МЕТА ТА ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГІВ У ГАЛУЗІ РІДНОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ГРЕЦІЇ НАПРИКІНЦІ XX СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті розглянуто визначення понять «філологія», «філолог» у грецькій науковій літературі, описано структуру філософських факультетів і відділень, котрі готують фахівців-філологів, проаналізовано мету і зміст професійної підготовки філологів у галузі рідної мови в університетах Греції наприкінці ΧΧ століття. Доведено, що літературна підготовка майбутніх філологів протягом досліджуваного періоду майже не зазнала змін, однак мовна складова суттєво збагатилась новими розділами і дисциплінами, такими як: «Елементи комп’ютерної лінгвістики», «Структурно-функціональна – комунікативна лінгвістика», «Лінгвістика тексту» тощо. З’ясовано, що теоретична мовна підготовка продовжувала переважати над практичною, а формування високого рівня комунікативної компетенції студентів-філологів вирішувалось, як правило, під час викладання літературних дисциплін шляхом обговорення прочитаних творів, їх аналізу, написання різноманітних творчих робіт.

Ключові слова: філологія, філолог, філософський факультет, філологічне відділення, рідна мова і література, мета і зміст професійної підготовки, навчальний план, студент-філолог.

В статье рассмотрены определения понятий «филология», «филолог» в греческой научной литературе, описана структура философских факультетов и отделений, которые готовят специалистов-филологов, проанализированы цель исодержание профессиональной подготовки филологов в области родного языка в университетах Греции в конце ΧΧ века. Доказано, что литературная подготовка будущих филологов на протяжении исследуемого периода практически не испытала изменений, однако языковая составляющая существенно обогатилась новыми разделами и дисциплинами, такими как: «Элементы компьютерной лингвистики», «Структурно-функциональная – коммуникативная лингвистика», «Лингвистика текста» и т.д. Выяснено, что теоретическая языковая подготовка продолжала преобладать над практической, а формирование высокого уровня коммуникативной компетенции студентовфилологов обеспечивалось, как правило, в процессе изучения литературных дисциплин посредством обсуждения прочитанных произведений, их анализа, написания различных творческих работ.

Ключевые слова: филология, филолог, философский факультет, филологическое отделение, родной язык и литература, цель и содержание профессиональной подготовки, учебный план, студент-филолог.

The article considers the definitions of the concepts "Philology" and "philologist" in the Greek scientific literature, describes the structure of the philosophical faculties and departments that train specialists in Philology, analyzes the goals and the content of the professional training of linguists in the field of the native language in Greek universities at the end of ΧΧ century. It is proved that the literary training of future philologists in the period under study hasn’t changed much, however the language component has been enriched with new sections and disciplines, such as: "Elements of computer linguistics", "Structural-functional – communicative linguistics", "Text Linguistics" and the like. It is found that theoretical linguistic training continued to prevail over practical one, and the formation of high level of communicative competence of students-philologists was settled, as a rule, during studying literary disciplines through the discussion of the previously read works, their analysis, writing various creative works.

Keywords: Philology, philologist, faculty of philosophy, philological Department, native language and literature, the aim and the content of training, curriculum, student-philologist.