ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

С. Т. Золотухіна, О. Д. Пташний

Анотація


Стаття присвячена розкриттю процесу становлення і впровадження у навчальний процес однієї з важливіших форм навчання – практичних занять, які змінили традиційно існуючий «лекційний напрям» навчання у період активних освітніх реформ кінця першої й початку другої половини ХІХ ст. Звернуто увагу на поступове впровадження практичних занять в практику вишів, починаючи з «репетиції», як особливого їх виду, і які полягали у повторенні отриманих теоретичних відомостей для закріплення вивченого матеріалу. Підкреслимо, що впровадження практичних занять залежало від багатьох факторів, серед яких особистість викладача: його ентузіазм, бажання і прагнення змінити ситуацію на краще займала особливе місце. На основі аналізу архівних матеріалів доведено, що для проведення практичних занять вимагалась певна матеріальна база, яка забезпечувала повноцінне навчання, формування професійних умінь і навичок: кабінети, лабораторії, клініки, ботанічний сад тощо. Розглянуто особливості організації та проведення практичних занять на факультетах провідних університетів. Показано, що практичні заняття проводились у такий спосіб як: «наукові бесіди», «усний виклад частини науки», «письмові відповіді на поставлені викладачем питання», «розбір і тлумачення джерел», «написання творів за певними темами», «проведення практичних досліджень під керівництвом викладача» тощо. Дано характеристику статутів вищих навчальних закладів з огляду на організацію навчального процесу. Звернуто увагу на вимоги до проведення практичних занять в університетах зазначеного періоду і на залежність цієї форми навчання від специфіки факультету.

 

Ключові слова. практичні заняття, репетиції, вимоги, умови, правила, організація.

 

Статья посвящена раскрытию процесса становления и внедрению в учебный процесс одной из важных форм обучения – практическим занятиям, которые заменили традиционно существующее «лекционное направление» в период активных образовательных реформы конца первой и начала второй половины ХІХ ст. Обращено внимание на постепенное внедрение практических занятий в практику вузов, начиная с «репетиций» как особенного их вида, которые заключались в повторении полученных теоретических сведений для закрепления изученного материала. Подчеркнуто, что внедрение практических занятий зависело от многих факторов, среди которых личность преподавателя, его энтузиазм, желание и практические действия изменить ситуацию на лучшее занимала особенное место. На основе анализа архивных документов показано, что для проведения практических занятий требовалась определенная материальная база, которая обеспечивала б полноценное обучение, формирование профессиональных умений и навыков: кабинеты, лаборатории, клиники, ботанические сады и т.д. рассмотрены особенности организации и проведения практических занятий на факультетах ведущих университетов. Показано, что практические занятия проводились и в таких формах: «научные беседы», «устное изложение части науки», «письменные ответы на поставленные преподавателем вопросы», «разбор и пояснение источников», «написание сочинений», «проведение практических исследований под руководством преподавателей». Дана характеристика уставов высших учебных заведений; обращено внимание на требование к проведению практических занятий в университетах указанного периода и на зависимость этой формы обучения от специфики факультета. Подчеркнуто, что, например, для студентов старших курсов, которые готовили себе к преподавательской деятельности в будущем были организованы практические занятия в гимназиях и училищах. Для студентов физико-математических, естественных факультетов практические занятия предусматривали осуществление наблюдений, проведение опытов, решение задач, практических исследований с анатомии и ботаники с применением микроскопа и т.д. Обращено внимание на то, что в середине 60 годов ХХ ст. советам университетов студентов поручено всесторонне обсудить вопрос повсеместной организации практических занятий на факультетах. В статье представлен фактический материал относительно обмена опытом проведения практических занятий в вузах, показано, что порядок их реализации определялся «особенными правилами», которые составлялись учеными советами и утверждались министерством народного образования. Сделан вывод об аналогичности проведений практических занятий в системе женского образования в этот период: «репетиции», выполнение самостоятельных работ, написание рефератов, разработка лекций с конкретных дисциплин.

 

Ключевые слова: практические занятия, «репетиции», требования, условия, правила, организация.

