СТИМУЛЮВАННЯ АВТОНОМНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАСОБАМИ BLENDED LEARNING

Анотація

Актуальність проблеми зумовлена стрімкою цифровізацією вищої технічної освіти та зростаючими вимогами глобалізованого ринку праці до рівня іншомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів. У статті розглядається суперечність між необхідністю підготовки фахівців, здатних до автономного професійного розвитку, та традиційними підходами до навчання іноземних мов у технічних ЗВО, що часто не враховують потенціал цифрової трансформації. Змішане навчання (blended learning) постає як оптимальна модель, що дозволяє інтегрувати переваги аудиторної взаємодії та гнучкість дистанційних технологій для активізації суб’єктної позиції студента.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та розкритті дидактичного потенціалу системи змішаного навчання як засобу стимулювання автономності студентів технічних спеціальностей у процесі формування їхньої іншомовної комунікативної компетентності.

Методи дослідження охоплюють комплекс теоретичних підходів: системний аналіз науково-педагогічних джерел для з’ясування стану проблеми та уточнення сутності іншомовної компетентності; педагогічне моделювання для проєктування дидактичної системи змішаного навчання; компаративний аналіз для порівняння рівнів автономії у традиційних та цифрових освітніх середовищах; узагальнення та систематизацію результатів наукових розвідок щодо стимулювання мотивації та творчої активності студентів.

Підсумовуючи викладене зазначимо, що формування іншомовної компетентності в технічних університетах має базуватися на принципах професійної спрямованості та технологічної конвергенції. Визначено роль автономії як фундаментальної якості студента-суб’єкта, що в умовах змішаного навчання трансформується з теоретичного конструкту в практичну здатність до саморегуляції навчального треку. Охарактеризовано специфіку дидактичних інструментів змішаного навчання (LMS-платформи, інтерактивні модулі, модель «перевернутого класу»), які забезпечують перехід від зовнішнього педагогічного впливу до внутрішньої самоосвітньої мотивації. Доведено, що стимулювання творчої активності через цифрові проєкти дозволяє студентам не лише засвоїти мовний матеріал, а й сформувати стратегічну готовність до розширення бізнес-можливостей у міжнародному професійному просторі. Обґрунтовано, що ефективність запропонованої системи забезпечується через суб’єкт-суб’єктну взаємодію, де викладач виступає фасилітатором автономної діяльності майбутнього інженера.