УСВІДОМЛЕНІСТЬ ЗНАНЬ ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Л. М. Калашнікова, В. В. Петрова

Анотація


У статті розглянуто сутність «усвідомленості» як психологічної (особлива характеристика психічних і розумових дій особистості) та педагогічної (якісна характеристика результатів навчання) категорії, охарактеризовано шляхи і способи формування усвідомлених знань школярів. Поняття усвідомленість розкрито через суміжне поняття осмислення, яке не можливе без високого ступеня розуміння матеріалу, що вивчається. Приведено ряд ознак розуміння, на які посилаються дослідники при визначенні цього поняття. Проаналізовані три рівні прояву усвідомлених знань, особливості їх формування при застосуванні пояснювально-ілюстративного, частково-пошукового і дослідницького методів навчання та вираження в певних уміннях індивіда. Виявлено, що найбільш ефективним для формування якісних усвідомлених знань є дослідницький метод, оскільки для здійснення самостійного дослідження нових знань школярі повинні володіти достатньо якісними базовими знаннями. Усвідомленість знань визначає здатність школяра до вияву нового знання в будь-яких формах його вираження.

 

Ключові слова: усвідомленість, усвідомлені знання, рівні прояву усвідомленості, шляхи формування усвідомлених знань школярів у процесі навчання.

 

 

В статье рассмотрены сущность «осознанности» как психологической (особая характеристика психических и умственных действий личности) и педагогической (качественная характеристика результатов обучения) категории, охарактеризованы пути и способы формирования осознанных знаний школьников. Понятие осознанность раскрыто через смежное понятие осмысление, которое невозможно без высокой степени понимания изучаемого материала. Приведѐн ряд признаков понимания, на которые ссылаются исследователи при определении этого понятия. Проанализированы три уровня проявления осознанных знаний, особенности их формирования при применении объяснительно-иллюстративного, частично-поискового и исследовательского методов обучения и выражение в определенных умениях индивида. Выявлено, что наиболее эффективным для формирования качественных осознанных знаний является исследовательский метод, поскольку для осуществления самостоятельного исследования новых знаний школьники должны обладать достаточно качественными базовыми знаниями. Осознанность знаний определяет способность школьника к проявлению нового знания в любых формах его выражения.

 

Ключевые слова: осознанность, осознанные знания, уровни проявления осознанности, пути формирования осознанных знаний школьников в процессе обучения.

 

 

The essence of "awareness" as psychological (special description of psychical and mental actions of personality) and pedagogical (high-quality description of results of studies) categories are considered in the article, ways and methods of forming knowledge of schoolchildren are described. The concept of awareness is revealed through a related concept of comprehension, which is impossible without a high degree of understanding of the material being studied. A number of signs of understanding are cited, to which the researchers refer when defining this concept. Three levels of manifestation of conscious knowledge, the features of their formation in the application of explanatory-illustrative, partially-search and research methods of instruction and expression in certain skills of the individual are analyzed. It was revealed that the research method is the most effective for the formation of qualitative conscious knowledge, since for students to carry out an independent study of new knowledge, they must have sufficient qualitative basic knowledge. Awareness of knowledge determines the student's ability to manifest new knowledge in any form of expression.

 

Key words: awareness, conscious knowledge level of manifestations of awareness, conscious ways of creating knowledge pupils in the learning process.


Повний текст:

PDF

Посилання


Гончаренко С.У. Український педагогічний словник/ С.У.Гончаренко. — К.: Либідь, 1997. — 375с.

Доблаев Л.П. Смысловая структура текста и проблемы его понимания / Л.П. Доблаев. – М.: Педагогика, 1982. – 176 с.

Леонтьев А.Н. Психологические вопросы сознательности учения / Деятельность, сознание, личность/ А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – С. 235-302.

Лозова В. І., Москаленко П. Г., Троцко Г. В. Педагогіка: Навч.- метод. посібник. — К., 1993. – с.212.

Лопатин В.В., Лопатина Л.Е. Русский толковый словарь. - 5.-е. изд1.,стереотип. – М.: Рус. яз. 1998. – 832 с.

Педагогічна психологія: Навч. посібник / За ред Л.М. Проколієнко, Д.Ф. Ніколієнка. – К.: Вища школа, 1991. – с.123.

Пояснення, розуміння, усвідомлення: від фактологічного опису предмета до його символу / А. Гіжа // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 124-127. — Режим доступу http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62466

Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения/ М.Н.Скаткин. - М.: Педагогика, 1971. – 205с.

Узнадзе Д.Н. Общая психология / Пер. с грузинского Е.Ш.Чомахидзе; Под ред. И. В.Имедадзе. — М.: Смысл; СПб.: Питер, 2004.— 413 с: ил. — (Серия «Живая классика»).

Хохліна О. П. Психолого-педагогічні основи корекційної спрямованості трудового навчання учнів з вадами розумового розвитку / О. П. Хохліна. – К.: Пед. думка, 2000. – 286 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.575924

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.