музичний твір, базуючись на тональності, стилістиці, відтінках звучання (музична евритмія, або «видима музика»). Евритмія Р. Штайнера представлена як: сценічне мистецтво, медична евритмія та педагогічна евритмія (невід’ємний складник освітнього процесу вальдорфської школи). Із педагогічно-дидактичної точки зору, евритмія – це «одухотворена гімнастика, що оздоровлює дитину», спрямована на створення «одухотвореної культури тіла» як інструментарій розвитку міцної волі особистості. Водночас евритмія є ефективним засобом розвитку інтелектуальної та емоційно-почуттєвої сфер людини, її морально-соціальних якостей.
Схарактеризовано зміст викладання евритмії у 1–12-х класах вальдорфської школи. Підкреслено чітку відповідність змісту викладання віковим особливостям школярів, а також тісну взаємодію й узгодженість з іншими галузями викладання. Відзначено досить широкий спектр занять евритмією у вальдорфських школах: від виконання найпростіших рухів, ритмів і вправ на зосередження й гармонізацію у перших класах до ретельно підготовлених сценічних виступів з евритмічними виставами.
Констатовано педагогічну доцільність вивчення, творчого осмислення та використання досвіду вальдорфської школи для розв’язання актуальних проблем сучасної національної школи, зокрема, удосконалення естетичного виховання особистості для її культурного життя.
Ключові слова
Повний текст:
PDF (Ukrainian)Посилання
Ionova, O. M., Luparenko, S. Ye., & Partola, V. V. (2021). Tendentsii stanovlennia ta rozvytku valdorfskoho ruhu v Ukraini [The tendencies of formation and development of Waldorf movement in Ukraine]. Teoriia ta metodyka navchannia ta vyhovannia, 50, 75-86. Retrieved from: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/methodics/article/view/3505 (in Ukrainian).
Ionova, O. M., & Van Yuechzhy. (2020). Valdorfski pidhody do muzychnoi osvity molodshyh shkoliariv [Waldorf approaches to music education of primary schoolchildren]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolah, 68 (1), 167–171.
Retrieved from: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/68/part_1/36.pdf (in Ukrainian).
Ionova, O. M. (2020). Pytannia estetychnoho vyhovannia osobystosti u valdorfskii shkoli [The problem of aesthetic education of personality in Waldorf school]. Aktualni pytannia humanitarnyh nauk, 28 (2), 120–125. Retrieved from: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/28_2020/part_2/20.pdf (in Ukrainian).
Ionova, O. M., & Ma Li. (2023). Pidhotovka vchyteliv muzychnoho mystetstva dlia valdorfskyh shkil: dosvid Nimechchyny [Training Music Teachers for Waldorf schools: the German Experience]. Teoriia ta metodyka navchannia ta vyhovannia,54, 61-73. Retrieved from: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/methodics/article/view/12806 (in Ukrainian).
Barz, Heiner, & Randoll, Dirk (Hrsg.). (2007). Absolventen von Waldorfschulen. Eine empirische Studie zu Bildung und Lebensgestaltung. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften (in German).
Dräger, Jörg, & Müller-Eiselt, Ralph. (2015). Die digitale Bildungsrevolution. Der radikale Wandel des Lebens und wie wir ihn gestalten können. München: DVA (in German).
Glöckler, M., & Goebel. W. (2010). Kindersprechstunde. Ein medizinisch- pädagogischer Ratgeber. Stuttgart: Urachhaus (in German).
Hüttig, Albrecht (Hrsg.). (2019). Wissenschaften im Wandel. Zum Oberstufenunterricht an Waldorschulen. Berlin: Berliner Wissenschafts-Verlag (in German).
Ionova, O. M. (2015). Salutogenetic approach to professional training of future teachers. Pedagogics psychology medical-biological problems of physical training and sports, 19 (2), 34–42.
Marti, Thomas. (2005). Wie kann schule die Gesundheit fördern? Erziehungskunst und Salutogenese. Stuttgart: Verlag Freies Geistesleben (in German).
Richter, Tobias. (2019). Pädagogischer Auftrag und Unterrichtsziele – vom Lehrplan der Waldorfschule. Stuttgart: Verlag Freies Geistesleben (in German).
Rittelmeyer, Christian. (2018). Digitale Bildung – ein Widerspruch. Erziehungswissenschaftliche Analysen der schulbezogenen Debatten. Oberhausen: Athena Verlag (in German).
Steiner, Rudolf. (1985). Kunst und Kunsterkenntnis Grundlagen einer neuen Ästhetik (GA 271). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag (in German).
Steiner, Rudolf. (1990). Eurythmie als sichtbare Sprache Laut-Eurythmie-Kurs (GA 279). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag (in German).
Steiner, Rudolf. (1992). Allgemeine Menschenkunde als Grundlage der Pädagogik (GA 293). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag (in German).
Steiner, Rudolf. (1990). Erziehungskunst Methodisch-Didaktisches (GA 294). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag (in German).
Steiner, Rudolf. (1984). Erziehungskunst Seminarbesprechungen und Lehrplanvorträge (GA 295). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag (in German).
Steiner, Rudolf. (1991). Die Erneuerung der pädagogisch-didaktischen Kunst durch Geisteswissenschaf (GA 301). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag (in German).
Stockmeyer, Karl E. A. (2015). Rudolf Steiner's Curriculum for Steiner-Waldorf Schools: An Attempt to Summarise His Indications. Edinburgh: Floris Book (in English).
Wember, Valentin. (2015). Die fünf Dimensionen der Waldorfpädagogik im Werk Rudolf Steiners. Tübingen: Stratosverlag (in German).
DOI: https://doi.org/10.34142/23128046.2023.55.06
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.