ЗАСТОСУВАННЯ МЕСЕНДЖЕРУ WHATSAPP У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З БІБЛІОТЕЧНОЇ, ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті здійснено аналіз цілеспрямованого впровадження месенджера WhatsApp у професійно орієнтовану підготовку майбутніх фахівців у галузі бібліотекознавства, інформаційних наук та архівної справи в умовах функціонування закладів вищої технічної освіти. Автор розглядає WhatsApp не лише як інструмент повсякденної комунікації, а як поліфункціональний педагогічний засіб, здатний забезпечити підтримку освітнього процесу на декількох рівнях. У контексті глобальної цифровізації та трансформаційних змін, спричинених пандемією COVID-19, проаналізовано потенціал використання мобільних комунікаційних платформ для оптимізації дистанційних і гібридних форм навчання. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять засади конективізму та соціального конструктивізму, які акцентують на значущості соціальної взаємодії, колективного конструювання знань і гнучких навчальних траєкторій у цифровому середовищі. Спираючись на результати педагогічної практики, здійсненої на базі Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», автор окреслює низку освітніх функцій, які може виконувати месенджер WhatsApp. Зокрема, йдеться про підтримку мікронавчання, організацію цифрового тьюторингу, реалізацію горизонтального (партнерського) наставництва, а також координацію стажувань та академічних проєктів. Окрема увага приділяється ефективності використання месенджера в умовах надзвичайних ситуацій (зокрема під час воєнного стану та блекаутів), коли традиційні канали комунікації зазнають обмежень. У дослідженні наголошується, що педагогічно ефективне використання месенджера WhatsApp у сфері вищої освіти не може розглядатися як спонтанний або епізодичний процес, оскільки воно потребує цілеспрямованого, системно організованого та методологічно обґрунтованого навчального дизайну. Йдеться, передусім, про необхідність детального планування освітніх цілей, інтеграції функціональних можливостей месенджера у загальну структуру навчального курсу та узгодження форм і методів його застосування з конкретними завданнями навчального процесу, зокрема тими, що спрямовані на розвиток когнітивних умінь, комунікативних компетентностей або соціально-емоційного інтелекту студентів.
Ключові слова
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Бондаренко О. М., Пучков І. Р. Розробка і застосування мультимедійних засобів навчання: методичні рекомендації для викладачів ВНЗ. Слов’янськ: СДПУ. 2020. 46 с.
Верітова О. Подолання стереотипізації поведінки майбутніх педагогів вищої школи у процесі розвитку їхнього емоційного інтелекту. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки. 2019. Вип. 17(2). С. 51-63. DOI: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.31
Горбатюк О.В., Поліщук С.В. Особливості функціонування закладів вищої освіти під час війни: очна та дистанційна форми освіти, їх ключові переваги та недоліки. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2022. Вип. 66. С. 5–13. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-66-5-13
Козубцов, І. Напрями формування культури цифрового етикету здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи.2023. Вип. 24(2). С. 89-99. DOI: https://doi.org/10.35387/od.2(24).2023.89-99
Мала І. Дистанційне навчання як дієвий інструмент управлінської освіти. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. Вип. 2 (66). С. 132–151. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-66-132-151
Родінова Н.Л., Червоній М.В., Діордіца І.М. Особливості дистанційного навчання студентів в умовах воєнного стану. Перспективи та інновації науки. 2022. Вип. 4(9). С. 285–296. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-4(9)-285-296
Чусова О. М., Ваколя З. М., Чейпеш І. В. Педагогічні основи дистанційного навчання. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 80(2). С.167-170. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.80.2.34
Ясенова О.В., Корсунська В.В. Дистанційна освіта: переваги та недоліки. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (ВНПЗ ДГУ, 11.12.2020). С. 225–229. URL: https://surli.cc/yidtib
Ahadi, A., Bower , M., Singh, A., Garrett, M. Online Professional Learning in Response to COVID-19 – Towards Robust Evaluation. Future Internet. 2021. 13(3). 56. DOI: https://doi.org/10.3390/fi13030056
Amry, A. B. The impact of Whatsapp mobile social learning on the achievement and attitudes of female students compared with face to face learning in the classroom. European Scientific Journal, 2014. 10(22). 116-136. URL: https://surli.cc/ptmcxf
Klisowska I., Seń M., Grabowska B. Advantages and disadvantages of distance learning. E-Methodology. 2020. 7 (7). 27–32. DOI: https://doi.org/10.15503/emet2020.27.32
Ludwig-hardman, S., & Dunlap, J. C. Learner Support Services for Online Students: Scaffolding for success. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 2003. 4(1). 1-15. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v4i1.131
Rajab K. D. The effectiveness and potential of E-learning in war zones: An empirical comparison of face-to-face and online education in Saudi Arabia. IEEE Access. 2018. 6. 6783-6794. URL: https://surl.li/quogea
