EDUCATIONAL CHALLENGES

У статті йдеться про основні напрями дослідження проблеми структурних компонентів комунікативної компетентності. Проаналізовано різні підходи до розробки структури комунікативної компетентності. З’ясовано, що в сучасних дослідженнях переважає виділення базових структурних компонентів, таких як: комунікативні знання, комунікативні здібності та комунікативні вміння. Комунікативні знання трактуються як знання про спілкування, його різновиди, фази, закономірності розвитку, знання про існування комунікативних методів та прийомів; знання про ефективні методи спілкування стосовно різних людей та різних ситуацій; знання про ступінь розвинутості в конкретної особистості тих чи інших комунікативних умінь; знання комунікативних методів, які найбільш ефективні для забезпечення особистісного спілкування, а також неефективних методів. Комунікативні здібності розглядаються в двох аспектах: як природна обдарованість людини у спілкуванні та як комунікативна продуктивність. У статті обґрунтовано структуру педагогічної комунікативної компетентності вчителя початкових класів. Вона передбачає такі компоненти: когнітивний, мотиваційний, мовний, сенситивний, стратегічний та соціокультурний. Подано стислі характеристики цих компонентів.

Ключові слова: комунікація, компетентність, компетенція, структура, структура педагогічної комунікативної компетентності вчителя початкових класів, напрями, компоненти, культура, конотація.

В статье идет речь об основных направлениях исследования проблемы структурных компонентов коммуникативной компетентности. Проанализированы различные подходы к разработке структуры коммуникативной компетентности. Установлено, что в современных исследованиях преобладает выделение базовых структурных компонентов, таких как: коммуникативные знания, коммуникативные способности и коммуникативные умения. Коммуникативные знания трактуются как знания об общении, его разновидностях, фазах, закономерностях развития, знания о существовании коммуникативных методов и приемов; знания об эффективных методах общения по отношению к разным людям и в различных ситуациях; знания о степени развитости в конкретной личности тех или иных коммуникативных умений; знания коммуникативных методов, которые наиболее эффективны для обеспечения личностного общения, а также неэффективных методов. Коммуникативные способности рассматриваются в двух аспектах: как природная одаренность человека в общении и как коммуникативная производительность. В статье обосновано структуру педагогической коммуникативной компетентности учителя начальных классов. Она предусматривает следующие компоненты: когнитивный, мотивационный, языковой, сенситивный, стратегический и социокультурный. Поданы краткие характеристики этих компонентов.

Ключевые слова: коммуникация, компетентность, компетенция, структура, структура педагогической коммуникативной компетентности учителя начальных классов, направления, компоненты, культура, коннотация.

Current stage of development of the education system is characterized by cardinal changes. One of the main tasks in the field of professional education is to train future teachers which have not only the sum of the specific knowledge and skills, but also have a rich inner potential of numerous properties and qualities. Primary school teachers must solve a complex set of issues. The success of the educational process in secondary school depends on teachers’ professional training. Communication is an integral part of teaching and learning process and an important tool for pedagogical activities. Therefore the problem of teacher’s pedagogical communicative competence is always relevant, especially in the environment where the level of teacher’s professional training must conform to current conditions that are developed in the field of education. Dynamics of development of modern society is creating new demands for educational technologies of development professional competence of future teachers. In view of their professional activities a modern primary school teacher must have communicative competence, which is an important component of the development of his professional competence. The practical solution to this problem is related to the definition of the structural components of pedagogical communicative competence of primary school teacher. Thereby, this article is devoted to analysis of the different approaches to the development of a framework of communicative competence. In the article the structure of pedagogical communicative competence of primary school teacher is also founded.

The results of the analysis of psychological and pedagogical literature have shown that there are different approaches to the definition of the structural components of communicative competence, which are described in this article. But for all the diversity of these approaches the most common components of communicative competence are: linguistic, discursive, pragmatic, strategic, sociocultural.

Systematic analysis of existing approaches to the development of the framework of communicative competence allowed to identify the following components of pedagogical communicative competence of primary school teacher: cognitive, motivational, linguistic, sensitive, strategic, socio-cultural. The combination of these components of pedagogical communicative competence will allow primary school teacher to organize effective communication, resolve conflicts and avoid pedagogical communication threats .

This article provides an opportunity for further research in the field of study methods for development pedagogical communicative competence of future primary school teachers.

Key words: communicative competence, framework of communicative competence, frame work of pedagogical communicative competence of primary school teacher.

Захаров В. П. Социально-психологический тренінг / В. П. Захаров, Н. Ю. Хрящева. – Л.: Прогрес, 1989. – 42 с.

Кузьмина Н. В. Основы общей и прикладной акмеологии : учеб. пособ. / Н. В. Кузьмина. – М., 1995. – 57 с.

Максименко С. Д. Технологія спілкування. Комунікативна компетентність учителя / С. Д. Максименко, М. М. Заброцький. – К. : Главник, 2005. – 112 с.

Петрушин С. В. Психологический треннинг в многочисленных группах от 40 до100 человек / С. В. Петрушин. – М., 2000. – 256 с.

Прозорова Е. В. Педагогические условия формирования коммуникативной компетентности / Е. В. Прозорова // Мир психологии. – 2000. – № 2. – С. 191‒202.

Сидоренко О. В. Треннинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии / О. В. Сидоренко. – СПб. : Питер, 2006. – 207 с.

Тармаева Е. В. Развитие коммуникативной компетентности у будущих учителей : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Елена Викторовна Тармаева. – Улан-Удэ, 2007. – 19 с.

Bachman Lyle F. and Palmer Adrian S. The Construct Validation of Some Components of Communicative Proficiency // TESOL Guarterli. – 1982. – Vol. 16, september, No 3. – P. 449‒465

Canal M. From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy // Richards J. and Schmidt R. (eds.) Language and Communication. – London : Longman, 1983. – P. 2‒27

Spitzberg B. H., & Cupach W. R. Inter personal communication competence. – Beverly Hills, CA : Sage, 1984. ‒ 456 p.