УПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ НІМЕЧЧИНИ

Анотація

Автор статті, виходячи з опрацьованих ним німецькомовних джерел, зазначає, що викладачі німецьких університетів використовують у своїй повсякденній діяльності досить помилкове бачення основних психологічних, дидактичних і соціальних засад викладання. Такий підхід до виконання викладацьких обов’язків має значне поширення у німецьких університетах, хоча формально у вишах існують досить суворі вимоги до професійних дидактичних кваліфікацій викладачів. Наявність таких кваліфікацій уважається обов'язковою умовою для призначення фахівця на посаду доцента чи професора. Автор зауважує, що зневага до формування й розвитку психологічних і педагогічних компетенцій викладачів пояснюється не тільки укоріненою у цій сфері традицією, але й умовами професійної соціалізації молодих учених. Такий стан справ, на думку автора статті, є абсолютно не адекватний професійній діяльності викладача на сучасному етапі розвитку й реформування сфери вищої освіти Німеччини. Традиційні погляди в університетах на дидактичну підготовку викладачів заважають поліпшенню ситуації, а явні недоліки професійної підготовки викладачів провокують відкриту критику з боку студентів щодо застосовуваних у цих вишах методів навчання.

Ключові слова: оцінювання якості викладання; дидактичні компетенції; соціальна форма фронтальних занять; дидактичні методи й прийоми; ірраціональність і суб'єктивність концепцій оцінювання

Автор статьи, ссылаясь на данные, полученные им из немецких источников, подчёркивает, что преподаватели немецких университетов нередко выполняют свои функциональные обязанности на основе достаточно ошибочных представлений об основных психологических, дидактических и социальных принципах преподавания. Само наличие профессиональных дидактических квалификаций считается обязательным условием для назначения на должность доцента или профессора. Тем не менее, как замечает автор, явное пренебрежение к формированию и развитию психологических и педагогических компетенций преподавателей объясняется не только укоренившейся в этой сфере традицией, но и условиями профессиональной социализации молодых ученых. Очевиден тот факт, что такое положение вещей является абсолютно не адекватным профессиональной деятельности преподавателя на современном этапе развития и реформирования сферы высшего образования. Традиционные взгляды в университетах на дидактическую подготовку преподавателей мешают улучшению ситуации, явные недостатки профессиональной подготовки преподавателей провоцирует открытую критику применяемых в университетах методов обучения со стороны студентов.

Ключевые слова: оценивание качества преподавания; дидактические компетенции; социальная форма фронтальных занятий; дидактические методы и приёмы; иррациональность и субъективность концепций оценивания

The author of the given article refers to the data taken by him from German sources which specify that teachers of German universities quite often carry out their functional duties according to sufficiently erroneous ideas about the basic psychological, didactic and social preconditions of teaching. Some of them don’t even have any ideas about these preconditions. The very presence of professional didactic qualifications is considered as an obligatory condition for an assignment to the post of a professor assistant or a professor. However the lecturers are not seriously verified for the presence of methodical and pedagogical competences as preconditions for their participation in competition on taking corresponding academic posts. As the author notices, such kind of neglect of forming and developing psychological and pedagogical qualifications of teachers speaks not only about the tradition which has taken roots in this sphere, but also about the actual professional socialization conditions of young scientists. Systematic education in the field of the higher school didactics practically is not stipulated by the program of their vocational training and occurs under conditions of daily practice. Under these conditions young teachers begin the teaching activity, constantly experiencing psychological uncertainty in their didactic qualifications and feeling a constant shortage or a full absence of didactic methods and ways of their application. The choice of didactic methods and receptions is carried out by assistants intuitively on the basis of their student's experience. Besides these methods correspond with the social form of frontal lessons, which are traditional for German higher schools. Popularity of these methods speaks, apparently, that their using by beginners does not demand an enough high level of the social and didactic competences and assumes use of own special competence. That fact is obvious, that such state of affairs is absolutely not adequate to professional teacher work at the present stage of developing and reforming the German higher education sphere. Traditional sights at universities on didactical preparation of teachers prevent improvement of the given situation. Patent defects of vocational teacher training provokes on the part of students open criticism of training methods at German higher schools.

Key words: evaluation of teaching qualities; didactic competence; the social form of frontal lessons; didactic method and skills; irrationality and subjectivity of evaluation concepts