Shlenova, M. Academic Blogging in the Professional Training of Future Specialists in Library, Information, and Archival Studies. Problems of Modern Transformations. Series: Pedagogy and Psychology, 2025a, 8. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-9199-2025-8-08-01
Shlenova, M. The use of digital resources in the training of future specialists in library, information, and archive studies at higher technical education institutions. Dnipro Academy of Continuing Education Herald. Series: Philosophy, Pedagogy, 2025b, 1(1), 135-142. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-7013-2025-1-16
Veytia-Bucheli , M. G., Gomez-Galan, J., Vergara , D. Presence of New Forms of Intercultural Communication in Higher Education: Emojis and Social Interactions through WhatsApp Among Graduate Students. Education Sciences. 2020. 10(11). 295. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci10110295
Wijaya, A. Students’ Responses Toward the Use of WhatApp in Learning. Journal of Teaching & Learning English in Multicultural Contexts. 2018. 2 (1). 46-55. URL: https://core.ac.uk/download/230363801.pdf
REFERENCES:
Ahadi, A., Bower , M., Singh, A., Garrett, M. (2021). Learning in Response to COVID-19 – Towards Robust Evaluation. Future Internet, 13(3), 56. DOI: https://doi.org/10.3390/fi13030056
Amry, A. B. (2014). The impact of Whatsapp mobile social learning on the achievement and attitudes of female students compared with face to face learning in the classroom. European Scientific Journal, 10 (22), 116-136.URL: https://surli.cc/ptmcxf
Bondarenko, O. M., Puchkov, I. R. (2020). Rozrobka i zastosuvannia multymediinykh zasobiv navchannia: metodychni rekomendatsii dlia vykladachiv VNZ [Development and application of multimedia teaching aids: methodological recommendations for university teachers]. Sloviansk: SDPU.
Chusova, O. M., Vakolia, Z. M., Cheypesh, I. V. (2021). Pedagogical fundamentals of distance learning. Pedagogical sciences: reality and perspectives, 80(2), 167-170. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.80.2.34
Horbatiuk, O., Polishchuk, S. (2022). Features of the functioning of institutions of higher education during the war: face-to-face and distance forms, their key advantages and disadvantages. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 66, 5-13. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-66-5-13
Klisowska I., Seń M., Grabowska B. (2020). Advantages and disadvantages of distance learning. E-Methodology, 7 (7), 27–32. DOI: https://doi.org/10.15503/emet2020.27.32
Kozubtsov, I. (2023). Directions for the formation of a culture of digital etiquette among students of pedagogical institutions of higher education. Adult education: theory, experience, prospects, 24(2), 89-99. DOI: https://doi.org/10.35387/od.2(24).2023.89-99
Ludwig-hardman, S., Dunlap, J. C. (2003). Learner Support Services for Online Students: Scaffolding for success. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 4(1), 1-15. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v4i1.131
Mala, I. (2022). Distance learning as an effective tool of management education, Scientific Notes of «KROK» University, 2 (66), 132–151. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-66-132-151
Rajab K. D. (2018). The effectiveness and potential of E-learning in war zones: An empirical comparison of face-to-face and online education in Saudi Arabia. IEEE Access, 6, 6783-6794. URL: https://surl.li/quogea
Rodinova, N., Chervoniy, M., Diorditsa, I. (2022). Distance learning features under martial law. Prospects and innovations of science, 4(9), 285–296. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-4(9)-285-296
Shlenova, M. (2025a). Academic Blogging in the Professional Training of Future Specialists in Library, Information, and Archival Studies. Problems of Modern Transformations. Series: Pedagogy and Psychology, 8. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-9199-2025-8-08-01
Shlenova, M. (2025b). The use of digital resources in the training of future specialists in library, information, and archive studies at higher technical education institutions. Dnipro Academy of Continuing Education Herald. Series: Philosophy, Pedagogy, 1(1), 135-142. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-7013-2025-1-16
Veritova, O. (2019). Overcoming the stereotyping behavior of future teachers of higher education institutions in the process of developing their emotional intelligence. Collection of Scientific Works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Pedagogical Sciences, 17(2), 51-63. DOI: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.31
Veytia-Bucheli, M. G., Gomez-Galan, J., Vergara, D. (2020). Presence of New Forms of Intercultural Communication in Higher Education: Emojis and Social Interactions through WhatsApp Among Graduate Students. Education Sciences, 10(11), 295. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci10110295
Wijaya, A. (2018). Students’ Responses Toward the Use of WhatApp in Learning. Journal of Teaching & Learning English in Multicultural Contexts, 2 (1), 46-55. URL: https://core.ac.uk/download/230363801.pdf
Yasenova, O.V., Korsunska, V.V. (2020). Dystantsiina osvita: perevahy ta nedoliky [Distance learning: advantages and disadvantages]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (VNPZ DHU, 11.12.2020), 225–229. URL: https://surli.cc/yidtib
DOI: https://doi.org/10.34142/23128046.2025.58.09
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.