ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ У КОЛЕКТИВІ

Анотація

Стаття присвячена огляду основних підходів до розробки способів формування морально-психологічного клімату колективу. Розглядаються такі основні дефініції: міжособистісні стосунки, колектив, групове лідерство, ціннісно-орінтаційна єдність, рольова теорія. Для характеристики колективу обираються різні ознаки, а саме: єдність цілей (В.М. Бехтєрєв). Предметом його дослідження стає вивчення активності та поведінки особистості в колективі. Л.С. Виготський доводив, що розвиток особистості та розвиток колективу є взаємозалежними процесами. На думку А.С. Макаренка, колектив можливий лише за умови, якщо він об’єднує людей на завданнях діяльності, явно корисної для суспільства. У вітчизняній науці значний внесок у розвиток уявлень про колектив зробив О.К. Дусавицький. Ним і його співробітниками було зафіксовано новий феномен, що раніше не описувався в психології – особлива форма групового лідерства. Значним впливом у соціології особистості користується рольова теорія особистості. Соціальний статус визначає конкретне місце, яке займає індивід у даній соціальній системі. Зміст соціальної ролі диктується суспільством, його вимогами, що включають розпорядження, оцінки, очікування, санкції тощо.

Ключові слова: міжособистісні стосунки, колектив, групове лідерство, ціннісно-орінтаційна єдність, рольова теорія.

Статья посвящена рассмотрению основных подходов исследователей в разработке способов формирования морально-психологического климата коллектива. Рассматриваются такие основные дефиниции: межличностные отношения, коллектив, групповое лидерство, ценносноориентационное единство, ролевая теория. Для характеристики коллектива используются различные определения, а именно: единство целей (В.М. Бехтерев). Предметом его внимания является изучение активности и поведения личности в коллективе. Л.С. Выготский утверждает, что развитие личности и развитие коллектива – взаимозависимые процессы. По мнению А.С. Макаренко, коллектив характеризуется наличием общественнозначимой цели. В отечественной науке значительную лепту в развитие учения о коллективе внес А.К. Дусавицкий. Он и его сотрудники называют новый феномен – особую форму группового лидерства. В социологии значительное место отводится ролевой теории личности. Социальный статус определяет конкретное место, которое занимает индивид в данной социальной системе. Содержание социальной роли диктуется обществом, его требованиями, включающими распоряжения, оценки, ожидания, санкции и прочее.

Ключевые слова: межличностные отношения, коллектив, групповое лидерство, ценносно-ориентационное единство, ролевая теория.

The article focuses on the main scientific approaches to the formation of a collective’s moral-psychological climate. Such key definitions as interpersonal relations, a collective, group leadership, value-oriented unity, role theory are revealed. In order to characterise a collective, various scientific approaches are used, namely – unity of goals (V. Bekhterev). He studied a personality’s activities and behaviour in a collective. L. Vygotsky proved that a personality’s development as well as a collective’s one were interdependent processes. A. Makarenko emphasized the idea that a collective was only possible if it united people, collectively involved in performing socially beneficial activities. In Ukrainian science the ideas concerning a collective were developed by  A. Dusavytsky. This scientist and his colleagues introduced a new phenomenon, that had never been previously described in psychology – a special form of group leadership. A role theory has strong influence in sociology of a personality. A social status predetermines the exact place for each person in the social hierarchy. The content of a social role is predetermined by the society and its requirements, including directions, various kinds of evaluation, aspiration, sanctions, etc.

Keywords: interpersonal relations, collective, group leadership, value-oriented unity, role theory.