 

 

The article is dedicated to revelation of the process of formation and introduction of practical classes into educational process. Practical classes are considered to be one of the most important forms of education, and they replaced traditionally existing lecture-based training in the period of active educational reforms at the end of the first half of the 19th century and at the beginning of the second half of the 19th century. Special attention has been paid to gradual introduction of practical classes into educational process of higher educational establishments, starting with such a kind of practical classes as repetitions which meant repetition of obtained theoretical information for consolidation of the studied material. It has been emphasized that introduction of practical classes depended on many factors, namely: the personality of lecturer, his enthusiasm, wish and practical actions to change situation for the best, etc. Based on the analysis of archive materials, it has been shown that a certain material base was required for conducting the practical classes. This material base included classrooms, laboratories, clinics, botanical gardens, etc. The peculiarities of organizing and conducting the practical classes at departments of the leading universities have been given. It has been shown that there were such forms of conducting the practical classes as: scientific talks, oral presentation of a part of science, written answers to the questions asked by lecturers, analysis and explanation of the sources, essay writing, carrying out the practical researches under the direction of lecturers. The characteristic of the statutes of higher educational establishments has been given. The requirements for conducting the practical classes at universities during the determined period and the dependence of this educational form on the specifics of departments have been noticed. It has been emphasized that senior students, who were trained for teaching activity in future, had practical classes in gymnasiums and colleges. Education of students at Physics and Mathematics Departments and Nature Departments included organization of observations, solving tasks, carrying out experiments, Anatomy and Botany investigations with the use of microscope, etc. It has been noticed that in the mid-60s of the 19th century councils of universities had a task to discuss comprehensively the issue of organization of practical classes at departments. The article presents the actual material on exchange of experience of conducting the practical classes in higher educational establishments. It has been shown that the procedure of their introduction was determined by special rules which were drawn up by scientific councils and approved by the Ministry of Public Education. It has been drawn a conclusion about the similarity of conducting the practical classes in the system of women's education in this period, as they included repetitions, execution of individual works, writing essay, writing lectures on certain disciplines.

Key words: practical classes, repetitions, requirements, conditions, rules, organization.


Повний текст:

PDF

Посилання


Отчет о состоянии императорского Харьковского университета за 1849/50 академический год. – Харьков: Тип. ун-та, 1850. - 106 с.

Воронов А. Воспоминания бывшего студента Харьковского университета 60-х годов // Русская старина. – 1913. - №6. - С. 571-595.

Правила, составленные советом университета св. Владимира и утвержденные попечителем, на основании университетского устава 1863 года // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1863. - Ч. 120. – Приложения. - С. 56-72.

Правила для студентов и посторонних слушателей лекций в Харьковском университете // Сборник распоряжений по Министерству народного просвещения. - Т. 3 (1850-1864).- СПб.: Тип. Акад. наук, 1867.-С.904-925.

Владимирский - Буданов М.Ф. История императорского университета св. Владимира. - Том 1. – Киев: Тип. ун-та св. Владимира, 1884. - 674 с.

Багалей Д.И., Сумцов Н.В., Бузескул В.П. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905). – Харьков: Тип. Адольфа Дарре, 1906. - 329 с.

Известия о деятельности и состоянии наших учебных заведений // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1872. - Ч. 162. - Отд. «Современная летопись». - С. 1- 35.

Устав императорского историко-филологического института // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1867. - Ч. 135. - Отд. 1. - С. 5-13.

Известия о деятельности и состоянии наших учебных заведений // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1881. - Ч. 218. - Отд. «Современная летопись». - С. 33-52.

Правила для студентов и сторонних слушателей Харьковского технологического института императора Александра ІІІ // Харьковский политехнический. События и факты / Под ред. д.т.н., проф. Котстенко Ю.Т. – Харьков: «Прапор», 1999. - С. 171-192.

Отчет о состоянии С.- Петербургских высших женских курсов за 1889-1890 учебный год // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1890. - Ч. 272. - Отд. «Современная летопись». - С. 71-81.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.843317

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.